Шмальгаузен Іван Іванович
11(23).04.1884, Київ — 07.10.1963, Москва
 |
Закінчив Київський університет (1907). Син професора Київського університету, члена-кореспондента Петербурзької академії наук І.Ф. Шмальгаузена; учень академіка АН СРСР і УРСР О.М. Северцова. Професор Воронезького (з 1918), Київського (з 1921) і Московського (1939-1948) університетів. У 1939-1948 роках у Московському університеті завідував організованою ним кафедрою дарвінізму.
В 1930-1941 роках директор Всеукраїнського науково-дослідного інституту зоології та біології (тепер Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України). У 1936-1948 роках директор Інституту еволюційної морфології АН СРСР (нині Інститут еволюційної морфології та екології тварин ім. О.М. Северцова АН СРСР), у 1948-1955 роках старший науковий співробітник, у 1955-1963 роках завідувач лабораторією ембріології Зоологічного інституту АН СРСР.
І.І. Шмальгаузену належать численні праці з еволюційної морфології, вивчення закономірностей росту тварин, встановлення факторів і закономірностей еволюційного процесу. Ряд робіт присвячено історії розвитку та порівняльної анатомії непарних плавників риб і походження кінцівок наземних хребетних. Запропонував свою теорію росту тварин організмів, в основу якої покладено уявлення про зворотні співвідношення між швидкістю росту організму й швидкістю його диференціювання. У ряді досліджень розробив теорію стабілізуючого відбору як істотного чинника еволюції. З 1948 р. займався вивченням питання про походження наземних хребетних.
Джерело інформації:
dic.academic.ru
[Last accessed 11.01.2009]
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua