Шапар Аркадій Григорович
 |
Народився 5 вересня 1936 р. на Дніпропетровщині. Освіту здобув у Новочеркаському політехнічному інституті за фахом «маркшейдерська справа». Впродовж 1959—1962 років працював майстром кар’єру, головним маркшейдером Управління з видобутку нерудних корисних копалин Чечено-Інгуської АРСР. У 1966 р. захистив кандидатську, а 1978-го — докторську дисертації.
Понад 40 років Аркадій Григорович працює у наукових установах НАН України: спочатку в Інституті геотехнічної механіки, згодом — в Інституті технічної механіки, де подолав шлях від аспіранта до керівника відділення і заступника директора установи. Від 1991 р. він очолює Інститут проблем природокористування та екології НАН України.
Головний напрям досліджень ученого — проблеми гірничої справи, природокористування, екології, сталого розвитку регіонів. У своїх наукових розробках він уперше якісно і кількісно обґрунтував вплив сучасного гірничого виробництва на динаміку стану геологічного середовища і довкілля загалом. На основі створеної А. Г. Шапаром теорії техногенної геодинаміки і керування напружено-деформованим станом високих уступів та бортів у кар’єрах упроваджено екологоорієнтовані та ресурсозберігальні технології видобутку корисних копалин. Досягнення Аркадія Григоровича відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки (1999), а також академічною премією ім. О. М. Динника.
Аркадій Григорович є знаним фахівцем з проблем формування техногенних родовищ із некондиційних руд та відходів збагачення, оцінки екологічного стану і моніторингу навколишнього природного середовища у видобутку мінеральної сировини, з розробки концепції раціонального природокористування і сталого розвитку регіонів. Під його науковим керівництвом і за безпосередньою участю вперше запропоновано методологію вибору стратегії, критеріїв і показників сталого еколого-економічного та соціального розвитку техногенно навантажених регіонів України, схвалену Президією НАН України. На її основі створено проект Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України в 2004 р. як програма. Її окремі елементи використовуються у програмах соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області.
А. Г. Шапар сформулював методичні засади моніторингу навколишнього природного середовища із залученням засобів дистанційного зондування Землі, новітні способи захисту довкілля від різних забруднювальних технологій, наукові основи прискореної технічної та біологічної рекультивації територій, масштабно ушкоджених гірничим виробництвом, створення на таких землях заказників, інших структур екологічної мережі. Вперше обґрунтовано і розроблено Дніпропетровську регіональну систему комплексного екологічного моніторингу, яка стала базою для створення обласної («Придніпров’я») і міської систем екомоніторингу, а також проекту такої системи для м. Жовті Води.
Аркадій Григорович заснував потужні наукові школи: геохімічних засад технологій видобутку корисних копалин та проблем геологічної безпеки і сталого розвитку гірничо-промислових регіонів. Під його науковим керівництвом захищено 7 докторських і 15 кандидатських дисертацій. За результатами виконаних досліджень А. Г. Шапар опублікував понад 350 наукових праць, зокрема 33 монографії, 13 статей у «Гірничій енциклопедії», 9 посібників для вищих навчальних закладів. Учений отримав 61 свідоцтво на винаходи та патенти.
Аркадій Григорович є членом Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, експертної комісії ВАК України, редколегій академічних видань "Геоінформатика", "Екологія довкілля та безпека життєдіяльності", "Экотехнологии и ресурсосбережение".
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2006. — N 6
Бібліографія публікацій А. Г. Шапаря
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua