Національний гербарій України Гербарій  KW

Гербарiй судинних рослин Інституту ботанiки започаткований в 1921 р. при Ботанiчному кабiнетi Всеукраїнської Академiї наук, яким керував вiдомий флорист та систематик, академiк О.В. Фомiн. Разом з тим, у 1922 р. при Укрнауцi - Управлiннi наукових установ Народного комiсарiату освiти була створена науково-дослiдна кафедра ботанiки, яка в 1927 р. була реорганiзована в Науково-дослiдний iнститут ботанiки Укрнауки. В квiтнi 1931 р. на базi Ботанiчного кабiнету ВУАН та Науково-дослiдного iнституту ботанiки Укрнауки органiзувався Інститут ботанiки АН УРСР, першим директором якого став О.В. Фомiн. Протягом всiх рокiв становлення Інституту ботанiки АН УРСР у його складi iснував i розвивався гербарiй вищих рослин, основними його колекторами в той час були Д.К. Зеров, М.М. Пiдоплiчко, М.К. Гродзинський, А.М. Окснер, М.В. Дубовик, С.О. Іллiчевський, С.О. Постригань, а пiзнiше Ю.Д. Клеопов, О.Д. Вiсюлiна, А.І. Барбарич, якi поповнили колекцiї гербарiю численними зборами з околиць м. Києва, Київської, Полтавської, Чернiгiвської, Кiровоградської, Черкаської, Луганської, Донецької та iнших областей України.

Поряд iз київською складовою частиною гербарiю Інституту ботанiки iснувало й не менш важливе, харкiвське джерело гербарних колекцiй України. При Ботанiчному саду Харкiвського iнституту народної освiти був створений вiддiл Гербарiю, яким керував Є.М. Лавренко. В 1928 р. вiн був переданий Інституту прикладної ботанiки, а пiзнiше Інституту соцiалiстичного землеробства. До складу цього гербарiю входили колекцiї флори Харкiвської областi, гербарiй росiйської флори, зiбранi кiлькома поколiннями вчених Харкiвського унiверситету, почав формуватися гербарiй свiтової флори, а також надзвичайно цiннi колекцiї В.М. Черняєва та М.С. Турчанiнова. Великий вклад у поповнення колекцiй Гербарiю внесли М.В. Клоков, М.І. Котов, О.В. Прянишников, М.І. Алексеєнко, М.В. Куксiн, А.Д. Алексеєв, Н.О. Шостенко, М.Д. Рижутiн, П.О. Опперманн, П.К. Козлов, Ф.Я. Левiна, І.Г. Зоз, Є.М. Лавренко. В повоєнний перiод харкiвськi колекцiї були об"єднанi з київськими, чим завершився найважливiший етап у формуваннi українського центрального республiканського Гербарiю.

На основi гербарних колекцiй було розпочато видання "Флори УРСР", 1-ий том якої вийшов у 1936 р., 2-й - у 1940 р. Пiсля вiйни ця робота була поновлена виходом у свiт 3-ого тому (1950 р.). Паралельно велась робота над "Визначником рослин УРСР", перше виданя якого вишло в свiт у 1950 р. Фундаментальнi дослiдження, пов"язанi з таксономiчним вивченням флори України, сприяли значному кiлькiсному i якiсному поповненню Гербарiю вищих рослин. Були проведенi численнi експедицiї в усi регiони України, а з 1954 р. почалось широке вивчення флори Криму. На цей перiод припадає розквiт гербарної справи, коли була сформована основна частина колекцiй Гербарiю флори України. Велику роль у їх збагаченнi, оформленнi та iдентифiкацiї зiграли М.І. Котов, Ю.Д. Клеопов, А.І. Барбарич, Д.М. Доброчаєва, Є.Д. Карнаух, З.Ф. Катiна, О.Д. Вiсюлiна, Г.О. Кузнецова. Збори М.В. Клокова, що мiстять цiнний серiйний матерiл з цiлого ряду родин i родiв (Caryophyllaceae, Lamiaceae, Poaceae, Rubiaceae, Chenopodiaceae, Liliaceae, Asteraceae та iн.) флори України та сумiжних територiй, на основi якого були здiйсненi описи нових для науки видiв, лягли в основу його iменної гербарної колекцiї.

Поряд з вивченням флори країни у вiддiлi геоботанiки велись дослiдження окремих типiв рослинностi, що вимагало знання видового складу рослиних угруповань i сприяло численним гербарним зборам, якi здiйснили Г.І.Бiлик, Є.М.Брадiс, Д.Я.Афанасьєв, Ф.О.Гринь, Г.А.Зап"ятова, М.I.Косець.

Пiсля завершення роботи над "Флорою УРСР" (1965) колектив учених вiддiлу вищих рослин працював над "Доповненнями до "Флори УРСР", видання якої велось протягом 30 рокiв. Паралельно з розробкою наукових тем з систематики судинних рослин тут почався етап детального вивчення регiональних флор. Пiд час численних експедицiй вивчалось видове i внутрiшньовидове рiзноманiття рослинного свiту, описувались новi для науки види та iх внутрiшньовидові таксони, збирався гербарний матерiал, який поповнив колекцiї новими флористичними знахiдками як рiдкiснiх видiв iз малодоступних мiсцевостей, так i адвентивних рослин, вивченню видового складу, шляхiв мiграцiй та натуралiзацiї яких у вiддiлi придiлялась значна увага. У вiддiлi геоботанiки поряд з продовженням вивчення типiв рослинностi, велись дослiдження рослинностi окремих регiонiв. Гербарiй поповнився зборами М.І. Котова, А.І. Барбарича, Д.М. Доброчаєвої, О.М. Дубовик, В.В. Протопопової, Б.В. Заверухи, В.І. Чопика, Ю.Р. Шеляг-Сосонка, Т.Я. Омельчук-М"якушко, С.С. Морозюк, О.П. Мринського, В.С. Ткаченка, А.М.Краснової, А.І. Кузьмичова, Т.Л. Андрiєнко, З.А. Саричевої, Л.С. Панової, Л.І. Крицької, Н.П. Лоскот-Скрипник, С.М. Зиман, А.П. Ільїнської, Я.П. Дiдуха, М.М. Федорончука, Л.М. Сипайлової, Д.В. Дубини, а пiзнiше, В.В. Новосада, С.Л.Мосякiна та iн.

З утворенням вiддiлу ботанiчного музею почались експедицiї в цiлий ряд регiонiв Радянського Союзу, за рахунок яких поповнилась колекцiя флори СРСР (збори Д.М. Доброчаєвої, Б.В. Заверухи, Л.М.Сипайлової), також здiйснювались кругосвiтнi рейси на науково-дослiдних суднах, що значно збагатили колекцiї свiтової флори (збори Д.М. Доброчаєвої, Л.М. Сипайлової, Б.В. Заверухи, Л.І. Мусатенко, А.В. Чернявського та iн.).

Гербарiй судинних рослин Національного Гербарію України (KW) складається з 5 вiддiлiв:

1. гербарiй флори України;
2. гербарiй флори СРСР;
3. гербарiй свiтової флори;
4. іменні гербарії (персональні гербарнi колекцiї Ж.Е.Жілiбера, В.Г.Бессера, П.С.Роговича, І.Ф.Шмальгаузена, М.С.Турчанінова, М.В.Клокова);
5. фонд обмiнного (дублетного) матерiалу.

Найбiльшою i основною частиною Нацiонального Гербарiю України є Гербарiй флори України, який нараховує 550 тис. г. зр. Найстарiшi матерiали, якi датуються минулим столiттям, належать Ф. Маршалу фон Бiберштейну (з територiї колишньої Харкiвської губернiї та Криму), В. Бессеру, А. Андржійовському (Правобережна Україна, Причорномор"я), П. Роговичу, В.В. Монтрезору ( Подiлля), В.М. Черняєву, В.I. Талiєву, Г.I. Ширяєву (лiвобережна Україна, частково Крим), К.Л. Гольде (Крим), В. Лоначевському (околицi Києва) та iн. Значне мiсце серед колекцiй Гербарiю флори України посiдають зразки, зiбранi М.І. Котовим (вся територiя України), А.І. Барбаричем (Полiсся, Закарпаття, Донбас, Крим), Д.М. Доброчаєвою (Карпати, Полiсся, Степ, Донбас, Крим), О.Д. Вiсюлiною (Правобережний Лiсостеп i Степ), Ю.Д. Клеоповим (Донбас, Київська, Черкаська, Хмельницька обл.), Є.Д. Карнаух (Донбас, Крим), М.В. Клоковим (Харкiвська обл, Причорномор"я, Крим), Г.О. Кузнецовою (Захiдний Лiсостеп, Причорномор"я, Крим), Г.І. Бiликом (Правобережна Україна, Лiсостеп, Степ, Крим), Д.Я. Афанасьєвим (луки України), Ф.О. Гринем (Лiсостеп, Степ, Крим), Д.К. Зеровим (Карпати, Полiсся, Полтавська та Черкаська областi), А.М. Окснером (Херсонська, Кiровоградська областi), А.А. Зап"ятовою (Закарпаття, Полiсся), З.Ф. Катiною (Правобережна Україна), Є.М. Лавренком (Харкiвська обл., Донбас, лiвобережжя Лiсостепу та Степу), М.І. Косцем (Карпати, Донбас), Є.М. Брадiс (Карпати, Полiсся) та iн. На основi гербарних зразкiв, зiбраних цими вченими, було задокументоване майже все бiологiчне рiзноманiття флори судинних рослин України. Окремi види пiд впливом господарської дiяльностi людини в природi вже не iснують i збереглись лише в гербарiї. Тiльки на гербарних етикетках залишились назви багатьох мiсцезнаходжень.

Протягом наступного етапу своєї дiяльностi, пов"язаного з вивченням флори та рослинностi окремих регiонiв України, Гербарiй збагатився зборами О.М. Дубовик (Донецький Лiсостеп, Карпати, Крим та iн.), В.В. Протопопової (Причорномор"я, Крим, Полiсся та iн.), Б.В. Заверухи (Волино-Подiлля), О.П. Мринського (Лiвобережний Лiсостеп), С.С. Морозюк (Донбас, Крим, Закарпаття), Т.Я. М"якушко (окол. Києва, Крим, Донбас), А.М. Краснової (Приазов"я), Н.П. Лоскот-Скрипник (Присивашшя, Крим), Л.I. Крицької (Причорномор"я, Крим, Приазов"я, Захiдний Лiсостеп), С.М. Зиман (Закарпаття, Донбас, Крим), В.I. Чопика (Карпати), В.В. Осичнюка (Причорномор"я, Приазов"я), Л.С. Панової (Приазов"я), Ю.Р. Шеляг-Сосонка (Прикарпаття, Полiсся), З.А. Саричевої (Лiвобережний Лiсостеп), В.С. Ткаченка (Приазов"я, Донбас), Т.Л. Андрiєнко (Полiсся), Л.М. Сипайлової (Полiсся), Д.В. Дубини (Причорномор"я), Я.П. Дідуха, В.В. Новосада (Крим), С.Л. Мосякiна (Полiсся, Крим, Карпати) та iн.

Значне мiсце в Гербарiї судинних рослин займають зразки синантропної флори, вивченню якої в Iнститутi завжди придiлялась належна увага. Найчисленнiшими серед них є збори М.I. Котова, В.В. Протопопової, С.Л. Мосякiна. Гербарiй мiстить матерiали з групи раритетних видiв рослин, занесених на сторiнки "Червоної книги України" та "Європейського червоного списку тварин i рослин, що знаходятся пiд загрозою знищення у всесвiтньому масштабi". В процесi таксономiчного вивчення окремих родин та родiв флори України зiбраний серiйний гербарний матерiал Д.М. Доброчаєвою (Boraginaceae; Centaurea L.), О.М. Дубовик (Poaceae; Astragalus L., Centaurea L., Genista L., Galium L.), Л.I. Крицькою (Astragalus L., Achillea L., Lotus L., Medicago L., Onobrychis Mill., Caryophyllaceae: Herniaria L., Otites Adans., Stellaria L., etc.), Т.Я. М"якушко (Alliaceae), В.В. Протопоповою (Chenopodiaceae, Amaranthaceae; Artemisia L., Erigeron L., Xanthium L.), А.П. Iльїнською (Brassicaceae), М.М. Федорончуком (Apiaceae; Crataegus L., Vicia L., Caryophyllaceae: Dianthus L., Silene L., etc.), О.М. Царенко (Gypsophila L.), М.В. Шеверою (Chamaecytisus Link, Oenothera L.), А.В. Чернявським (Salvia L.), С.Л. Мосякiним (Chenopodiaceae, Amaranthaceae; Artemisia L., Corispermum L.), I.A. Тимченко (Orchidaceae), C.М. Зиман (Ranunculaceae), О.Л. Ловелiус (Alchemilla L.). В Гербарiї зберiгаються колекцiї вiкових стадiй представникiв родин Ranunculaceae, Rosaceae, Fabaceae (С.M. Зиман).

Друге мiсце серед колекцiй Гербарiю судинних рослин займає Гербарiй флори територiї колишнього Радянського Союзу, який мiстить бiля 200 тис. зразкiв. Його фонди сформованi головним чином на основi гербарних зборiв спiвробiтникiв Iнституту ботанiки, серед яких найбiльшими є матерiали М.I.Котова (Молдова, Бiлгородська область РСФСР, Латвiя, Кавказ, Башкирiя, Сибiр, Центральний Тян-Шань); Є.I. Бордзіловського (Бєларусь, Вiрменiя); А.М. Окснера (Далекий Схiд), Ю.Д. Клеопова (Молдова, Тамбовська, Орловська обл. Росiї); М.П. Введенського (Кавказ); О.М. Дубовик (Литва, Карельський перешийок, пiвдень Середньоросiйської височини, Нижнiй Дон, Захiдне Закавказзя, Пiвденний Урал); Д.М. Доброчаєвої (Кавказ, Сибiр, Середня Азiя, Далекий Схiд), Б.В. Заверухи (Середня Азiя, Кавказ, Далекий Схiд), Л.М. Сипайлової (Камчатка, Курiли) та iн. Значна частина гербарних зразкiв одержана шляхом обмiну з ботанiчних установ Росiї, Грузiї, Узбекистану та iн. У цьому вiддiлi Гербарiю зiбраний багатий матерiал з окремих систематичних груп: Asteraceae (Centaurea L., Асhillea L., Hieracium L., Senecio L.), Campanulaceae (Campanula L.), Caryophyllaceae (Dianthus L., Silene L.), Chenopodiaceae (Chenopodium L., Salsola L.), Cyperaceae (Carex L.), Fabaceae (Astragalus L., Medicago L.), Lamiaceae (Ajuga L., Phlomis L.), Poaceae (Bromus L., Festuca L., Stipa L.), Polygonaceae (Polygonum L.), Ranunculaceae (Anemone L., Ranunculus L.), Rosaceae (Rosa L.), Scrophulariaceae (Pedicularis L.) та iн. Гербарнi зразки тут розмiщенi за ботанiко-географiчними районами "Флоры СССР".

До складу колекцiй Гербарiю свiтової флори входить бiля 150 тис. гербарних зразкiв, що представляють значну частину видового рiзноманiття земної кулi. Фонди цього вiддiлу Гербарiю створенi на основi матерiалiв, одержаних переважно шляхом обмiну дублетними матерiалами з Гербарiями свiту. Такi зв"язки встановленi бiльш як iз 40 ботанiчними установами, серед яких найчисельнiшi гербарнi надходження одержанi з США, Канади, Австралiї, Чехiї, Словаччини, Болгарiї, Польщi, Фiнляндiї, Великобританiї, Австрiї та iн. Велику частину фондiв Гербарiю свiтової флори складають матерiали спiвробiтникiв Iнституту, зiбранi пiд час кругосвiтнiх експедицiй на науково-дослiдних кораблях "Академiк Вернадський" та "Дмитрий Менделеев" Д.М. Доброчаєвою, Л.М. Сипайловою, Л.I. Мусатенко, Б.В. Заверухою, А.В. Чернявським та iн. з Сейшельських островiв, Середземномор"я. Деяка частина зразкiв зiбрана науковцями Інституту під час експедиційних виїздів, приватних поїздок та екскурсій за кордон, серед яких заслуговують на увагу матеріали М.І. Котова з Болгарії, Д.М. Доброчаєвої з Італії та Канади, С.Л. Мосякіна з США, М.М. Федорончука з Чехії, Я.П. Дідуха з Польщі та Іспанії, М.В. Шевери з Польщі та Чехії.

Iменнi гербарнi колекцiї є надзвичайно важливою складовою частиною фондiв Гербарiю, значення якої важко переоцiнити. Вони мiстять не тiльки iнформацiю про видовий склад таксонiв чи територiй, а й вiдображають характер та науковий рiвень ботанiчних дослiджень певного iсторичного перiоду, пiд час якого формувалася колекцiя. В Iнститутi ботанiки iм. М. Г. Холодного зберiгаються iменнi колекцiї Ж.Е. Жілiбера, В.Г. Бессера, М.С. Турчанінова, П.С. Роговича, В.М. Черняєва, I.Ф. Шмальгаузена, М.В. Клокова.

Колекцiя французького вченого Ж.Е. Жілібера (1741 -1814), який протягом кiлькох рокiв працював у мiстах Гродно та Вiльно (Вiльнюс) є найстарiшою серед iнших. На основi гербарiю написаний ряд робiт, серед яких найбiльш вiдома "Flora Lithuanica inchoata ..." (1781 - 1782). До колекцiї входить бiля 4000 гербарних аркушiв, вона з двох частин: систематичної та регіональної. Систематичний гербарій (1539 г.а.) розміщений за системою К.Ліннея. Тут зберігаються окремі автентичні зразки видів, описаних засновником колекції, є частина видів з інших регіонів, а також декоративні та адвентивні рослини. Рослини, які дійшли до нашого часу в хорошому стані, наклеєні на аркушах білого паперу, розміром 44 х 28 та 43 х 27 см, зв"язанi в папки і помiщенi в коробки, обтягнуті шкірою. Регіональний гербарій (2400 г.а.) включає рослини з околиць м. Гродно, невелику кількість з них становлять мохи та лишайники. Він складається з 34 папок по 150-160 листків, розміром 32 х 51 см. Визначення рослин написанi безпосередньо на гербарних листках без зазначення мiсцезнаходжень.

Колекцiя В.Г. Бессера нараховує понад 60 тис. гербарних аркушiв. Загербаризованi рослини лежать вiльно в обгортках iз грубого сiрого паперу (40 х 25 см), зв"язаних в пачки по 100 i бiльше екземплярiв. Каталога, який би включав вiдомостi про види, нема, є зошит з перелiком родин i родiв та вiдмiткою номерiв пачок. Частину колекцiї перемонтовано в новий папiр i картоннi папки. Гербарна колекцiя В.Г. Бессера належить до непересiчних зiбрань як за кiлькiсними, так i за якiсними характеристиками її матерiалiв. Вона включає матерiали з територiї Правобережної України, Причорномор"я, колишньої Київської губернiї, якi становлять її основу, а також гербарнi збори iнших колекторiв iз Захiдної Європи та середньої смуги Схiдної Єропи, Кавказу, Сибiру, Iндiї, Африки, Австралiї, Америки та iн. Засновник колекцiї - Вiльбальд Готлiбович Бессер (1784 - 1842) - видатний вiтчизняний флорист, систематик, ботанiко-географ першої половини ХIХ столiття, учень вiдомих ботанiкiв С. Шиверека та Г. Шультеса, з 1809 по 1834 р. працював учителем природознавства та директором створеного ним ботанiчного саду Кременецького лiцею. В 1834 р. вiн зайняв посаду ординарного професора ботанiки Київського унiверситету. Своїми працями "Primitiae florae Galiciae austriacae utrisque" (1809), "Enumeratio plantarum hujusque in Volhynia, Podolia, gub. Kijoviensi, Bessarabia, Cis-Tyraica et circa Odessam collectarum, simul cum observationibus in Primitias Florae Galiciae austriacae" (1822), "Apercu de la geographie botanique de Volhynie et de Podolie" (1823) та iн. В.Г. Бессер внiс неоцiненний вклад у встановлення та вивчення систематичного складу флори України. Цiлий ряд праць вiн присвятив систематицi родiв Artemisia L., Rosa L., Veronica L. та iн. Вiн описав близько 100 нових для науки видiв, основна частина автентичних зразків яких зберiгається в колекцiї, серед них: Allium volhynicum Besser, Allium flavescens Besser, Carlina onopordifolia Besser, Euphorbia volhynica Besser, Genista tetragona Besser, Lotus ambiguus Besser, Myosotis nemorosa Besser, Polygala decipiens Besser, Salvia cremenecensis Besser, Seseli peucedanifolia Besser, S. campestre Besser, Viola alba Besser, V. uliginosa Besser, Rosa gorenkensis Besser, R. klukii Besser та ін.

Особливе мiсце в колекцiї В.Г. Бессера займають матерiали його учня А. Л. Андржiєвського, автора роботи "Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест" (1861); "Продолжение исчисления растений Подольской губернии и смежных с нею мест" (1862), серед яких зберiгаються автентичнi зразки видiв, описаних ним з територiї України: Achillea mollis Andrz., Camelina microcarpa Andrz., Campanula farinosa Andrz., Cirsium fischerianum Andrz., Nepeta campestris Andrz., Polygonum paniculatum Andrz., P. daphnophyllum Andrz., Sedum collinum Andrz., Thesium diffusum Andrz. та iн.

В.М. Черняєв (1793 - 1871) - професор ботанiки Харкiвського унiверситету, видатний дослiдник флори пiвденно-схiдної та середньої частини Росiї, автор "Conspectus plantarum circa Charcovian et in Ucrania sponte crescentium et vulgo cultarum" (1859). Вiн та його учень I. Калениченко внесли значний вклад у вивчення флори схiдної частини України. Гербарна колекцiя В. М. Черняєва нараховує бiльше 37 000 гербарних аркушiв. Рослини та етикетки лежать вiльно у видових обгортках стандартних розмiрiв, складених у гербарнi пачки. Матерiал розмiщений за системою А. Декандоля. Колекцiя мiстить зразки з Росiї, а також Францiї, Iталiї, Iспанiї, Швейцарiї, зiбранi В.М. Черняєвим i, частково, iншими колекторами. Збори В.М. Черняєва з територiї України (Полтавська, Сумська, Харкiвська, Донецька областi) iнсеровано в Гербарiй української флори. В Гербарiї зберiгається ряд автентичних екземплярів (Myosotis ucrainica Czern., Linaria sabulosa Czern. ex Klokov та ін.).

П.С. Рогович (1812 - 1878) - професор Київського унiверситету, вiдомий флорист X1X ст., автор "Обозрения семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры Киевского учебного округа..." (1869), "Обозрения сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний: Киевской, Черниговской и Полтавской" (1855), якi прислужилися наступним поколiнням ботанiкiв при написаннi "Флори УРСР". Його колекцiя, на основi якої були написанi цi працi, нараховує 12 260 гербарних аркушiв (1469 видiв iз 547 родiв i 92 родин) флори колишнього Київського Учбового Округу (Волинь, Подiлля, Київська, Чернiгiвська, Полтавська областi), над вивченням якої вчений працював протягом багатьох рокiв. Гербарiй зберiгається в 95 коробках з грубого картону, кожна з яких споряджена наклейкою: "Гербарий флори юго-западной России профессора А. С. Роговича". В Гербарiї зберiгаються автентичнi екземпляри Urtica kioviensis Rogow., Ulmus effusa Will. f. celtidea Rogow., Orobanche strumosa Rogow., etc.

I.Ф. Шмальгаузен (1849 - 1894) - професор Київського унiверситету, видатний флорист, систематик, морфолог, палеонтолог - автор знаменитих праць "Флора юго-западной России" (1886) та "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895 - 1897), при написаннi яких були використанi матерiали гербарiю. Колекцiя була остаточно сформована в пicляреволюцiйнi роки, тому носить назву "Гербарій флори Європейської частини СРСР". Вона складається з 120 коробок iз грубого картону, що мicтять 21 827 г. а., 3840 видiв iз 97 родин та 848 родiв (Барбарич, Казанська, 1974), розмiщених головним чином за системою А. Декандоля. До колекцiї ввiйшли збори I.Ф. Шмальгаузена, а також матерiали, переданi йому Й.К. Пачоським, В.I. Липським та iншими колекторами. В гербарiї зберiгаються автентичнi екземпляри видiв Clematis pseudoflammula Schmalh., Erodium beketowii Schmalh., Erysimum cretaceum Schmalh., Jurinea stoechadifolia Schmalh. та iн.

Гербарiю М.С. Турчанінова (1796 - 1863) належить особливе мiсце серед персональних колекцiй свiту, про що свiдчить постiйний iнтерес до нього збоку мiжнародної ботанiчної громадськостi. Вiн нараховує близько 150000 г. а. (53000 видiв судинних рослин, серед яких є значна кiлькiсть автентичних зразкiв та типiв видiв, описаних ученим з рiзних континентiв. Гербарiй створювався протягом 35 рокiв (з 1828 року до кiнця життя) шляхом власних зборiв автора та обмiну з вiдомими вченими-ботанiками, його сучасниками, якi працювали в багатьох країнах свiту. Серед них О.П. Декандоль, Д. Xукер, Е. Буасьє, Т.Томсон, Н. Уоллiх, Р. Браун, Д.Бентам, Т.Кочi, P.Гогенакер та iн. Завдяки цьому в iменнiй колекцiї зберiгаються матерiали з Пiвденної, Захiдної та Середньої Европи, Малої, Центральної та Пiвденно-Схiдної Азiї, островiв Океанiї, Австралiї, Африки, Пiвнiчної, Центральної та Пiвденної Америки. М.С. Турчанінов за час своєї наукової дiяльностi описав 172 роди та 1563 види, нові для науки з рiзних областей земної кулi, переважна більшість типового матерiалу яких зберiгається в Iнститутi ботанiки iм. М.Г. Холодного НАН України. У складi iменного гербарiю М.С. Турчанінова видiлено окрему колекцiю номенклатурних типiв новоописiв ученого, яка нараховує 1120 гербарних зразкiв (М"якушко та iн., 1979; 1981). Оформлення гербарiю досить оригiнальне. Загербаризованi рослини та етикетки лежать вiльно у видових обгортках голубого кольору розмiром 55 х 35 см. У бiльшостi випадкiв на одному такому аркушi помiщено кiлька рослин (як одного так i рiзних видiв), кожна з яких супроводжується етикеткою. Гербарнi аркушi помiщенi в картоннi папки такого ж кольору, якi вмiщують вiд 100 до 250 зразкiв рослин. Матерiал розмiщений за системою А. Декандоля. При перемонтуваннi типових зразкiв були використанi новi картоннi папки, бiлий ватманський папiр, але збережений їх стандарт, принцип розмiщення екземплярiв, всi етикетки та помiтки, зробленi рукою автора. Вся iменна колекцiя зберiгається в металiчних герметичних шафах, виготовлених за спецiальним замовленням з урахуванням розмiрiв папок.

Колекцiя професора, заслуженого дiяча науки України М.В. Клокова належить до найновiших iменних колекцiй Гербарiю Iнституту ботанiки. Її засновник, видатний український систематик, який описав понад 500 нових для науки видiв. Колекцiя мiстить понад 20 000 гербарних зразкiв, зiбраних М.В. Клоковим та його колегами-ботанiками. Характерною рисою колекцiї, яка є найголовнiшим критерiєм її цiнностi, є зiбрання серiйного матерiалу, що вiдображає внутрiшньовидовий полiморфiзм з цiлого ряду критичних у систематичному вiдношеннi груп судинних рослин, серед яких роди Stipa L., Bromus L. s.l. (Poaceae); Cerastium L., Minuartia L., Dianthus L., Otites Adans. (Caryophyllaceae); Thymus L., Phlomis L. (Lamiaceae); Tragopogon L., Centaurea L., Jurinea Cass. (Asteraceae); Rumex L., Polygonum L. (Polygonaceae) та iн. Колекцiя має каталог. Рослини зберiгаються в сучасних папках i змонтованi за сучасними правилами гербарної справи. Робота над її упорядкуванням продовжується.

Обмiнний фонд нараховує 15-20 тис. дублетних гербарних зразкiв видiв судинних рослин флори України, призначених для обмiну з iншими ботанiчними установами. Вiн постiйно поповнюється спiвробiтниками вiддiлу флористики i систематики Iнституту в процесi експедицiйного вивчення регiональних флор та дослiдження окремих таксонiв.

Головна сторінка Гербарію KW

Copyright © 2000, Herbarium KW, М.Шевера, М.Федорончук, Л.Крицька, С.Мосякін