Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Санітарно-гігієнічна обробка документів, каталогів та засобів їх зберігання в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (інструктивно-методичні рекомендації) / НАН України, Нац. б-ка України імені В.І.Вернадського; Укладач Г.М.Новікова; А.Г.Бровкін (наук. ред.). - К., 1997. - 19 с.

Схвалено до друку Вченою радою Нацiональної бiблiотеки України iменi В.I.Вернадського 16 вересня 1997 р.
Укладач к.б.н. Г.М.НОВIКОВА.
Науковий редактор к.i.н. А.Г.БРОВКIН.
Редагування та комп'ютерний набiр Н.Солонська
Коректор Л.Сушко
Комп'ютерна верстка Л.Климова
Художньо-технiчний редактор Г.Конєв

Папiр офсетний N 1. Друк офсетний.
Ум.-др. арк. 1. Зам. N 16-10. Наклад 200 прим.
Друкарня НБУВ.
252039, Київ-39, пр-т 40-рiччя Жовтня, 3

• Передмова
• Загальні положення
• Організація санітарного дня
• Порядок прибирання приміщень та обладнання книгосховищ
• Порядок знепилювання бібліотечних фондів
• Техніка безпеки під час знепилювальних робіт у книгосховищах
• Додаток 1
• Перелік використаних державних стандартів та інструктивно-методичної документації

В iнтегрованiй системi забезпечення збереження бiблiотечних фондiв прiоритетними вважаються контрольно-профiлактичнi заходи, спрямованi на своєчасне запобiгання пошкоджуючої дiї шкiдливих для документних матерiалiв факторiв екологiчного середовища. До таких заходiв належить пiдтримання нормативного санiтарно-гiгiєнiчного стану повiтря примiщень, обладнання та самих документiв, вдаючись до систематичного знепилювання фондiв.

Пил складається з мiнеральних та органiчних часток з домiшками вугiлля, золи, кислот, солей та iнших хiмiчних сполук; мiстить значну кiлькiсть яєць комах, грибних i бактерiальних спор. Його скупчення в книгосховищах може викликатися внутрiшнiми причинами (природна ерозiя стiн, стелi, пiдлоги, бетонних перекриттiв, обладнання, первинних засобiв зберiгання та самих документних матерiалiв), а також зовнiшнiми факторами (проникнення запиленого повiтря через вiдкритi дверi, вiкна, кватирки або шляхом його iнфiльтрацiї через щiлини; потрапляння пилу з одягом, взуттям та iншими особистими речами персоналу).

Пил може викликати забруднення й механiчне (абразивне) пошкодження документiв. Кислотнi радикали та iони металiв пилових забруднень беруть участь у хiмiчному руйнуваннi документних матерiалiв. Адсорбована пилом волога прискорює процеси їх старiння, створює сприятливi умови для розвитку бiодеструкторiв.

Пил є основним фактором розповсюдження в книгосховищах бiологiчних шкiдникiв, серед яких найнебезпечнiшi мiкроскопiчнi гриби. В 1 м3 повiтря книгосховищ мiститься вiд 800 до 1500 мiкроорганiзмiв, з них 1/3 - бактерiї, а 2/3 - спори грибiв [11], при цьому останнi складають основну масу пилових часток розмiром 1-5 мкм [13]. В одному грамi повiтряно-сухого пилу, вилученого з поверхнi бiблiотечних книг, зустрi-чається до 5х104 спор грибiв. Унаслiдок бiохiмiчної дiяльностi гриби здатнi зруйнувати до 60% маси паперу, порушуючи його текстуру, змiнюючи забарвлення, знижуючи показники механiчної мiцностi, погiршуючи хiмiчнi властивостi целюлози [12].

Серед грибiв - типових представникiв мiкобiоти повiтря книгосховищ та тих, що беруть участь у деструкцiї паперу, - понад 20 родiв включають потенцiйно алергеннi види, якi за умов довготермiнового контакту з ослабленим органiзмом людини можуть викликати в ньому стiйку сенсибiлiзацiю, бути збудниками або учасниками розвитку мiкотичних захворювань [9, 18].

З огляду на виняткову роль пилу в пошкодженнi документiв та медичний аспект проблеми їх зберiгання, питання правильної органiзацiї та суворого дотримання технологiчних процесiв знепилювання бiблiотечних фондiв заслуговує на особливу увагу.

Як пiдгрунтя рацiональної практичної дiяльностi бiблiотеки, знепилювання фондiв не тiльки усуває небезпечний для документiв екологiчний фактор та запобiгає захворюванням людей, а й є важливим засобом санiтарно-гiгiєнiчного контролю стану фондiв, завдяки чому можна своєчасно виявити ознаки їх пошкоджень.

Серед усiх iнших заходiв систематичне якiсне пилоочищення фондiв та старанне щоденне прибирання примiщень сховищ є найефективнiшими щодо захисту документiв вiд бiопошкоджень. Цi дiї дають змогу заощаджувати матерiали й кошти, усуваючи потребу витрат на дезiнфекцiю та вiдновлення ушкоджених документiв.

Розробленi в Центрi консервацiї та реставрацiї (ЦКР) НБУВ Iнструктивно-методичнi рекомендацiї по санiтарно-гiгiєнiчнiй обробцi документiв, каталогiв та засобiв їх зберiгання мають надати методичну допомогу персоналу бiблiотеки, в тому числi вiдповiдальним за збереження фондiв особам, у їх практичнiй роботi щодо профiлактики пошкоджень, якi можуть бути спричиненi дiєю пилу.

Iнструктивно-методичнi рекомендацiї розроблено згiдно з дiючими в бiблiотечнiй практицi державними стандартами, iнструктивно-методичними документами та рекомендацiями з питань фiзичного збереження документних фондiв. Їх можна використати при розробцi настановної документацiї з питань органiзацiї санiтарно-гiгiєнiчного режиму збереження фондiв у бiблiотеках та архiвах України.

1.1. Знепилювання бiблiотечних фондiв є найважливiшим процесом, спрямованим на пiдтримання нормативного санiтарно-гiгiєнiчного режиму їх зберiгання. Воно забезпечує довготермiнове збереження документiв та сприяє полiпшенню умов працi персоналу бiблiотеки й читачiв.

Очищення поверхнi документiв вiд пилу практично вдвiчi знижує кiлькiсть спор грибiв [14]. Через 20 год. пiсля протирання пiдлоги водним 2% розчином формалiну кiлькiсть життєздатних спор грибiв у книгосховищi зменшується принаймнi в 15 разiв [15].

1.2. Для запобiгання надмiрного запилення фондiв унаслiдок природної ерозiї або руйнування конструктивних елементiв примiщень та обладнання iнженерно-технiчна служба бiблiотеки повинна регулярно здiйснювати їх профiлактичний огляд i своєчасно ремонтувати. Особливу увагу слiд придiляти стану лiнолеумного покриття цементної пiдлоги, не допускаючи утворення щiлин, вiдриву окремих плиток.

1.3. Зовнiшнє повiтря має надходити у сховища очищеним вiд пилу вiдповiдними системами кондицiювання або припливно-витяжної вентиляцiї, оснащеними пилозахисними фiльтрами [17].

1.3.1. Нормативна кратнiсть обмiну повiтря (2 - 3 рази на 1 год.) повинна забезпечувати рiвномiрний обмiн та правильну циркуляцiю повiтря в книгосховищах з метою запобiгання утворенню застiйних непровiтрюваних зон мiкроклiмату з пiдвищеною запиленiстю [2].

1.3.2. Вентиляцiйнi короби мають систематично очищатися пилососом вiд накопиченого пилу [17].

1.4. Щоб запобiгти нагромадженню пилу в книгосховищах, слiд пiдтримувати чистоту та зразковий порядок.

1.4.1. У сховищах не дозволяється розмiщувати стороннi предмети: зайвi меблi, засоби прибирання, пакувальнi матерiали, вазони з квiтами, продукти харчування, одяг, взуття й iншi особистi речi.

1.4.2. Не рекомендується використовувати м'якi меблi та завiси, а також килимовi покриття для пiдлоги.

1.4.3. Прибиральницi пiд контролем особи, вiдповiдальної за стан примiщення, повиннi здiйснювати його щоденне вологе прибирання, а саме: робочих мiсць, меблiв, пiдвiконь, радiаторiв, обiгрiвальних труб, пiдлоги з лiнолеумним покриттям.

1.4.4. Паркетну пiдлогу слiд знепилювати пилососом. Один раз на мiсяць її протирають ганчiркою, зволоженою водним розчином формалiну (2%), пiсля чого натирають чистим воском або нейтральною мастикою без фарбникiв [8].

1.4.5. Особливо ретельно має вилучатися пил з мiсць його найбiльшого накопичення: з кутiв, уздовж плiнтусiв, пiд стелажами та шафами.

1.4.6. У разi пiдвищення вiдносної вологостi повiтря в книгосховищах пiдлогу не миють, а протирають добре викрученою напiвсухою ганчiркою [16].

1.5. Для пiдтримання чистоти в книгосховищах усi вiкна мають бути заскленi; тi з них, що вiдкриваються, повиннi захищатися пилозахисними екранами. Бiля входу в примiщення слiд обладнати пристосування для очищення взуття вiд пилу та бруду (щiтки, скребки, гумовi килимки з вогкою ганчiркою, просякнутою водними розчинами формалiну (2%) або хлорного вапна (10%) [18].

1.6. Рацiональне розташування бiблiотечного обладнання в книгосховищах сприяє утриманню примiщень у чистотi, полегшує їх прибирання:

- у кутах примiщень не слiд розмiщувати меблi;

- проходи мiж стелажами та елементами конструкцiй примiщень не повиннi бути меншими, нiж 0,75 м;

- вiдстань вiд пiдлоги до нижньої полицi стелажа має бути не меншою, нiж 0,15 м, на цокольних поверхах - не менше, нiж 0,30 м [1].

1.7. Двiчi на рiк (навеснi - перед вiдкриттям вiкон та восени - пiсля зальоту комах на зимiвлю) треба старанно очищати пилососом дiлянки можливого скупчення зимуючих комах: мiж вiконними рамами, за плiнтусами, на вентиляцiйних коробах, у кутах примiщень [17].

1.8. Для пiдвищення вiдповiдальностi персоналу бiблiотеки за пiдтримання санiтарно-гiгiєнiчного режиму зберiгання фондiв у кожному книгосховищi кожна окрема дiлянка фондiв (певна кiлькiсть метрополиць) має бути закрiплена за конкретним спiвробiтником вiддiлу (сектора). За таких умов належний санiтарно-гiгiєнiчний стан документiв може пiдтримуватися персоналом щоденно у визначений час.

1.9. Пiд час знепилювання фонди повиннi уважно переглядатися з метою своєчасного виявлення осередкiв бiопошкоджень. У разi їх виявлення завiдувач вiддiлу (сектора) має негайно звернутися у ЦКР за допомогою фахiвц

1.10. Для визначення вiдповiдностi стану запиленостi повiтря книгосховищ встановленим санiтарним нормам слiд залучати санiтарно-епiдемiологiчну або iншi профiльнi служби. Концентрацiя шкiдливих домiшок у повiтрi примiщень для зберiгання документiв не повинна перевищувати такi норми [1]:

 —————————————————————————————————————————————————————
|                       |     Концентрація, мг/м3     |
| Назва домішок         |—————————————————————————————|
|                       | Максимальна  |Середньодобова|
|                       |   разова     |              |
|———————————————————————|——————————————|——————————————|
| Пил                   |     0,5      |    0,15      |
|———————————————————————|——————————————|——————————————|
| Сажа                  |     0,15     |    0,05      |
|———————————————————————|——————————————|——————————————|
| Суспензовані речовини |     0,5      |    0,05      |
 —————————————————————————————————————————————————————

1.11. Мiкробiологiчний стан повiтря книгосховищ, як вiдносний показник мiри запиленостi фондiв, повинен вiдповiдати iснуючим у бiблiотечнiй практицi нормам: не перевищувати 10 колонiєутворюючих одиниць (КУО) на одну чашку Петрi за 1 год. (при визначеннi заспореностi повiтря методом пасивної седиментацiї за Кохом [14], що вiдповiдає вмiсту 1000 КУО у 1 м3 повiтря книгосховищ [18]. Мiкробiологiчний контроль повiтря у книгосховищах здiйснюється фахiвцем-мiкологом ЦКР.

1.12. Iнструктивно-методичнi рекомендацiї включають основнi правила, якими мають керуватися зберiгачi фондiв у своїй практичнiй роботi з органiзацiї санiтарно-гiгiєнiчного знепилювання фондiв у санiтарний день.

1.13. До роботи зi шкiдливими для людини дезинфiкуючими речовинами, якими послуговуються в санiтарний день, допускаються лише особи, не молодшi 18 рокiв (пiсля проходження ними вiдповiдного iнструктажу з технiки безпеки (п.5) та навчання методам безпечної роботи [6]). Iнструктаж i навчання персоналу здiйснюють спiвробiтники ЦКР.

1.14. Контроль обсягiв та якостi знепилювальних робiт у санiтарний день покладено на спiвробiтникiв ЦКР, закрiплених за вiддiлами (секторами) - фондоутримувачами, згiдно з наказом генерального директора НБУВ. По закiнченню санiтарного дня результати контролю фiксуються у вiдповiдному актi (окремо для кожного вiддiлу, сектора) (додаток I).

2.1. Якiсть знепилювання документiв, каталогiв та засобiв їх зберiгання цiлком залежить вiд:

- усвiдомлення персоналом бiблiотеки важливостi цiєї роботи, мета якої - забезпечення фiзичного збереження фондiв;

- умiння завiдувачiв вiддiлiв (секторiв) органiзувати роботу з максимальною ефективнiстю на кожному робочому мiсцi;

- вiдповiдального ставлення завiдувачiв вiддiлiв (секторiв) до дотримання персоналом технологiчної дисциплiни щодо знепилювання фондiв.

2.2. Бiблiотечнi фонди знепилюються в санiтарний день - останнiй робочий день мiсяця. Санiтарний день повинен використовуватися лише за призначенням.

2.3. У санiтарний день прибирання примiщень книгосховищ прибиральницями здiйснюється особливо ретельно з використанням формалiну (2,5 + 0,5)% [1] i миючих засобiв [3].

2.4. Пилоочищенню пiдлягають книги, газети, рукописнi та карто-графiчнi матерiали, нотнi видання, естампи, репродукцiї, каталоги, картотеки, первиннi засоби зберiгання документiв, стелажi, шафи, полицi.

2.5. Напередоднi санiтарного дня завiдувачi вiддiлiв (секторiв) - фондоутримувачiв складають плани робiт у санiтарний день iз зазначенням кiлькостi осiб, зайнятих у знепилювальних роботах; обсягу робiт на кожну працюючу особу; засобiв знепилювання фондiв i примiщень. Плани здаються в ЦКР.

2.6. Обсяги пилоочищення визначають у вiдповiдностi з iснуючими в бiблiотечнiй практицi нормами:

- за 1 год. робочого часу одна особа повинна знепилити документи, розташованi на 5 - 7 метрополицях або 20 - 30 каталожних шухляд; середня норма очищення книг побутовим пилососом становить 10 метрополиць на 1 год. [4];

- для газет норма повного очищення кожної переплетеної одиницi - 7,5 м/год.; у разi часткового очищення (лише верхньої газети та обрiзiв наступних пiдшивок) - 20 - 30 м/год. [19].

2.7. Завiдувачi вiддiлiв (секторiв) завчасно органiзовують забезпечення працюючих у санiтарний день спiвробiтникiв вiдповiдними засобами для роботи:

- ручними засобами знепилювання фондiв (ганчiрки з мiшковини для протирання стелажiв та полиць у шафах; м'якi ганчiрки iз фланелi або марля для знепилювання документiв, каталогiв i картотек; вiдра для прання ганчiрок; вата, марля, емальованi кастрюлі з кришками - у разi гiгiєнiчного знепилювання фонду iз застосуванням тампонiв (п.4.1.);

- механiзованими засобами знепилювання фондiв (побутовi електропилососи (ГОСТ 10280 - 75) iз сухим фiльтром типу ПН-пiдлоговi, типу ПР - ручнi з пилоочисною здатнiстю не менш 70% та мiсткiстю пилозбiрника вiд 125 до 400 г [15]). Побутовi електропилососи найефективнiшi при пилоочищеннi книг, переплетених пiдшивок газет, папок, коробок, каталожних та картотечних шухляд, стелажiв, полиць у шафах, поверхонь конструктивних елементiв примiщень (для зняття легкого волокнистого пилу);

- засобами особистої гiгiєни (робочi халати, хустинки, респiратори або ватно-марлевi пов'язки, рушникова тканина, мило; гумовi рукавички - для роботи з дезинфектантами).

2.8. Iнженерно-господарська служба бiблiотеки забезпечує безаварiйну роботу централiзованої пневматичної системи пилоочищення вiдповiдно до її технологiчних характеристик; безаварiйне постачання гарячої води (особливо восени та у зимово-весняний перiод). Прибиральниць забезпечують необхiдним iнвернтарем, засобами миючими та особистої гiгiєни.

2.9. Завiдувачi вiддiлiв (секторiв) органiзовують роботу в санiтарний день так, щоб рiвномiрно розподiлити працюючий по пилоочищенню персонал на окремих дiлянках книгосховищ, зважаючи на необхiднiсть проведення повної гiгiєнiчної обробки фонду один раз на 1-2 роки [1].

3.1. Ефективнiсть робiт з метою знепилювання фондiв залежить вiд послiдовностi їх виконанн

3.2. Упродовж санiтарного дня прибиральницi ретельно очищають вiд пилу та павутиння стелi, стiни, освiтлювальну арматуру, обiгрiвальнi труби й радiатори. Пофарбованi олiйною фарбою дверi, вiконнi рами, пiдвiконня, цокольнi частини стелажiв миють теплою водою з додаванням нашатирного спирту (1 чайна ложка - на 1 л води). Вiконне скло протирають теплою водою з нашатирним спиртом (1 ч. - на 10 ч. води) [16].

3.3. У кiнцi санiтарного дня пiсля загального прибирання примiщень та знепилювання фондiв прибиральницi старанно миють лiнолеумну пiдлогу, вилучаючи пил i смiття з-пiд стелажiв, радiаторiв, шафiв, меблiв. Пiсля цього пiдлогу i плiнтуси протирають ганчiркою, зволоженою водним розчином формалiну (2%)*. Чисту вогку ганчiрку кладуть бiля входу в книгосховище. Паркетна пiдлога знепилюється пилососом (п.1.4.4.). По закiнченню знепилювальних робiт пилозбiрники пилососiв обов'язково звiльняються вiд пилу поза примiщеннями книгосховищ. Смiття та пил виносяться на подвiр'я у спецiально вiдведений смiттєзбiрник. Роботу виконують iз застосуванням засобiв особистої гiгiєни (п.2.7.3) та обов'язковим додержанням правил технiки безпеки (п.1.13; п.5).
-------------------------------------
* Для отримання водного розчину формаліну (2%) використовують робочий водний розчин формаліну (10%), який готується фахівцями-хіміками у ЦКР (п. 5.4).

4.1. Гiгiєнiчну обробку документiв здiйснюють сухим або вологим способами:

- сухим механiзованим способом за допомогою побутових пилососiв (п. 2.7.2) або централiзованої вакуумної пилоочисної установки;

- сухим ручним способом за допомогою м'яких ганчiрок або марлi знепилюються сильно ушкодженi та ветхi документи, книги в шкiряних та пергаментних оправах, документи з водонестiйким текстом (зображенням). Такi документи знепилюються з особливою обережнiстю [1];

- вологим способом за допомогою м'яких ганчiрок або марлi, зволожених у чистiй водi або водному розчинi формалiну (2%)* i добре викручених. Для гiгiєнiчного знепилювання документiв, стелажiв та шафiв можна використовувати ватнi/марлевi тампони вагою 5-7 г [16]. Їх складають у емальовану каструлю з водним розчином формалiну (2%), сильно вiджимають i перекладають у суху емальовану каструлю, яку щiльно закривають. Одним тампоном можна очистити декiлька книг, залежно вiд мiри їх забруднення. Використанi тампони зберiгають в окремому вiдрi з кришкою, пiсля роботи їх виносять на подвiр'я i спалюють у спецiально вiдведеному мiсцi, згiдно з правилами пожежної безпеки. Роботу з використанням розчину формалiну виконують лише iз застосуванням засобiв особистої гiгiєни (п.2. 7.3.) та за умов обов'язкового додержання правил технiки безпеки (п.1.13; п.5) пiд контролем фахiвцiв ЦКР.

4.2. Пiд час знепилювання фондiв дотримуються таких правил:

4.2.1. Знепилювання починають iз самої верхньої полицi, не порушуючи при цьому порядку розташування документiв на полицях.

4.2.2. Передусiм пил вилучають з корiнцiв книг, пiсля чого їх знiмають з полицi i розмiщують вiдповiдно до порядку шифрiв на окремому столi або лавцi. Звiльнену частину полицi протирають вологою ганчiркою з мiшковини, а потiм сухою марлею.

4.2.3. Розташованi у певному порядку на столi/лавцi книги (кожну окремо) старанно знепилюють сухим або вологим ручним способом (п.4.1) у такiй послiдовностi [1]: нижнiй обрiз вiд корiнця, боковий обрiз зверху вниз, кришки оправи, i пiд кiнець - найзапиленiший верхнiй обрiз вiд корiнця. За таких умов пил не розмазується ганчiркою по поверхнi книги. Пiсля вологого знепилювання книгу протирають сухою марлею. Знепиленi книги ставлять на попереднi мiсц

4.2.4. Пiд час роботи необхiдно слiдкувати за тим, щоб ганчiрки (марля) були чистими, добре викрученими й не залишали вологих плям на книгах. Забороняється брати книги вологими руками.

4.2.5. Очищення книжок вiд пилу пилососом може бути повним (пил вилучається з усiх поверхонь книги й з полицi), або частковим (знепилюють лише верхнi обрiзи книг i краї полицi). При цьому знепилювання починають з верхнього (найзапиленiшого) обрiзу вiд корiнц

4.2.6. Пiд час роботи з побутовим пилососом слiд дотримуватися умов експлуатацiї: безперервна праця не може тривати бiльше однiєї години, далi перерва на 20 хв.; пiсля двох циклiв процесу слiд робити перерву до повного охолодження двигуна [19].

4.2.7. Залежно вiд формату документа застосовують рiзнi види пилоочищення:

- при звичайному форматi пил знiмають одночасно з двох-трьох книжок (пачка книжок, яку можна утримати однiєю рукою, очищається iз шести поверхонь);

- книги великого формату та пiдшивки газет знепилюються кожна окремо. У разi часткового очищення газетних пiдшивок знепилюється лише верхня газета та обрiзи наступних пiдшивок;

- матерiал, що зберiгається в коробках (брошури), виймається i очищається вiд пилу пилососом (круглою щiткою), а внутрiшня поверхня коробки знепилюється патрубною насадкою пилососу;

- листовий матерiал та географiчнi карти знепилюються пилососом (круглою щiткою);

- при очищеннi папок пил з кришок вилучається круглою щiткою, а з клапанiв - патрубною насадкою пилососа.

4.2.8. При знепилюваннi каталогiв та картотек шухляди виймають iз гнiзд шафiв, починаючи зверху по вертикальному ряду секцiї шафи, i ставлять у певнiй послiдовностi на стiл або тумбочку бiля каталожної шафи. Верхнi шухляди ставлять далi вiд каталожно шафи, нижню шухляду - ближче до неї. Стiнки каталожної шафи та шухляди знепилюють патрубною або щiльовою насадкою пилососа, каталожнi картки - круглою щiткою**.

4.2.9. В архiвосховищах не рiдше одного разу на рiк має проводитися знепилювання пилососом стелажiв, шафiв, засобiв зберiгання (коробок, папок, упаковок). При цьому цокольнi частини стелажiв, поли, плiнтуси, пiдвiконня протирають водними розчинами формалiну (2%) або катамiну АБ (4 - 5%) [2].
---------------------------------------
* Розчин формаліну готується на випадок, якщо фонд сильно запилений аерозольними осадками у вигляді так званого кіптю або в разі виявлення осередків розповсюдження плісняви на документах, стелажах, полицях шкафів, конструктивних елементах приміщень книгосховищ. Доцільність використання дезінфекуючого розчину визначають фахівці ЦКР.
** Каталожні шухляди та картки можна знепилювати вручну:

- на столі або тумбочці біля каталожної шафи розстелюють зволожену й добре викручену ганчірку (більшу за розміром, ніж шухляда);

- перевіряють надійність кріплення металевого фіксатора карток у шухляді;

- однією рукою перевертають шухляду догори дном над ганчіркою, а другою обережно перебирають картки, струшуючи пил на ганчірку;

- знепилену шухляду повертають на її місце в каталожній шафі;

- після знепилення декількох шухляд забруднену ганчірку старанно виполіскують.

5.1. До роботи з дезинфiкуючими розчинами допускаються лише особи, якi пройшли iнструктаж з технiки безпеки (п.1.13).

5.2. Робочий розчин дезинфектанта готують у спецiальному примiщеннi, обладнаному припливно-витяжною вентиляцiєю.

5.3. Роботи, пов'язанi з приготуванням дезинфiкуючих розчинiв та їх використанням, виконують у спецодязi, що захищає шкiру та органи дихання працiвника (халат, хустинка, гумовi рукавички, респiратор або ватно-марлева пов'язка).

5.4. Робочий розчин формалiну* береться в ЦКР у кiлькостi не бiльше одного лiтра, концетрацiя не мiцнiша 10%, розбавляється водою в 5 разiв (у вiдро виливають 1 л водного розчину формалiну (10%) i додають 4 л води) [13].

5.5. Пiд час роботи з дезинфiкуючими розчинами категорично забороняється їсти. Через кожнi 50 хв. знепилювання необхiдно робити 10 - 15- хвилинну перерву. Респiратор або ватно-марлеву пов'язку знiмають i виходять на свiже повiтря [3].

5.6. У разi появи ознак отруєння формалiном, що трапляється при недотриманнi технiки безпеки (сльозотеча, нежить, кашель, хрипота, головний бiль, запаморочення, загальна слабкiсть, нудота, непритомнiсть; при потраплянi на шкiру - почервонiння, поява ухирцiв), постраждалiй особi слiд надати першу долiкарську допомогу [6]:

- свiже повiтря, мiцний чай або кава, iнгаляцiя водних парiв з краплею нашатирного спирту;

- у разi непритомностi - вдихання нашатирного спирту, пиття теплого молока iз содою або медом;

- при потрапляннi на шкiру - термiнове промивання 5% розчином амiаку або водою;

- при потрапляннi в очi - промивання чистою водою з наступним закапуванням 30% розчина альбуциду натрiю;

- при попаданнi на одяг - нейтралiзацiя 3 - 5% розчином амiаку.

Паралельно з наданням першої долiкарської допомоги слiд повiдомити завiдувача вiддiлу (сектора) та працiвника медпункту бiблiотеки про випадок, що стався. У важких ситуацiях - звернутися по допомогу до лiкар

5.7. Дезинфiкуючi розчини зберiгають у сулiях з темного скла, з притертими пробками та вiдповiдними етикетками, розмiщуючи їх у закритих металевих сейфах у спецiальному примiщеннi. Необхiдний додатковий посуд та матерiали зберiгають у окремiй спецiальнiй шафi.

5.8. Посуд, в якому готуються дезинфiкуючi розчини, категорично забороняється використовувати для iнших потреб. Пiсля процесу його старанно миють гарячою водою iз содою.

5.9. Пiсля закiнчення робiт ганчiрки/марлю необхiдно випрати й висушити; робочий одяг провiтрити; старанно вимити руки з милом i змазати їх глiцерином.

5.10. Лавки, столи, тумбочки, драбинки, якими послуговуються в санiтарний день, мають бути стiйкими, пилососи справними. Вiдра слiд наповнювати водою так, щоб вона не схлюпувалася на пiдлогу.
--------------------------------------------
* Робочий розчин формаліну (10%) готується з 40% водного розчину формальдегіду-формаліну (ГОСТ 1625-75) марки ФБН, який містить не більше 0,1% метилового спирту [10]. Допустима концентрація формальдегіду для робочої зони становить 0,5 мг/м3 [20]. Для дезактивації формальдегіду в повітряному середовищі приміщення використовують аміак, з розрахунку рівного співвідношення аміачної води й формаліну [1].

м.Київ                                            "___"__________ 199__ р.

1. ГОСТ 7.50-90 СИБИД. Консервация документов: Общие требования. - Замість ГОСТ 7.50-84; введ. 01.01.91. - 12 с.
2. ОСТ 55.6-85. Документы на бумажных носителях: Правила государственного хранения. Технические требования. - Замість МРТУ 55-3-67; введ. 01.01.86. - 27 с.
3. Гигиена и реставрация библиотечных фондов: Практическое пособие / Сост. Н.В.Преображенская, Н.В.Мантуровская, З.П.Дворяшина и др. - М.: Книга, 1979. - 144 с.
4. Действующие нормы на основные процессы библиотечно-библиографической работы / Сост. В.Г.Попроцкая. - К.: ЦНБ АН УССР, 1982. - 71 с.
5. Загуляева З.А. Защита документов от биоповреждений // Сохранность документов. - Л.: Наука, 1987. - С. 24-30.
6. Консервация и реставрация книг: Метод. рекомендации / Сост. В.М.Стеблевский, Н.К.Николаева. - М.: ВГБИЛ, 1987. - 210 с.
7. Луначарский Е.Л. Организация микологического и энтомологического надзора за состоянием документов и помещений // Сов. архивы. - 1991. - N 4. - С. 93-98.
8. Методическое пособие по режиму хранения документальных материалов рукописей и книг / Сост. А.П.Петрова-Завгородняя. - Л.: Изд-во АН СССР, 1960. - 42 с.
9. Нюкша Ю.П. Грибные болезни книг и человека // Теория и практика сохранения книг в библиотеке: Сб. науч. тр. - Л., 1975. - Вып. 7. - С. 7-44.
   
10. Нюкша Ю.П. Обеззараживание книг газовым способом // Там же. - 1982. - Вып. 10. - С. 55-72.
11. Нюкша Ю.П. Особенности формирования микрофлоры бумаги, находящейся в организованном хранении // Актуал. вопр. биоповреждений. - Л., 1983. - С. 102-128.
12. Нюкша Ю.П. Биологическое повреждение бумаги и книг. - СПб., 1994. - 233 с.
13. Организационно-распорядительная документация Библиотеки Академии наук СССР. Вып. 7. Документы, регламентирующие деятельность Библиотеки Академии наук СССР по организации сохранности книжных фондов. - Л., 1987. - 128 с.
14. Профилактика биоповреждений библиотечных фондов: Метод. рекомендации / Сост. З.П.Дворяшина, Н.В.Мантуровская. - М.: Гос. б-ка СССР им.В.И.Ленина, 1987. - 19 с.
15. Режим хранения библиотечных фондов: Метод. рекомендации для обл. и краевых б-к РСФСР / Сост. Ю.П.Нюкша. - Л., 1978. - 36 с.
16. Реставраторам и хранителям библиотечных фондов: Метод. рекомендации / Сост. Т.Ф.Бурцева, З.П.Дворяшина, Н.В.Мантуровская и др. - М., 1981. - 99 с.
17. Сергазин Ж.Ф. Основы обеспечения сохранности документов. - М.: Высш. шк., 1986. - 239 с.
18. Сергеева Л.Е. Сравнительный анализ экологического состояния книгохранилищ Российской национальной библиотеки // Теория и практика сохранения книг в библиотеке: Сб. науч. тр. - СПб., 1992. - Вып. 16. - С. 32-49.
19. Сохранность газетных фондов: Метод. рекомендации / Сост. Т.И.Белоусова, Н.Н.Бессонова. - М.: Гос. б-ка СССР им.В.И.Ленина, 1985. - 44 с.
20. Щекотихин Е.А. Организация дезинфекции крупных книгохранилищ Библиотеки АН СССР, пострадавших от воды при тушении пожара // Проблемы сохранности книжных фондов: Сб. науч. тр. - Л., 1989. - С. 57-76.