Пересопницьке Євангеліє
(1556-1561)

Manuscript

Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної.

Як свідчить приписка в рукопису, переклали Євангеліє 1556-1561 син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці й м. Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня А. Заславська.

Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою 9 кг. 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів. Для прикладу зправа наведено одну з мініатюр, що прикрашають Пересопницьке Євангеліє. На ній зображений євангеліст Лука. Зміст рукопису — традиційне четвероєвангеліє. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих сумаріїв — короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів — пояснень до окремих малозрозумілих слів.

Після зруйнування Пречистенського монастиря доля книги тривалий час не була відома. Майже через півтораста років (1701) її подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом пам'ятка опинилася в бібліотеці Переяславської семинарії, де 1837 з нею ознайомився славіст О. М. Бодянський (1808-1877). Після переведення духовної семинарії з Переяслава до Полтави (1862) Пересопницьке Євангеліє теж було перевезено. На поч. 20 ст. рукопис передано до Полтавського давньосховища. Тут його вивчали літературознавець В. М. Перетц (1870-1935) та філолог і палеограф О. С. Грузинський (1881-1954). Під час війни Пересопницьке Євангеліє евакуйовано. З 1947 року Пересопницьке Євангеліє в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації — на Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягали Президенти України Леонід Макарович Кравчук, Леонід Данилович Кучма і Віктор Андрійович Ющенко.

Пропонуємо переглянути кілька листків з рукопису Пересопницьке Євангеліє
1
2
3
4

Література

  1. Дубровіна Л.А., Гнатенко Л.А. Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія [Електрон. ресурс]
  2. Думитрашко Н. Замечательная рукопись Полтавской семинарии — Пересопницкое євангелие. — Полтава, 1874. — 29 с.
  3. Житецкий П.И. Описание Пересопницкой рукописи XVI в. с приложением текста Евагнелия от Луки, выдержек из других евангелистов и 4-х страниц снимков. — К., 1876. — 79 + 4 с.
  4. Грузинский А.С. Палеографические и критические заметки о Пересопницком евангелии. — С.-Петербург, 1912. — 37 с.
  5. Запаско Я. Мистецькі рукописні пам'ятки України. — Львів, 1997. — 80 с.
  6. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К.: Либідь, 1994. — Кн. 2. — С. 53-55.
  7. Пересопницкое евангелие // Украинский советский энциклопедический словарь / Под. ред. А.В. Кудрицкого. — К., 1988. — Т. 2. — С. 655.
  8. Пересопницьке євангеліє // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. — Львів, 1996. — Т. 6. — С. 2014.
  9. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УЕ, 1992. — С. 644.
  10. Франко І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського // Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — К., 1983. — Т. 40. — С. 222-223.

© 1998, Оксана Башкатова
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua