Пономаренко В.М. Використання гіпертекстових технологій для розкриття історико-культурних фондів бібліотек // Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек: Матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 14-17 жовтня 1997 р.). — К., 1997. - С. 118-119.
Пономаренко Віктор Миколайович
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, КиївВикористання гіпертекстових технологій
для розкриття історико-культурних фондів бібліотекНаціонально-культурне відродження українського народу потребує залучення книжкової спадщини України до розв'язання широкого кола наукових, освітянських та культурологічних проблем сьогодення. Їх вирішення викликає, зокрема, потребу в спеціальній інформації, завдяки якій можна "зануритися" в середовище досліджуваної епохи й тим самим прискорити дослідницький процес при роботі з пам'ятками української книжкової культури. Для забезпечення фахівців, які виконують науково-дослідні роботи в НБУВ, створено базу даних "Книжкова спадщина України".
Вона реалізована як інфологічна модель, що визначає сукупність суб'єктів і об'єктів української книжкової культури, зв'язки між ними, а також характер інформаційних потреб дослідників. Суб'єктами предметної розглядуваної галузі є: автори пам'яток писемності та друку України, переписувачі, редактори, книгознавці й інші; установи, що сприяли розвитку української книжкової культури (монастирі, навчальні заклади, бібліотеки, архіви, громадські організації). Як об'єкти виступають: власне пам'ятки писемності та друку України (літописи, стародруки, рідкісні й цінні видання, що становлять частину нашого культурного надбання); понятійно-категоріальний апарат, який використовується при роботі з історико-культурними фондами бібліотек та архівів. Він включає, насамперед, терміносистему книгознавства, а також необхідні довідкові дані з історії України.
З інформаційних ресурсів "Книжкової спадщини України" сьогодні формується база знань, реалізована у вигляді семантичної мережі на основі апробованих гіпертекстових технологій Internet. Для цього вводяться гіпертестові посилання між об'єктами й суб'єктами української книжкової культури. Вони, наприклад, дають змогу дослідникові, який вивчає "Пересопницьке євангеліє", "мандрувати" за гіпертекстовими посиланнями до інформацій про перекладачів (переклали євангеліє 1556-61 рр. син протопопа М.Василевич та архимандрит Пречистенського монастиря Григорій у с.Двірці й м.Пересопниці), про замовника (княгиня А.Заславська), про шрифт твору (написаний пізнім уставом), матеріал (пергамент), про тих, хто зберігав і дарував твір (гетьман Мазепа), хто вивчав його (славіст О.Бодянський, літературознавець В.Перетц, філолог і палеограф О.Грузинський та ін.).
Перші сторінки розглянутої гіпертекстової інформації вже виставлені на Web-сервері бібліотеки. Реалізація цієї системи дасть можливість прилучення до української книжкової культури ще більшої кількості користувачів. Насамперед, вона має стати когнітивним засобом, що сприятиме встановленню документальних комунікацій між авторами рукописів та стародруків, з одного боку, й сучасними дослідниками, які вивчають книжкову спадщину та історію України, з іншого. Така система дозволить фахівцям спочатку отримати достатньо глибоку інформацію аналітичного характеру про предмет, що їх цікавить, а потім використати її при роботі з історико-культурними фондами бібліотек та архівів. Цей аспект використання можна вважати традиційним, хоч він і передбачає нетрадиційні для гуманітарної сфери інформаційні технології.
© Пономаренко Віктор Миколайович, 1997
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua