Чуйко Олексій Олексійович
28.08.1930, с. Казьмінське (Ставропілля) — 16.01.2006, Київ

  Чуйко Олексій Олексійович
Вчений у галузі хімії, фізики та технології поверхні, академік НАН України (1988), доктор хімічних наук, професор, лауреат Державних премій СРСР та України.

Після закінчення семирічки та гірничо-металургійного технікуму протягом трьох років служив танкістом, а в 1953 році став студентом хімічного факультету Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Його вчителями були видатні вітчизняні хіміки І.М. Францевич, Ю.К. Делімарський, А.І. Кіпріанов, А.К. Бабко, А.В. Думанський, А.Т. Пилипенко, Ф.С. Бабичев, В.Н. Єременко.

З 1959 року наукова діяльність О.О. Чуйка зв’язана з Академією наук України: спочатку в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського, а потім у створеному ним (1986 р.) Інституті хімії поверхні.

Робота у відділі синтезу та дослідження сорбентів, який очолював професор І.Є. Неймарк, визначила основний напрям його подальших пошуків, в галузі створення модифікованих органокремнеземних матеріалів, які виявились перспективними матрицями для іммобілізації органічних лігандів, металокомплексних каталізаторів, ферментів, лікарських засобів, різних біологічноактивних сполук, а також для створення високоселективних сорбентів і унікальних композиційних матеріалів.

Найбільш вражаючі результати, отримані О.О. Чуйком та його колегами, стосуються дослідження природи активних центрів поверхні, механізмів хемосорбційних процесів за їх участю на поверхні кремнезему, розробкою нових технологій та створенням перспективних матеріалів із заданими властивостями.

Організаційний талант О.О. Чуйка особливо проявився у створенні низки експериментальних підрозділів і виробництв, де були широко впроваджені оригінальні технології різноманітного практичного застосування: виробництво нових селективних сорбентів (зокрема для збирання нафтопродуктів з поверхні води та ґрунту), піногасників і стабілізаторів бурових розчинів, полірувальних речовин, вогнестійких покриттів, реагентів-ініціаторів атмосферних опадів, захисно-стимулюючих сумішей для передпосівної обробки насіння, ветеринарних препаратів, освітлювачів і стабілізаторів напоїв, нетоксичних мастил, тепло- і звукоізолюючих матеріалів, гідрофобізуючих та гідроізолюючих покриттів, електрографічних матеріалів, наповнювачів полімерів, лаків, фарб, емалей, клеїв, олив тощо.

Подальшими дослідженнями, виконаними під керівництвом О.О. Чуйка, закладено теоретичні основи сучасної нанохімії поверхні, що дозволило створити матеріали з квантоворозмірними ефектами для нано- і оптоелектроніки, систем запису інформації, візуалізації рентгенівського випромінювання та ін.

В останні роки життя весь свій творчий потенціал та невичерпну енергію Олексій Олексійович спрямував на створення нового наукового напряму – медичної хімії нанодисперсних систем, що надало потужний імпульс вітчизняній фармакології, сприяло створенню лікарських препаратів направленої терапевтичної дії.

О.О. Чуйко особисто керував роботами з хімічної дезактивації території Чорнобильської АЕС та прилеглих районів.

З 2001 року Олексій Олексійович очолював Українське хімічне товариство ім. Д.І. Менделєєва.

Науковий доробок О.О. Чуйка складає понад 1000 наукових праць, серед яких 7 монографічних видань та більш ніж 100 патентів.

О.О. Чуйко – засновник вітчизняної школи хімії поверхні. Серед його учнів 30 докторів і понад 100 кандидатів наук. За його ініціативи у 1989 році вперше в СРСР відкрито спеціальність «Хімія, фізика та технологія поверхні», що дозволило готувати висококваліфікованих спеціалістів у даній галузі науки.

У складні часи встановлення української науки Олексій Олексійович приділяв значну увагу залученню та підготовці молодих фахівців, завдяки чому сьогодні Інститут хімії поверхні є чи не наймолодшим серед академічних установ, де поряд з визнаними провідними вченими працюють молоді перспективні спеціалісти, які поповнюють світову науку новими знаннями в галузі хімії та фізики поверхні.

Наукові ідеї О.О. Чуйка живуть і розвиваються в цілеспрямованій діяльності численних послідовників і однодумців вченого в Інституті, що з 2007 року носить його ім’я.

Джерело інформації:
Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України
[Last accessed 12.01.2009]


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua