Кубенко Веніамін Дмитрович

  Кубенко Веніамін Дмитрович
Вчений у галузі механіки, академік Національної академії наук (2003), доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України.

Народився 19 липня 1938 р. у в м. Фастові на Київщині в сім’ї інженерів. У 1960 р. він закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка і був направлений до Інституту математики АН УРСР. 1962 року В.Д. Кубенко вступив до аспірантури Інституту механіки, з яким пов’язана вся його подальша наукова діяльність. У 1966 р. Веніамін Дмитрович захистив кандидатську, а в 1977 р. — докторську дисертацію. З 1979 р. він завідувач відділу теорії коливань, з 1986 р. — заступник директора Інституту механіки НАН України з наукової роботи. У 1992 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «механіка рідини і газів», а у 2003 р. — дійсним членом НАН України за спеціальністю «механіка».

Наукові інтереси В.Д. Кубенка зосереджені у сфері дослідження динамічних процесів у пружних тілах та елементах конструкцій, середовищах і рідинах, гідропружних системах. Він розробив ефективні методи визначення напружено-деформівного стану пружного середовища з криволінійною анізотропією та неоднорідністю пружних властивостей, яке містить циліндричні або сферичні порожнини, під дією нестаціонарного навантаження.

Під його керівництвом вивчено процеси поширення та дифракції стаціонарних хвиль у пружному середовищі за наявності порожнин, включень та підкріплювальних елементів різноманітної кон фігурації; досліджено особливості напружено-деформівного стану й концентрації напружень у тілах і елементах конструкцій при динамічній зовнішній дії; розроблено аналітичні методи дослідження нестаціонарних процесів у гідропружних системах. На їхній основі розв’язано низку конкретних задач взаємодії елементів конструкцій із середовищем, модельованим рідиною. Розв’язано нові класи задач нестаціонарної гідропружності: внутрішні задачі для порожнин і резервуарів, що містять стисливу рідину і джерела динамічного збудження; задачі для систем тіл і пружних оболонок, охоплених рідинним середовищем; задачі для шаруватих оболонок, що взаємодіють із середовищем; задачі для багатошарових конструкцій, компонованих із товстостінних і тонкостінних шарів. Розвинуто сучасний математичний апарат, який дозволяє будувати складну картину внутрішніх і зовнішніх хвильових полів, деформацій і напружень при строгому врахуванні механізму гідропружної взаємодії.

Запропоновано новий сучасний підхід до дослідження ударної взаємодії твердих і пружних тіл із пружним або рідинним напівпростором. Задачу удару сформульовано як нестаціонарну змішану граничну задачу механіки суцільного середовища з рухомою наперед невідомою границею. Створено ефективні математичні методи роз в’язування таких задач, на основі яких розв’язано плоскі симетричні й несиметричні просторові задачі удару з урахуванням ряду таких ускладнювальних факторів, як підйом вільної поверхні середовища, підкріплення поверхні пружними елементами, порушення ідеального контакту тіла із середовищем та ін.

Створено основи теорії центрального і нецентрального співудару затуплених пружних тіл, що враховує внутрішні хвильові процеси в тілах.

Виконано цикл досліджень нелінійних коливань циліндричних і сферичних пружних оболонок як порожніх, так і заповнених повністю або частково рідиною. На основі запропонованого багатомодового підходу до опису коливального процесу вивчено й пояснено ряд характерних для нелінійних коливань таких явищ, як биття, взаємодія форм коливань, утворення рухомих хвиль, параметричні коливання, області нестійкості тощо.

Розроблено аналітичний підхід до дослідження коливних і дифракційних процесів для системи взаємодіючих циліндричних і сферичних твердих і деформівних тіл при їх довільному розташуванні і просторовій орієнтації в рідині.

Досліджено резонансні й нерезонансні режими руху сипких та газорідинних середовищ у жорсткому або пружно-деформівному резервуарі, вібраційний рух окремих тіл у рідині або сипкому середовищі. Запропоновано низку конструктивних заходів, спрямованих на підвищення надійності та ефективності функціонування пружногазорідинних систем, застосовуваних в об’єктах сучасного машинобудування.

В.Д. Кубенко — автор 310 наукових праць, у тому числі 14 монографій і 23 винаходів. Його наукові дослідження отримали визнання в Україні та за її межами. Упродовж останніх 10 років він виступав із науковими доповідями й лекціями в наукових центрах і на форумах Австрії, Білорусі, Болгарії, Німеччини, Голландії, Ізраїлю, Італії, Китаю, Польщі, Росії, Франції, Швейцарії. Учений регулярно бере участь в організації і проведенні наукових конференцій в Україні та за кордоном.

Веніамін Дмитрович підготував 4 докторів і 24 кандидати наук. Викладав загальні і спеціальні курси студентам Української транспортної академії та Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

В.Д. Кубенко — член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Інституті механіки НАН України, координаційної ради НАН України з питань інформатизації; член Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки; член Українського фізичного товариства та Європейського товариства механіків «Euromech»; входить до складу редколегій міжнародних журналів «Прикладная механика» (Україна) та «Механика машин, механизмов и материалов» (Білорусь), член редколегії книжкової серії «Бібліотека акустика».

Учений — лауреат Державної премії України, Республіканської премії ім. М. Островського, премії НАН України ім. О.М. Динника.

Джерело інформації:
Вісник НАН України. — 2008. — N 7.


Бібліографія публікацій   В. Д. Кубенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua