Про Інститут гідробіології
Національної академії наук України

  Будинок Інституту
Історія Інституту гідробіології розпочинається у 1909 році, коли при Київському товаристві любителів природи на Трухановому острові поблизу Києва з’явилась невеличка будівля Дніпровської біологічної станції – однієї з найперших у Європі. Першим директором станції став професор Київського університету М. О. Кеппен. У 1920–1921 рр. обов’язки завідувача станцією виконував професор М. Г. Холодний (з 1929 р. – академік АН УРСР). Деякий час тут працював В. І. Вернадський — перший президент Всеукраїнської академії наук. У 1921 році Дніпровська біологічна станція увійшла до складу Академії, а в 1934 році її було перетворено в Гідробіологічну станцію АН УРСР. Директором станції з 1922 по 1937 рр. був відомий учений іхтіолог і гідробіолог професор Д. О. Белінг. 23 травня 1940 року Гідробіологічну станцію було перетворено в Інститут гідробіології АН УРСР. Першим директором Інституту (1940-1959) був член-кореспондент АН УРСР Я. В. Ролл, у 1959-1973 рр. Інститутом керував академік АН УРСР О. В. Топачевський. З 1980 р. установу очолює академік НАН України Віктор Дмитрович Романенко.

Наукові напрямки досліджень Інституту тісно пов’язані з проблемами збереження водних і біологічних ресурсів та забезпечення населення і народного господарства прісною водою в достатній кількості і прийнятної якості. Ці проблеми особливо актуальні для України, яка є однією з малозабезпечених прісними водами країн: на душу населення припадає 1,0 тис. м3 місцевих водних ресурсів при середньому водозабезпеченні населення Європи 4,6 тис. м3. Для покриття водного дефіциту в різних регіонах України здійснено великомасштабне гідротехнічне будівництво, пов’язане із зарегулюванням Дніпра, Дністра, Південного Бугу, численних малих річок, створення системи каналів територіального перекидання частини стоку Дніпра в промислові центри Донбасу, Кривого Рогу та посушливі регіони України, зокрема в Крим.

В цих умовах пріоритетним напрямком Інституту є вивчення закономірностей функціонування антропогенно змінених екосистем водних об'єктів різного типу (річки, озера, водосховища, канали, водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій тощо), розробка методів проведення довготривалого біологічного моніторингу екологічної оцінки та прогнозування змін, що в них відбуваються, а також методології поліпшення та підтримання благополучного стану водних екосистем, біорізноманіття, управління процесами формування якості води та біологічною продуктивністю водних об'єктів.

У тематиці Інституту важливе місце займають еколого-фізіологічні дослідження гідробіонтів різних трофічних рівнів (бактерії, водорості, вищі водяні рослини, безхребетні, риби) з метою пізнання їх ролі в структурно-функціональній організації екосистем водних об'єктів різного типу, забезпеченні високої якості води та рибопродуктивності, в тому числі завдяки найбільш цінним видам аборигенної та інтродукованої іхтіофауни. Ці роботи заклали наукові основи для розвитку біотехнологічного напрямку, пов'язаного з культивуванням мікроводоростей, безхребетних і риб у регульованих системах (аквакультура) з метою їх використання для отримання цінної біологічної сировини, використання гідробіонтів у системах біологічної доочистки відпрацьованих вод підприємств харчової промисловості та для біотестування природних вод. Розробки біотехнологічного спрямування впроваджені на ряді підприємств України, неодноразово демонструвались на національних і міжнародних виставках.

Після аварії на ЧАЕС особливого значення набули започатковані в Інституті, ще в 70-х роках дослідження по встановленню особливостей міграції, трансформації та біологічної дії токсичних і радіоактивних елементів водних екосистем.

В Інституті діють такі наукові школи: фізіологія водних тварин (засновник — академік НАН України В. Д. Романенко); санітарна гідробіологія (засновник — академік АН УРСР О. В. Топачевський); радіоекологія (засновник — д-р біол. наук М. І. Кузьменко).

З 1965 року при Інституті видається «Гидробиологический журнал». Журнал має статус міжнародного; він відомий у світі також як “Hydrobiological Journal”, який перевидається у США англійською мовою видавництвом “Begell House”.

Гідробіологічні, токсикологічні, радіобіологічні дослідження прісноводних екосистем різного типу здійснюються висококваліфікованими кадрами. В Інституті працюють академік НАН України В. Д. Романенко, близько 100 докторів і кандидатів наук різних спеціальностей. У структурі установи – унікальний біотехнологічний комплекс, три регіональні гідробіологічні станції, експедиційний флот. Функціонує аспірантура та спеціалізована вчена рада по захисту дисертаційних робіт на здобуття вчених ступенів докторів і кандидатів біологічних наук зі спеціальностей «Гідробіологія» та «Іхтіологія».

Адреса Інституту: 12, просп. Героїв Сталінграда, Київ, 04210, Україна
Директор: Романенко Віктор Дмитрович, академік НАН України
Тел.: (380-44) 419-3981, факс: (380-44) 418-2232
E-mail: hydrobiol@igb.ibc.com.ua
Сайт: igb.ibc.com.ua

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua