Шульга Микола Федорович
 |
|---|
Народився 15 вересня 1947 р. у Харкові. У 1965 р. вступив до Харківського державного університету на фізико-технічний факультет. Уже в студентські роки він під керівництвом О.І. Ахієзера та П.І. Фоміна виконав своє перше ґрунтовне теоретичне дослідження, яке було опубліковано у 1971 р. у журналі «Письма в ЖЭТФ» під назвою «Когерентне гальмівне випромінювання електронів і позитронів ультрарелятивістської енергії в кристалах».
Своїм першим науковим успіхом учений завдячує академіку Олександру Іллічу Ахієзеру, який мав великий вплив на його формування та становлення як фізика-теоретика.
Широкому науковому загалу Микола Федорович відомий завдяки науковому доробку в галузі квантової електродинаміки та фізики взаємодії частинок великої енергії з речовиною.
Зі славетним Харківським фізико-технічним інститутом із 1973 р. (після служби в лавах Радянської армії) пов’язане все подальше життя М.Ф. Шульги. Тут він захистив у 1977 році кандидатську дисертацію і став одним з наймолодших докторів фізико-математичних наук. Микола Федорович отримав низку фундаментальних результатів, що здобули визнання світової наукової спільноти:
- розвинуто квазікласичну та класичну теорії когерентного випромінювання релятивістських електронів у кристалах (разом із О.І. Ахієзером);
- передбачено ефект значного прискореного утворення електромагнітних злив у кристалах (у порівнянні з аморфними середовищами);
- спрогнозовано явище динамічного хаосу в процесі руху швидких частинок у періодичних структурах атомів, що було несподіваним у дослідженні проходження частинок через кристали (разом із Ю.Л. Болотіним, В.Ю. Гончаром та В.І. Трутнем). Таке передбачення відкрило можливість застосування нових математичних методів для дослідження процесів взаємодії частинок з кристалами;
- розвинуто теорію низки квантовоелектродинамічних процесів за великих енергій у речовині. Зокрема, показано можливість когерентних ефектів у процесах розсіяння та народження нових частинок у кристалах при великих енергіях, завдяки яким потужно зростає ефективність взаємодії частинок з атомами кристалічної ґратки. Ці дослідження встановлюють зв’язок між квантовою електродинамікою і теорією поля, з одного боку, та фізикою твердого тіла — з іншого.
М.Ф. Шульга також запропонував і розвинув низку нових математичних методів для опису процесів взаємодії частинок великої енергії з речовиною: багатовимірний квазікласичний метод, метод Фока канонічних перетворень, метод функціонального інтегрування та ін. Зокрема, на основі методу інтегрування по траєкторіях було розвинено теорію ефекту Ландау-Померанчука-Мігдала пригнічення гальмівного випромінювання ультрарелятивістських електронів у речовині (разом з М.В. Ласкіним та О.С. Мазманішвілі).
Наукові дослідження ученого мають комплексний характер. Він не тільки досліджує проблеми фундаментальної фізики, а й методами обчислювальної фізики доводить їх до конкретних чисел, що дає змогу порівнювати передбачення теорії з експериментом та окреслювати можливості практичного застосування отриманих результатів. Так, на підставі розробленої програми комп’ютерного моделювання процесів проходження пучків заряджених частинок великої енергії через зігнуті кристали були передбачені ефекти відхилення та розщеплення пучка частинок при багатократному їх розсіянні на ланцюжках атомів кристалу (разом з А.А. Гриненком).
Вагомі наукові здобутки М.Ф. Шульги були відзначені Державною премією України у галузі науки і техніки (2002) та премією імені О.С. Давидова Національної академії наук України (2000).
Багаторічну наукову діяльність учений успішно поєднує з педагогічною роботою у Харківському національному університеті. Чимало сил і енергії Микола Федорович віддає підготовці висококваліфікованих наукових кадрів, під його науковим керівництвом підготовлено 4 доктора та 8 кандидатів фізико-математичних наук.
Микола Федорович веде активну науково-організаційну та громадську роботу. Впродовж 1986—1997 рр. обіймав посаду керівника теоретико-експериментального відділу ХФТІ, де на базі прискорювача електронів виконувалися дослідження з ядерної фізики та фізики взаємодії релятивістських частинок з речовиною. М.Ф. Шульга — один із засновників (нині директор) Інституту теоретичної фізики імені О.І. Ахієзера ННЦ «ХФТІ». Сьогодні цей інститут не тільки вийшов на передові наукові позиції, а й гідно представляє Україну на світових наукових форумах.
Із 2004 р. Микола Федорович — заступник Генерального директора ННЦ «ХФТІ» з наукової роботи. Як представник України, є одним із керівників низки міжнародних проектів з проблем фізики взаємодії частинок великої енергії з кристалічними структурами.
М.Ф. Шульга входить до складу програмних комітетів низки міжнародних наукових конференцій, а саме: конференції з атомних зіткнень у твердому тілі (ICACS), симпозіуму з випромінювання релятивістських електронів у періодичних структурах (RREPS), щорічної конференції з фізики взаємодії заряджених частинок з кристалами, міжнародної конференції «Channeling». Протягом останніх років учений був головою оргкомітетів міжнародних конференцій з квантової теорії поля та суперсиметрії (SUSY2000, Харків), квантової електродинаміки і статистичної фізики (QEDSP2001, 2006, Харків).
Микола Федорович входить до складу Наукової ради НАН України з проблеми «Ядерна фізика та атомна енергетика», Наукової ради країн СНД із застосування методів ядерної фізики у суміжних галузях і до ряду Наукових рад ННЦ «ХФТІ» та Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Він також є членом редколегій «Українського фізичного журналу», «Вопросов атомной науки и техники», «Вісника Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна».
У 2004 р. М.Ф. Шульга був обраний віце-президентом Українського фізичного товариства. За його ініціативою та активної участі у Харкові від 2004 року розпочав свою роботу загальноміський науковий семінар «Сучасні проблеми фізики», що проводиться на базі фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2007. — N 9
Бібліографія публікацій М. Ф. Шульги
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua