Тутковський Павло Аполлонович
17.11.1858, смт Липовець, Bінницька область — 3.06.1930, м. Київ

Павло Тутковський  
Геолог, географ, один із фундаторів Української академії наук (перший голова її Правління), Національної бібліотеки Української Держави і Національного геологічного музею, організатор і перший директор Інституту геологічних наук Академії наук УРСР, академік АН УРСР.

У 1882 р. закінчив Київський університет. У 1884-1895 рр. — консерватор мінералогічного i геологічного кабінетів цього університету. Пізніше був викладачем у середніх школах Києва та інспектором i директором народних училищ на Волині. У 1911 р. захистив у Московському університеті дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора географії. В тому ж році рада фізико-математичного факультету Казанського університету присудила йому науковий ступінь доктора мінералогії і геогнозії. 3 1914 р. — професор Київського університету. Брав активну участь в організації Української академії наук, один із перших 12-ти дійсних членів Академії, у 1919-1930 роках — голова її Фізично-математичного відділу. У 1921-1926 роках очолював Комісію по виучуванню природних багатств України (зараз — Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України). З 1924 року — керівник науково-дослідницької кафедри геології АН УРСР, реорганізованої у 1926 р. в Український науково-дослідний геологічний інститут (з 1930 р. — Інститут геологічних наук УРСР). Перший директор цього інституту (1926-1930).

Внесок П. А. Тутковського в науку різнобічний. Він працював практично у всіх галузях науки про Землю. Багато його праць присвячено питанням мінералогії, петрографії, палеонтології, стратиграфії, регіональній і динамічній геології, четвертинним відкладам і проблемам четвертинного періоду, геоморфології, фізичній географії, етнографії та етнології, гідрогеології, корисним копалинам, крає- і ландшафтознавству, природному районуванню, науковій бібліографії та термінології. Характерною особливістю його наукової творчості було те, що більшу частину його багатющої спадщини (він опублікував понад 1000 праць) було присвячено Україні. Тому академік В. І. Вернадський називав П. А. Тутковського кращим знавцем неорганічної природи України.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua