Іван ФРАНКО

    * * *

    Мій раю зелений,
    Мир-зіллям маєний,
    Стелися круг мене
    В далекую даль!

    Пречудний спокою,
    Витай надо мною.
    Святою рукою
    Прогонюй мій жаль!

    Як сонечко сяє!
    Як вільно гуляє
    По вільному краї
    Мій погляд кругом!

    Луги за ланами,
    Село між садами
    І мир між хатками,
    Спокй над селом.

    А люди щасливі,
    Брати мов зичливі,
    На прадідній ниві
    Працюють поспів…

    І пісня лунає
    Від краю до краю:
    Тут пана немає,
    Немає й рабів!

    О краю мій, світе!
    Щоб раз тебе вздріти,
    Я рад був терпіти
    Весь вік у ярмі.

    А днесь тя щоднини
    З утіхов дитини
    Видаю, єдиний,
    У снах, у тюрмі.

    14 марта 1880