Заїка Віктор Євгенович
 |
Народився 2 травня 1936 року в м. Улан-Уде Бурятської АРСР (Росія). 1958 року закінчив Ленінградський державний університет. Спеціалізувався на кафедрі зоології безхребетних. Студентом Віктор Євгенович брав участь в експедиціях у дельту р. Волги і на Карельський перешийок, вивчав там паразитів і сільськогосподарських тварин. Працював лаборантом у Зоологічному інституті АН СРСР у лабораторії нижчих черв’яків, виїздив в експедиції на ріки Амур і Зею.
У 1959 р. В.Є. Заїку направили на Байкальську лімнологічну станцію, пізніше реорганізовану в лабораторію іхтіології Лімнологічного інституту Сибірського відділення АН СРСР. Тут молодий учений досліджував паразитів риб і ракоподібних озера Байкал та басейнів його водойм. У цей період Віктор Євгенович пише кілька наукових праць: «К вопросу об эндемизме паразитов рыб Байкала», «Паразитофауна рыб озера Байкал».
У 1962 р. В.Є. Заїка змінює напрям досліджень. Спочатку він вивчає паразитичні найпростіші риби Чорного моря. Зацікавившись проблемою біологічної продуктивності, Віктор Євгенович переходить у відділ планктону. Вчений досліджує екологію вільноживучих організмів, проблеми росту тварин, продуктивності, морської біоценології. У його роботах, виконаних спільно з науковцями-математиками, закладені основи математичної теорії продукційного процесу в популяціях водних безхребетних, запропоновано теоретичну модель зв’язку між питомою продукцією і віковою структурою популяції.
В.Є. Заїка брав участь у багатьох експедиціях по Чорному і Середземному морях, в Атлантичний, Індійський і Тихий океани. Матеріали експедиційних досліджень публікувалися у часописі «Океанологія», тематичних збірниках.
1974 року Віктор Євгенович, старший науковий співробітник за фахом «гідробіологія», стає завідувачем відділу бентосу, який згодом перейменували у відділ екосистем шельфу. Дослідник брав участь у роботі ХХV Асамблеї Міжнародної комісії з наукового вивчення Середземного моря в Югославії і був обраний членом комітету бентосу цієї організації. У 1977-1983 роках В.Є. Заїка очолював Інститут біології південних морів АН УРСР.
Сьогодні коло наукових зацікавлень дослідника — проблеми біорізноманітності і функціонування морських екосистем за сучасних екологічних умов. Віктор Євгенович — автор понад 200 наукових праць, зокрема монографій «Паразито-фауна рыб озера Байкал», «Сравнительная продуктивность гидробионтов», «Балансовая теория роста животных». У дослідженні «Емкость среды» він сформулював зміст поняття «місткість середовища» і його застосування в екології, обґрунтував корисність цього терміна для різних розділів екології, розглянув показники місткості природного середовища. На основі порівняння з видовим складом і кількісним розвитком бентосу в 60-ті роки і за матеріалами більш ранніх досліджень В.Є. Заїка довів істотне зубожіння фауни не тільки в активно експлуатованих бухтах і затоках Чорного моря, а й у нижній частині аеробної зони бенталю у масштабах усього моря. В колективній монографії «Многолетние изменения зообентоса Черного моря» вчений є автором найважливіших розділів. Добре володіння англійською мовою дало змогу Вікторові Євгеновичу (тоді ще молодому вченому) перекласти праці видатних зарубіжних науковців Д.Ф. Бредлі і Т.Х. Уотермана із системного підходу в екології.
В.Є. Заїка — відомий популяризатор науки. Його перу належить путівник «Севастопольський аквариум», що витримав 4 видання. У серії «Человек и природа» вийшла друком книга вченого «Зоология в цифрах». Читачі високо оцінили цю роботу, відзначивши як публіцистичну майстерність автора, так і актуальність теми. Враховуючи їхні побажання, редакція ухвалила незвичайне рішення — перевидати випуск.
Віктор Євгенович веде активну науково-організаційну роботу. Він є членом редколегій часопису «Морський екологічний журнал» і збірника наукових праць «Экология моря».
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2006. — N 5
Бібліографія публікацій В. Є. Заїки
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua