Крячко Євген Сергійович

Фахівець у галузі теоретичної фізики, кандидат фізико-математичних наук (1978).

Народився у 1951 р. Закінчив Харківський університет імені O.M. Горького за спеціальністю теоретична фізика (1973). Навчався в аспірантурі Інституту теоретичної фізики НАН України (1973-1976). Після її закінчення обіймав посаду молодшого наукового співробітника (1976-1983). З 1983 р. — старший науковий співробітник відділу обчислюваних методів теоретичної фізики. Після захисту дисертації Є.С. Крячко працює в Інституті теоретичної фізики НАН України, де під впливом академіка НАН України О.С. Давидова він спочатку займається розвитком солітоних моделей орієнтаційних та протонних дефектів, які існують у водневих зв'язках льдів та рідині води. Переклав англійською обидва видання монографіі О.С. Давидова "Солитоны в Молекулярных Системах" — A.S. Davydov, "Solitons in Molecular Systems", Two Editions (Reidel, Dordrecht, 1985; Kluwer, Dordrecht, 1991).

Є.С. Крячко досліджує теорію функціонала густини (density functional theory) багатоелектронних систем, плідно співпрацює з ученими Болгарії, Венесуели, Японії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та Мексики. У 1990 р., спільно з професором Eduardo V. Ludena, видав монографію "Energy Density Functional Theory of Many-Electron Systems" (Kluwer, Dordrecht, 1990).

З 1990-х рр. Є.С. Крячко займається теорією водневого зв'язку, зокрема кластерів води; розробкою теорії молекулярних систем з блакитно-зсунутим водневим зв'язком; теорією гідратації молекулярних систем таких, як, наприклад, аніонний радикал супероксиду O2-, UO22+, основами ДНК-зокрема була запропонована модель нано-гідратації O2-38 молекулами води; розробкою теорії функціонала густини багатоелектронних систем та проблемою електронної кореляції, зокрема обчислювальними методами ab initio молекулярної динаміки; теорією неадіабатичних ефектів у молекулярних системах, пов'язаних з атмосферними молекулярними процесами, розробкою діабатичного молекулярного базису, проблемами 2- та 3-станів, а також фазою Berry; нано-фізикою молекулярних кластерів, особливо нано-кластерами золота (Au), які експериментально демонструють надзвичайну хімічну реактивність, а також, так званими, "золотими фулеренами" ("golden fullerenes") та їх взаємодією з біологічними молекулами, особливо з ДНК; вивченням властивостей дикатіонних молекулярних систем M2+ та їх використанням як молекулярних "приладів" (electronic devices); дослідженням, так званої, молекулярної логіки (molecular logic) та створенням теорії "молекуляторів" (moleculators)-молекулярних квантових комп'ютерів (quantum computing and quantum information) на основі теорії кластерного (cluster or graph) стану.

Має понад 200 опублікованих наукових праць, зокрема є співавтором однієї монографії, член редколегій 8-ми видань. Про результати своїх досліджень науковець неодноразово доповідав на багатьох вітчизняних та зарубіжних наукових конференціях та семінарах, як в Інституті теоретичної фізики, так і в інших наукових закладах, у тому числі за межами України (понад 260 доповідей).

Перебував у наукових відрядженнях у Європі, Північній та Південній Америці, Азії та Африці. Брав участь у The International Society of Quantum Biology, The American Mathematical Society, The American Physical Society, The New York Academy of Sciences, The Research Board of Advisors of the American Biographical Institute. У 1989-1991 та 1993 р. Є.С. Крячко був стипендіатом Фонду Alexander von Humboldt і працював у Ludwig-Maximilians-Universitat (Munich), у Лабораторії професора Георга Цунделя. У 1994 р. одержав Haut Niveau Fellow du Ministre de l'Enseignement Superieur et de la Recherche (CNRS) France та стажувався у Centre Etudes Nucleaire Grenoble-CENG. Одержав NATO Expert Grant та стажувався у University of Thessaloniki, Thessaloniki, Greece (1997). Науковець став Cherry L. Emerson Fellow в Emory University, Atlanta, GA, U.S.A. У 1999 р. одержав Professorship Grant S-99096 з The Japan Society for the Promotion of Science.

У 1992 р. Є.С. Крячко запрошений у IBM Italy, Centre for Advanced Studies, Research, and Development in Sardinia CRS4 (CERN-IBM, Директор Центру — професор Carlo Rubbia), де стажувався у Департаменті професора Enrico Clementi. Крім того, за останній період науковець мав стажування у хімічному Департаменті Університету Johns Hopkins (Baltimore, U.S.A.) та Лабораторіях квантової хімії Університетів м. Леувен (Leuven) та Л'єж (Liege) у Бельгії. В ці роки брав участь у наукових проектах:

Є.С. Крячко — рецензент у багатьох наукових журналах. З 1993 р. до 2008 р. обирався Member of the Advisory Editorial Board of The International Journal of Quantum Chemistry (Wiley). У 2008 р. став Associate Editor цього журналу.

Протягом 35-ти років Є.С. Крячко провадить педагогічну діяльність. У 1981-1982 рр. читав курс лекцій "Теорія груп та їх додаток у квантовій механіці молекул" для студентів хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та здійснював наукове керівництво з написання дипломних робіт студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка; читав курси лекцій: "Condensed Matter Physics and Density Functional Theory" (Faculty of Sciences, Central University of Venezuela, Caracas, 1989), "Density Functional Theory" (University of Utah, Salt Lake City, 1990), "Many-Body Density Functional Theory" (Centre for Advanced Studies, Research, and Development in Sardinia CRS4 (CERN — IBM) — University of Cagliari, Cagliari, 1992), був науковим керівником: 6-ти студентів (University Diploma in Theoretical Physics), 5-ти аспірантів (Ph. D. in Theoretical and Mathematical Physics), 4-х аспірантів (Ph. D. in Quantum Chemistry) та 1-го postdoc.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua