ДБА відділу складається з довідково-бібліографічних матеріалів, із систем каталогів та картотек і фонду виконаних довідок. Ця класична структура ДБА в умовах різнорідного та розгалуженого книжкового масиву відділу, в якому нагромадилися великі бібліотечні зібрання (бібліотеки КДА, Університету св. Володимира, фонд української та російської періодики до 1917-1918 рр., бібліотека Києво-Печерської лаври, Королівська бібліотека - "Регія" тощо) та значні кількості менших за обсягом збірок - історичних колекцій (Хрептовичів, Яблоновського, Загінецька, Шодуар тощо), має свої специфічні риси, котрі віддзеркалюють нетрадиційність складу і характеру фонду.

Залишаючи в стороні інші складові ДБА відділу, спинимося на його основній частині - системі каталогів, котрі поділяються на три види: карткові, рукописні та друковані. До першого належать: алфавітний і систематичний каталоги довідкового фонду, каталог періодики, топографічні каталоги на зібрання та колекції. Рукописні каталоги (зброшуровані зошити й альбоми), часто з неповною бібліографічною інформацією, зберігаються в Інституті рукопису і використовуються в основному для наукової роботи, крім рукописного блок-каталогу КДА. Цей каталог, оригінальний за своїми суто зовнішніми рисами та інформаційними якостями, був популярним не в одного покоління читачів. Зараз ним послуговуються лише для службових цілей, однак надалі планується знову повернути його читачам, хоча б ксерокопійованим. Наближення до фондів та до читачів відділу в такому ж, як і попередній, вигляді потребує і каталог бібліотеки Університету св. Володимира, розміщений зараз у центральному корпусі НБУВ. Віддаленість його від фондів відділу не тільки заважає інформаційно-бібліографічній діяльності та роботі з читачами, а й перевантажує зайвими клопотами працівників генерального каталогу.

Оптимальним вирішенням стало б введення бібліографічних даних цих бібліотечних зібрань у майбутній електронний каталог бібліотеки, з'єднавши його з загальноукраїнським банком даних рідкісних та колекційних видань з наступним виходом через міжнародні інформаційні системи до подібного всесвітнього банку даних.

Третя форма каталогів - друковані, серед яких найбільше використовуються систематичний каталог Києво-Печерської лаври та систематичний каталог КДА (13 випусків). Останній за обсягом інформації поступається вищезгаданому алфавітному рукописному каталогу КДА.

Дещо окремо за своєю інформаційною вагою стоять друковані каталоги, які інформують лише про певні частини фонду відділу. Це каталог "Книги гражданской печати XVIII века", "Книги первой четверти XIX века", "Славянские книги кирилловской печати XV-XVIII вв." (С.Й.Петров), "Каталог палеотипов" (М.А.Шамрай), "Зарубежные периодические издания в фондах ЦНБ и библиотек научных учреждений АН УССР (1665-1975 гг.)" тощо.

Освоєнню фондів і введенню в науковий обіг інформації мають слугувати тематичні та персональні каталоги, котрі готують співробітники відділу: "Києво-Могилянська академія у фондах ЦНБ" (у 1995 р. вийшов I-й вип.), "Петро Могила" (в роботі), каталог релігійної періодики, а також факсимільне видання рукописного каталогу колекції Хрептовичів. У перспективі відділ планує видати каталоги колекцій Шодуарів, Мнішків, бібліотеки Михайлівського Золотоверхого монастиря, Острозької колегії тощо. Польські колеги закінчують роботу над каталогом "Регія".

Отже, поступово складається система каталогів, котрі сприятимуть оптимізації всієї бібліотечно-бібліографічної роботи відділу, інтенсифікації науково-дослідницького вивчення його унікальних книжкових багатств.

Головна сторінка НБУВ