Сохань Павло Степанович

Павло Сохань  
Історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980).

Народився 18 листопада 1926 року в селі Новоіванівці Білопільського району Сумської області. У 1943-1951 рр. служив у лавах Радянської армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1953 р. закінчив Харківський педагогічний інститут, а в 1963 р. — аспірантуру Інституту історії АН УРСР за спеціальністю «загальна історія». Тут він подолав шлях від молодшого наукового співробітника до заступника директора інституту з наукової роботи. З 1991 р. Павло Степанович очолює заснований ним Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

П. С. Сохань — відомий історик-славіст. Він є фундатором наукової школи істориків джерелознавців, археографів, які успішно працюють як в академічних установах, так і у вищих навчальних закладах України. Павло Степанович підготував близько 50 докторів і кандидатів наук.

Пильна увага до першоджерел, введення до наукового обігу оригінальних матеріалів, щира повага до подвижницької праці дослідників-архівістів і джерелознавців — ці риси притаманні П. С. Соханю як науковцю. Тому невипадково, що після відновлення у жовтні 1987 р. роботи Археографічної комісії її очолив саме Павло Степанович. Під час засідань, де обговорювалася концепція діяльності Археографічної комісії, П. С. Сохань акцентував на злободенних проблемах збирання, вивчення, наукового опрацювання і публікації писемних пам’яток історії та культури українського народу, творчої спадщини видатних політичних і культурних діячів минулого та різнопланових писемних джерел, які стосувалися знакових подій, що відбувалися впродовж багатовікової історії нашого народу.

Особливого значення археографічні та джерелознавчі дослідження набули з утворенням незалежної Української держави. Зважаючи на виклики часу, на базі відновленої Археографічної комісії АН УРСР у квітні 1991 р. був створений Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Ставши його директором, Павло Степанович спрямував діяльність установи на виконання першочергових завдань, пов’язаних з дослідженням та оприлюдненням писемних пам’яток історії та культури українського народу від середньовіччя до сучасності. Пріоритетним напрямом для П. С. Соханя як керівника установи та вченого є видання корпусів документів з історії національного державотворення, національно-визвольних рухів XVI—XX століть.

Йому вдалося згуртувати довкола проблематики джерелознавства колектив високопрофесійних дослідників. Завдяки зусиллям Павла Степановича налагоджено плідне співробітництво Інституту із зарубіжними українознавчими центрами в Канад і, США, країнах Європи.

Значним внеском ученого у розвиток вітчизняної гуманітаристики є створення мережі регіональних наукових осередків, які успішно діють у Львові, Харкові, Чернігові, Запоріжжі, Херсоні. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України ефективно співпрацює з університетськими науковими центрами, результатом чого стало спільне видання збірників документів і матеріалів, необхідних для створення джерельної бази лекційних курсів, узагальнюючих праць та методичних рекомендацій.

Під керівництвом П. С. Соханя інститут видав близько 500 різнопланових документів і матеріалів, які є джерельною базою багатьох гуманітарних дисциплін: історії, народознавства, культурології, правознавства, регіональних досліджень тощо. У більшості видань Павло Степанович був головою редакційної колегії, автором наукових передмов та коментарів.

Перу П. С. Соханя належить понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Він є головним редактором "Українського археографічного щорічника" та видання "Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів", членом редколегії журналу "Східний світ" і наукової ради "Українського історичного журналу".

Павло Степанович веде активну громадську роботу як президент Товариства «Україна – Болгарія», академік Міжнародної слов’янської академії наук, почесний член Болгарського філологічного товариства, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.

За наукові здобутки і громадську діяльність П. С. Сохань відзначений орденом «Знак пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Він є лауреатом Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, премії Президії АН УРСР ім. Д. Мануїльського, премії НАН України ім. М. С. Грушевського. Учений — Заслужений діяч науки і техніки України.

Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2006. — N 11


Бібліографія публікацій   П. С. Соханя
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua