Бакай Олександр Степанович
 |
Народився 16 вересня 1938 року в Харкові. В 1955 р. закінчив Петрівсько-Роменську середню школу (зараз це Гадяцький район на Полтавщині). Вищу освіту одержав в Харківському державному університеті, закінчив фізико-математичний факультет за спеціальністю «фізик» (1956-1961). У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Вплив періодичних та випадкових збурень на нелінійні системи», у 1972 р. – докторську дисертацію «Питання теорії нелінійних коливань та їх застосування в фізиці».
Від 1961 р. працює в Харківському фізико-технічному інституті (тепер Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут"): молодший науковий співробітник (з 1961 р.), науковий співробітник (з 1963 р.) старший науковий співробітник (з 1969 р.), начальник лабораторії (з 1976 р.) завідувач теоретичного відділу (з 1981 р.). Одночасно професор Харківського державного університету (за сумісництвом, 1977-1999), професор Білгородського педагогічного університету (за сумісництвом, 1994-1998).
Розвинув теорію нелінійних багатохвильових явищ в суцільних середовищах – плазмі, іоносферній плазмі, твердому тілі; побудував теорію помірної турбулентності в плазмі; сформулював полікластерну модель аморфних твердих тіл та дослідив фізичні властивості полікластерів; встановив зв'язок адіабатичних інваріантів та інваріантів Пуанкаре-Картана, довів, що ентропія стохастичної динамічної системи є адіабатичним інваріантом; побудував теорію гетерофазних станів та вторинних фаз, побудував теорію фазових перетворень з урахуванням множинності ближнього упорядкування, вивчив природу великомасштабних кореляцій та ультраповільних мод в склоутворюючих рідинах; побудував структурно-фазові діаграми бінарних сплавів, що перебувають в умовах реакторного опромінювання; керує програмами розробки і тестування в експериментах з імітаційним опроміненням матеріалів для реакторів 4-го покоління.
Олександр Степанович – член секції Комітету з Державних премій України, член спеціалізованих та проблемних рад, член редколегій багатьох наукових журналів, зокрема "Журнал фізичних досліджень", "Металлофизика и новейшие технологии", "Питання атомної науки і техніки", "Успехи физики металлов", "Физика низких температур", "Фізична інженерія поверхні". Серед його учнів 13 кандидатів і 5 докторів наук. Автор близько 300 наукових публікацій та 5 монографій.
Нагороди та відзнаки: медаль «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения В. И. Ленина» (1970), медаль «За трудовую доблесть» (1981), медаль «Ветеран труда» (1987), Лауреат стипендії ім. К.Д. Синельникова (2003), подяка Кабінету Мінстрів України (2003), Премія ім. О.І. Лейпунського НАН України (2008), Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2008).
Дані станом на 05.2011
Бібліографія публікацій О. С. Бакая
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua