Симоненко Т.В. Когнітивний напрям розвитку інформаційно-бібліотечних систем / Т.В. Симоненко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20-22 травня 2008 р. — К., 2008. — С. 19-20.

Когнітивний напрям розвитку
інформаційно-бібліотечних систем

Симоненко Тетяна Василівна
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ

  Тетяна Симоненко
Перед безпосереднім проведенням науково-дослідної роботи вчений має здійснити ряд етапів. По-перше, йому необхідно зробити огляд стану питання з обраної теми. Для цього він зазвичай йшов у бібліотеку, де проводив пошук літератури. Здебільшого знайти статті (а тим більше, матеріали конференцій) по необхідній тематиці у фондах великих бібліотек робота трудомістка і не завжди дає бажаний результат. По-друге, доцільно вступити в контакт із провідними спеціалістами в даній галузі, довідатися про нові досягнення. Для цього необхідно ознайомитися з їх публікаціями, знати місце роботи й контактну інформацію. Після одержання наукових результатів слід їх апробувати — опублікувати у профільному науковому журналі. Для цього необхідно володіти інформацією про журнали з обраної теми, правилами представлення статей, адресами редакцій і т. д.

Доба глобалізації потребує оперативного та повного інформаційного забезпечення шляхом розвитку інформаційно-бібліотечних систем нового типу. Доцільність побудови таких систем випливає з суб'єктивної концепції наукових комунікацій, яка обумовлює необхідність надання споживачам документальної наукової інформації не лише бібліографічних даних про документи, а і знань про їх авторів — науковців та наукові колективи.

Рухаючись в даному напрямку, Національна бібліотека імені В. І. Вернадського взялася за втілення у життя такої системи, однією з основних задач якої на першому етапі реалізації є комплексне представлення відомостей про наукову періодику, установи та біобібліографії вчених України з встановленням семантичних зв'язків між суб'єктами й об'єктами документальних наукових комунікацій.

Сформована інформаційна складова системи — "Наукова періодика", що включає відомості про журнали (назва та тип видання, рік заснування журналу, його проблематика, періодичність, ISSN, мова видання, засновники, головний редактор та редколегія, адреса редакції).

Складова "Вчені, діячі науки та техніки України" надає біографічні довідки про головних редакторів і членів редколегій журналів (на даному етапі це переважно академіки та члени-кореспонденти НАН України) та доповнюється рефератами опублікованих ними статей, які знаходяться в загальнодержавній реферативній базі даних. Таким же продовженням, але у напрямку інтерпретації місцезнаходження авторів документів є відомості про наукові установи.

Наявність інформаційно-бібліотечних систем з такою структурою передбачає органiзацiю документальних наукових комунiкацiй у бiблiотеках як процесiв, що в загальному випадку мають два етапи. Перший iз них — iнформацiйно-когнiтивний — спрямований на отримання знань про предметну галузь, яка цікавить читача (виявлення потенцiйних авторiв пертинентної iнформацiї, уточнення термiнологiї тощо), а другий — iнформацiйно-пошуковий — на проведення бiблiографiчного пошуку i отримання повних текстів.

© Симоненко Тетяна Василівна, 2008
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua