Iсаханов Георгiй Вахтангович

  Iсаханов Георгiй Вахтангович
Вчений у галузi мiцностi матерiалiв та елементiв конструкцiй, доктор технічних наук (1973), професор (1973), лауреат Державної премiї України в галузі науки і техніки (1991).

Народився 17 жовтня 1921 р. в м. Києвi. У 1951 році закiнчив Грузинський полiтехнiчний iнститут (м. Тбiлiсi), квалiфiкацiя "iнженер-механiк"; в 1952 — аспiрантуру Київського полiтехнiчного iнституту (кафедра "Опору матерiалiв").

Вiйськова та трудова дiяльнiсть: 1939-1946 — служба в Червонiй Армiї, участь в бойових дiях Великої Вiтчизняної вiйни та вiйни проти японських мiлiтаристiв; 1946-1951 — навчання в iнститутi; 1951-1952 — праця в промисловостi; 1952-1966 — аспiрантура та робота в Інститутi металокерамiки та спецсплавiв АН УРСР (тепер Iнститут проблем матерiалознавства ім. I.М. Францевича НАН України) старшим науковим спiвробiтником, ученим секретарем iнституту, заступником головного ученого секретаря Президiї АН України; 1966-1974 — завiдувач вiддiлом в Інститутi проблем мiцностi iм. Г.С. Писаренка НАН України; 1974-2005 — завiдувач кафедри будiвельної механiки та науковий керiвник Проблемної лабораторiї тонкостiнних просторових конструкцiй, професор кафедри Київського нацiонального унiверситету будiвництва та архiтектури; з 2006 — провiдний науковий спiвробiтник Інституту проблем мiцностi.

Основнi науковi напрямки: науковi дослiдження пов'язанi з комплексною розробкою та реалiзацiєю методiв теоретичного та експериментального дослiдження мiцностi та несучої спроможностi, а також руйнування теплозахисних неметалевих матерiалiв та елементiв конструкцiй в умовах однобiчного високотемпературного iнтенсивного нагрiву. Один з засновникiв наукової школи будiвельної механiки Київського нацiонального унiверситету будiвництва та архiтектури з розробки теорiї, методiв дослiдження закономiрностей деформування складних просторових конструкцiй в умовах взаємодiї з оточуючим середовищем рiзної фiзичної природи (комп'ютернi технологiї, чисельний аналiз та чисельний експеримент, обчислювальнi комплекси, програмне забезпечення).

Автор понад 200 наукових праць (з них 4 монографiї, 1 пiдручник, 2 навчальних посiбника). Пiдготував 8 докторiв та 38 кандидатiв наук. У рiзний час входив до складу спецiалiзованих учених рад Iнституту проблем мiцностi та Київського нацiонального унiверситету будiвництва та архiтектури. Член Нацiонального комiтету України з теоретичної та прикладної механiки.

Нагороджений орденами "Вiтчизняної вiйни" II ст., двома — "Червоної Зiрки", "За мужнiсть" III ст., Почесною грамотою Верховної Ради України. Інвалiд Великої Вiтчизняної вiйни.


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua