Про Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова
Національної академії наук України

  Корпус Інституту
Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України – перший академічний інститут радіофізичного профілю в Україні – був створений у 1955 р. на базі відділів електромагнітних коливань та поширення радіохвиль Харківського фізико-технічного інституту АН УРСР. Першим директором Інституту (1955-1973) став академік АН УРСР Олександр Якович Усиков. З 1993 року його очолює академік НАН України Володимир Мефодійович Яковенко.

Інститут – провідний національний центр наукових досліджень у галузях радіофізики та електроніки міліметрового та субміліметрового діапазонів хвиль, взаємодії електромагнітних хвиль з твердим тілом і біологічними об’єктами, поширення радіохвиль у навколишньому середовищі, радіофізичного зондування об’єктів природного та штучного походження.

Основні досягнення вчених Інституту:

Під керівництвом академіка АН УРСР О. Я. Усикова створено серії електровакуумних приладів – генераторів міліметрового та субміліметрового діапазонів хвиль: магнетрони імпульсної та безперервної дії (унікальний режим роботи імпульсних магнетронів дістав назву «Харківський режим»), клинотрони, відбивні клістрони, що перекривають діапазон від 2 см до 0,5 мм.

Академіком НАН України В. П. Шестопаловим засновано Харківську школу дифракції і на основі фундаментальних теоретичних досліджень створено математично коректні методи розв’язання крайових задач електродинаміки відкритих структур. Розвиток теорії дифракції радіохвиль на періодичних структурах, створення математичних моделей призвели до появи нового класу джерел когерентного випромінювання міліметрових та субміліметрових хвиль – генераторів дифракційного випромінювання, які, завдяки унікальним параметрам – висока стабільність та рівень потужності, вузький спектр та низький рівень шумів, – знайшли застосування в практиці.

Розвинуто новий науковий напрямок – квазіоптична радіометрія, що дозволило створити великий комплекс широкодіапазонних радіопристроїв, які не мають аналогів в світі, для вимірювання ряду фізичних параметрів речовин, плазми тощо.

У галузі квантової електроніки розроблено високоефективні джерела електромагнітних хвиль оптичного діапазону – лазери на барвниках з керуванням частотою вимушеного випромінювання, які використовують принципово нові методи накачування.

Відомою науковою школою фізиків-теоретиків, яку заснував в Інституті член-кореспондент АН УРСР Е. А. Канер, передбачено та виявлено нові фізичні ефекти, які зареєстровані як відкриття: циклотронний резонанс у металах, аномальне проникнення електромагнітного поля в метали.

Під керівництвом члена-кореспондента НАН України О. П. Королюка створено школу експериментальної твердотільної спектроскопії, виявлено акустомагнітоелектричний ефект у напівпровідниках, зареєстрований як відкриття.

Під керівництвом члена-кореспондента НАН України Є. М. Ганапольського виконано експериментальні дослідження процесів генерації когерентних фононів в активних парамагнітних кристалах, відкрито монохроматичне фононне випромінювання лазерного типу, створено квантовий генератор когерентних фононів – акустичний аналог лазеру, який дістав назву «Фазер».

Серед найважливіших досягнень учених Інституту – дослідження плазми в напівпровідниках, вивчення хвилевих та коливних процесів, нестійкостей та нелінійних явищ. Керівником цих робіт є академік НАН України В. М. Яковенко. Створено теорія плазмових нестійкостей, що виникають під дією постійних та змінних електромагнітних полів у однорідних, шарувато-періодичних, магнітних та інших напівпровідниках.

Під керівництвом В. Я. Малєєва досягнуто значних успіхів у розвитку біологічної фізики.

Проведено широко-масштабні комплексні теоретичні та експериментальні дослідження процесів поширення радіохвиль різних діапазонів над поверхнею Землі, моря, в атмосфері, в космічному просторі, вивчено взаємодію хвиль з природним середовищем. Цей науковий напрям був створений академіком НАНУ С. Я. Брауде, розвинутий І. С. Тургенєвим, зараз роботами керують В. Б. Разсказовський, С. І. Хоменко, Ф. В. Ківва.

Розвинуто визнану в світі двомасштабну модель розсіювання радіохвиль схвильованою поверхнею, на основі якої досліджено розсіювання радіохвиль морською поверхнею під малими кутами. Розроблено унікальні методи та засоби заобрійної радіолокації над поверхнею моря. Розвинуто нову галузь радіофізики – радіоокеанографію. Розроблено методи та засоби дистанційної акустичної діагностики складу ґрунту морського дна. Проведено інтенсивні радіофізичні дослідження природного середовища Землі з аерокосмічних носіїв методами дистанційного зондування, керівником цих досліджень був А. І. Калмиков. Створено радіофізичну апаратуру, в тому числі радіолокатори бокового огляду, що була встановлена на штучних супутниках землі «Космос-1500», «Космос-1602», «Січ-1», «Січ-1М».

Найважливішими науковими здобутками Інституту в останні роки є розвиток нових методів радіолокації і створення на їх основі радіолокаційних систем для контролю територій, знаходження замаскованих предметів на тілі людини, пошуку живих людей під завалами, підповерхневого зондування, всепогодного моніторингу стану будівель та споруд, створення систем запобігання зіткненням рухомих об’єктів; розробка методики радіолокаційного моніторингу з аерокосмічних носіїв для прогнозування і контролювання повеней та паводків, надзвичайних ситуацій, спостереження за станом рослинності, розвитком ерозійних процесів, зонами забруднення водних поверхонь; розвиток експериментальних і теоретичних радіофізичних досліджень нових матеріалів: класичних і квантових надґраток, напівмагнітних напівпровідників, кіральних середовищ, метаматеріалів.

Прикладні наукові розробки Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України / В. М. Яковенко, О. Є. Когут // Наука та інновації. – 2007. – Т. 3. – № 3. – С. 16–29.

Інститут регулярно проводить міжнародний симпозіум "Фізика i техніка міліметрових i субміліметрових хвиль" та міжнародну наукову конференцію "Математичні методи в електромагнітній теорії", підтримку яких здійснює URSI, IEEE, STCU та інші наукові фонди й товариства. Інститут видає збірку наукових праць «Радіофізика та електроніка».

В структурі Інституту 19 відділів, де працюють понад 40 докторів і 140 кандидатів наук.

У 1985 р. на базі Інституту створений Радіоастрономічний інститут АН УРСР. У 1994 р. на базі установи створений Центр радіофізичного зондування Землі ім. А. І. Калмикова Національного космічного агенства України і НАН України.

Адреса Інституту: 12, вул. Академіка Проскури, Харків, 61085, Україна
Директор: Яковенко Володимир Мефодійович, академік НАН України
Тел.: (380-57) 720-3319, факс: (380-57) 315-21-05
E-mail: ire@ire.kharkov.ua
Сайт: www.ire.kharkov.ua

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua