Усиков Олександр Якович
11.01.1904, с. Янківка (тепер Сумська обл.) — 06.11.1995

  Усиков Олександр Якович
Вчений у галузі радіофізики та електроніки, академік НАН України (1964), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Ленінської премії та Державної премії України в галузі науки і техніки.

Закінчив Харківський університет. У 1936-1955 роках працював у Українському фізико-технічному інституті АН УРСР (нині Національний науковий центр "Харьківський фізико-технічний інститут"); згодом в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР (у 1955—1973 роках його перший директор, з 1973 року завідувач відділу). Одночасно з 1938 по 1953 р. очолював кафедру фізики Харківського медичного інституту.

Основні наукові праці О. Я. Усикова присвячені створенню імпульсних магнетронних генераторів дециметрових і міліметрових радіохвиль, застосуванню їх у радіолокації й іншим проблемам генерації та поширення радіохвиль.

Олександр Якович був одним із розробників (разом зі співробітниками Українського фізико-технічного інституту А. О. Слуцкіним, С. Я. Брауде, Д. І. Трутнем) першого в світовій практиці трикоординатного радіолокатора, що базувався на магнетронних генераторах радіохвиль дециметрового діапазону (довжина хвилі 62 см) і дозволяв визначати три координати літака на відстані до 50 км. Радіолокатор успішно використовувався в системі протиповітряної оборони Москви в часи Другої світової війни.

О. Я. Усиков — людина з великим творчим потенціалом і широким спектром обдарувань. Крім фізики, він захоплювався фотомистецтвом, музикою, літературою.

Ім'я вченого присвоєно створеному ним Інституту радіофізики та електроніки НАН України. В січні 2004 р. на будівлі Інституту відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті академіка О. Я. Усикова.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua