Янсон Iгор Кіндратович
18.03.1938, Харків — 26.07.2011, Харків

  Янсон Iгор Кіндратович
Вчений у галузі низькотемпературної фізики, академік Національної академії наук України (1992), доктор фізико-математичних наук (1992), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Народився 18 березня 1938 р. у Харкові. Після закінчення в 1961 р. Харківського університету його діяльність нерозривно пов’язана з Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, де вчений уже майже сорок років завідує відділом. Тут у 1966 р. він захистив кандидатську, а у 1976 р. — докторську дисертації. З 1979 року Ігор Кіндратович — член-кореспондент Національної академії наук України, а з 1992 р. — дійсний член НАН України.

У колі наукових інтересів І.К. Янсона проблеми фізики твердого тіла, низькотемпературної фізики металів та біофізики. Він зробив фундаментальний внесок у фізику надпровідного стану речовини. Піонерською є його робота, результатом якої стало спостереження нестаціонарного ефекту Джозефсона в надпровідниках, що вже на початку наукової кар’єри вченого принесло йому світове визнання. Широковідомі й подальші експериментальні дослідження Ігоря Кіндратовича слабкої надпровідності, непружної тунельної спектроскопії твердих тіл і біофізичні роботи з визначення енергії зв’язку в молекулярних кристалах.

І.К. Янсону належить відкриття нового методу дослідження енергетичного спектра про відників — мікроконтактної спектроскопії, який отримав міжнародне визнання. Він установив, що електричні характеристики точкових контактів за низьких температур містять детальну інформацію про енергетичний спектр взаємодії електронів провідності та коливань кристалічної ґратки — фононів.

Наступні роботи вченого пов’язані з вивченням квантових і мезоскопічних ефектів у ультрамалих мікроконтактах, дослідженнями фундаментальних властивостей нових актуальних сполук і матеріалів. Останнім часом метод мікроконтактної спектроскопії, який розробив Ігор Кіндратович, набуває дедалі більшої актуальності у зв’язку із застосуванням у нанофізиці, зокрема в дослідженні процесів переносу заряду та спіну в нанорозмірних об’єктах і вивченні змін їхніх магнітних властивостей під впливом струму надвисокої густини. Нещодавно завдяки методам мікроконтактної спектроскопії було продемонстровано можливість формування спін-вентильної структури на атомному рівні.

Перу вченого належать п’ять монографій та більше ніж 250 наукових статей у міжнародних періодичних виданнях. Серед учнів Ігоря Кіндратовича шість докторів і близько 30 кандидатів наук. Протягом багатьох років він був професором кафедри низьких температур Харківського державного університету, в якому йому також присвоєно звання почесного професора. І.К. Янсон — член редколегії журналу «Фізика низьких температур», входить до складу спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України.

Учений — заслужений діяч науки і техніки України. Його наукові досягнення відзначено Державною премією України, преміями Європейського фізичного товариства та фонду Олександра фон Гумбольдта, що свідчить про величезні заслуги І.К. Янсона в утвердженні міжнародного авторитету української науки.

Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2008. — N 3.


Бібліографія публікацій   І. К. Янсона
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua