Баркова О.В. Електронні ресурси як об'єкти універсальної електронної бібліотеки // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2004. — N 2. — С. 75-80.

Баркова Ольга Валентинівна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ЯК ОБ'ЄКТИ
УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Подано теоретичне узагальнення основних аспектів створення електронної бібліотеки як інформаційної системи, що оперує з мережевими електронними ресурсами. Надано порівняльну характеристику універсальної та спеціалізованої електронних бібліотек. Специфіка універсальної електронної бібліотеки полягає у формуванні політематичних електронних колекцій, які вміщують різні типи та види цифрових ресурсів. Різноманіття електронних ресурсів зумовлює актуальність завдання розробки універсальної моделі об'єкта електронної бібліотеки, застосування якої дозволить досягнути інтероперабельності мережевих інформаційних систем. Розкрити поняття даних та метаданих і представлені основні підходи до їх організації в цифрових колекціях. Для універсальної електронної бібліотеки запропонована модель цифрового об'єкта з розподіленням даних і метаданих, з урахуванням якої розроблена структура системи доступу до інформаційних ресурсів. Наведена модель цифрового об'єкта дозволяє створювати електронні бібліотеки з розподіленими ресурсами та розробляти різноманітні сервісні додатки до систем реєстрації та збереження електронних ресурсів.

Електронні бібліотеки — одне з популярних та перспективних напрямків організації електронних інформаційних ресурсів. Електронні бібліотеки створюються як розподілені інформаційні системи, які дозволяють надійно накопичувати, зберігати і ефективно використовувати інформаційні ресурси, що надаються в цифрових форматах та доступні через глобальні мережі передачи даних в зручному для користувача вигляді [1]. В монографії В. Армса надається таке "інформаційне" визначення електронної бібліотеки: "электронная библиотека — это управляемая коллекция информации в совокупности с соответствующими сервисами, причем информация хранится в цифровых форматах и доступна по сети"[2]. Отже, створення електронних бібліотек пов'язано з формуванням цифрових колекцій, створенням розподілених ресурсів і організацією широкого спектру олайнових інформаційних сервісів. Останні зводяться до двох основних типів послуг:

В загальному випадку під інформаційними ресурсами розуміють сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) [3] або сукупність інформаційних продуктів певного призначення, які необхідні для забезпечення інформаційних потреб споживачів у визначеній сфері діяльності [4]. Термін "електронні" вміщує такі аспекти поняття, як цифрова форма фіксації інформації, телекомунікаційні засоби для розповсюдження, компютерне обладнання та програмне забезпечення для доступу, відображення або відтворення, також керування [5, 6, 7]. Електронні ресурси — це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, в тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера; електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їх комбінації), електронні програми (набір операторів або підпрограм, які забезпечують виконання певних завдань, включаючи обробку даних) або об'єднання цих видів в одному ресурсі [8].

Залежно від режимів доступу електронні ресурси поділяють на ресурси локального доступу (з інформацією, що зафіксована на окремому фізичному носії, який має бути поміщеним користувачем у комп'ютерний засіб для зчитування), та ресурси віддаленого доступу (з інформацією на вінчестері або інших засобах для запам'ятання, доступною через комп'ютерні мережі, наприклад, Internet)[9, 10].

Оскільки електронні бібліотеки реалізуються зазвичай у мережевому режимі [1, 2], в аспекті формування їх інформаційних складових маємо діло з електроннимі ресрсами віддаленого доступу (або мережевими ресурсами), які складають наступні системні компоненти електронної бібліотеки [5, 11, 12]:

Отже, об'єктами електронної бібліотеки, тобто об'єктами таких функціональних відношень та технологічних процесів у цієї системі, як обробка, збереження, керування та використання, є електронні ресурси або їх частини.

В спеціальній літературі стосовно інформаційних об'єктів, що функціонують в електронній бібліотеці, використовують синонімічні терміни "електронний ресурс", "цифровий ресурс", "цифровий об'єкт", "електронний документ", які у якості елемента системи узагальнює англійський термін "item". Поняття "цифровий об'єкт" (так само, як і "інформаційний ресурс") є більш широким, ніж поняття "документ" або "одиниця збереження" інформаційної системи [13]. В подальшому викладі матеріалу для позначення об'єкту електронної бібліотеки будемо використовувати терміни "об'єкт" і "ресурс" в сполученні з прикметниками "цифровий" або "електронний" залежно від контексту.

Електронні бібліотеки формуються на інформаційній та технологічній базі різних інформаційних установ: бібліотеки, науково-дослідні інститути, учбові заклади, архіви, музеї, великі крупні видавництва, державні інформаційні органи тощо. Таким чином, об'єктами електронної бібліотеки може бути будь-яка інформація (документи, об'єкти матеріального миру, явища, дані), що зафіксована або відтворена в цифровій формі. Це обумовлює різноманіття електронних ресурсів та багатоаспектність їх типології. Так, за специфікою інформаційного вмісту електроні ресурси можна поділити на дві основні групи:

За характером цифрового представлення (цифрові формати) виокремлюються текст, графіка, програмні продукти, мультімедіа. Електронні ресурси розрізняються за ступеню структурування: від безперервного тексту, якій не має розподілу на абзаці, параграфи тощо, до формального представлення інформації у базах даних. Крім того, електронниї ресурс (або об'єкт електронної бібліотеки) може вміщувати будь-яку кількість файлів, мати різнорідну структуру, бути представленим комбінацію складових у різнорідних цифрових форматах.

Будь-який об'єкт матеріального світу може мати декілька цифрових образів (аналогів), які відрізняються, наприклад, форматами або різною якістю, що залежить від параметрів оцифровки, вибір яких обумовлюється метою оціфровування [14].

Особливий інтерес викликають динамічні електронні ресурси, тобто ті, що змінюються за інформаційним вмістом (наприклад, відповіді на запити до баз даних), або електронні ресурси, що оперують з даними, які надходять у реальному часі (наприклад, від віддалених датчиків). Окремої уваги заслуговують ресурси, які мають просторово-координуючі дані, що використовуються в геоінформаційних системах.

Різноманіття електронних ресурсів зумовлює актуальність розробки методів та засобів інтерпретації об'єктів у складі електронної бібліотеки. Моделі цифрових об'єктів — це одна з важливих тем досліджень, яка пов'язана із вирішенням таких завдань, як представлення електронних ресурсів користувачам, керування інформацією, досягнення інтероперабільності інформаційних систем.

Зазвичай цифровий об'єкт складається з даних, метаданих і передбачає наявність ідентифікатора [2].

Дані — це фактично інформаційний "вміст" електронного ресурсу-обєкту-, електронні дані — це інформація, закодована у цифровій формі (див. визначення вище). З погляду на традиційну документальну ієрархію, дані відповідають інформації першого документального рівня [12].

Метадані — дані про дані. З погляду на документальну ієрархію, метаданні — це вторинні інформація, призначена для пошуку та ідентифікації об'єктів в інформаційних системах. Поняття "метаданні" є більш широким поняттям, ніж такі поняття, як формати надання даних, мови опису даних, лінгвістичне забезпечення автоматизованих інформаційних систем [13]. Системи метаданих є центральними логічними компонентами електронних бібліотек і в значної мірі визначають її функціональні властивості[13].

В системі "електронна бібліотека" деякі функції систем метаданих відповідають функціям, аналогічним функціональному призначенню довідково-пошукового апарата у системі традиційної бібліотеки, в тій же час системи метаданих є ланками, що зв'язують внутрішні властивості електронних бібліотек, які зумовлені семантикою й структурою цифрових об'єктів також функціональними завданнями щодо користувачів, та зовнішніми властивостями, що зумовлені мережевим середовищем[13]. Отже, метаданні одночасно є інформаційною моделлю цифрового об'єкта (аналогічно тому, як бібліографічний опис є моделлю об'єкта опису [15]) також його складовою.

Поширені категорії метаданих вміщують [2]:

Відповідно до вказаного призначення кожна група метаданих використовується у таких технологічних бібліотечних процесах, як взагалі навігація у інформаційному просторі електронної бібліотеки [13], технологічна обробка (аналітико-синтетичне опрацювання інформації та технічна обробка файлів [16]) та організація збереження об'єктів [17], пошук цифрових об'єктів, керування доступом, включаючи захист інформаційних ресурсів та організація бібліотечно-інформаційних сервісів.

Дані (D) та метадані (MD), включаючи ідентифікатор, об'єднаються за допомогою певних цифрових форматів (F) та програмно-апаратних засобів електронної бібліотеки, що складають систему інтерпретації (IS) цифрового об'єкта (DO), яка формує його візуальний образ в інтерфейсі користувача. Зв'язок між компонентами об'єкта, формою його візуального надання та інтерпретацією у інтерфейсі користувача називають моделлю об'єкта [1, 2]. Формально модель цифрового об'єкта може бути подана таким чином:

DO={D, MD, F, IS}

Інтеграція компонентів моделі та у форматі виводу здійснюється за допомогою мов розмітки (наприклад, HTML, XML тощо), що розвиваються на базі стандарту SGML (Standart Generalized Markup Language) - системи специфікацій розмітки, що представляє структуру документу. Метадані можуть бути розміщені безпосередньо у структурі цифрового об'єкта (зазвичай використовується формат XML), розміщені в сховищі метаданих (наприклад, у базі даних), яке використовується для інформаційного пошуку, або зберігатися в окремому індексному файлі [2, 13].

Вибір той чи іншої моделі об'єкта визначається цільовим призначенням електронної бібліотеки та пов'язаний з технічними та технологічними рішеннями, що використовуються у ході її створення. В цьому зв'язку слід зупиніться на визначенні універсальних і спеціалізованих електронних бібліотек. Спеціалізовані бібліотеки однотипні за тематикою та структурою цифрових об'єктів, використовують певний набір цифрових форматів. Спеціалізовані електронні бібліотеки, як правило, відіграють роль складових частин великих інформаційних систем, до яких вони входять як підсистеми, що функціонально наближаються до повнотекстових баз даних (наприклад, електронна бібліотека Українського мовно-інформаційного фонду) [18].

В універсальній бібліотеці інформаційний ресурс охоплює усі галузі знань та види першоджерел, а за формою надання інформаційних матеріалів універсальність полягає у різноманітності структури цифрових об'єктів та використанні поширеного набору форматів, що використовуються у Web-технологіях. Прикладом універсальної електронної бібліотеки є Наукова електронна бібліотека, що створюється на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Венадського (НБУВ), в якої формуються колекції електронних аналогів багатьох видів наукової літератури, цифрових копії об'єктів історико-культурних фондів книгозбірні, також Internet-ресурсів (www.nbuv.gov.ua/ep). Електронні документи подані в графічних та текстових форматах, формати мультимедіа використовуються для формування колекцій музичних творів та відеоматеріалів [12].

В науковій електронній бібліотеці НБУВ використано модель цифрового об'єкта з роздільним збереженням даних та метаданих. Така модель являє собою сукупність пошукового образу об'єкта, його візуального зображення та/або різноманітних додатків (мультимедійних, програмних, Internet-ресурсів тощо), а також різних цифрових аналогів одного об'єкта, створених з різними цілями. Зв'язок компонентів цифрового об'єкта у інтерфейсі користувача забезпечується гіперпосиланями. Модель дозволяє комбінувати різні цифрові формати та забезпечує ефективний пошук об'єктів з різнорідних цифрових колекцій.

В теперішній час для представлення нетекстових цифрових об'єктів з простою структурою в універсальній науковій електронній бібліотеці використовується формат HTML. Файли електронних документів розміщуються у файловому сховищі, метаданні (бібліографічний опис та реферативна інформація) заносяться у базу даних, яка є ядром пошукового апарата електронної бібліотеки і формується в технологічному режимі з застосуванням автоматизованої бібліотечної системи [12, 16]. Для створення пошукового образу цифрового об'єкта використовується бібліографічні дані, структура яких орієнтована на Міжнародний комунікативний формат UNIMARC [13]. Цей формат дозволяє створювати повний набір метаданих, необхідний для характеристики об'єкта електронної бібліотеки та забезпечення доступу до нього: опис інформаційного вмісту; опис характеристик ресурсу та фізичного носія або системи доступу, також технічних вимог до систем відображення; опис режимів доступу, умов розповсюдження та використання.

Механізм доступу до об'єкта електронної бібліотеки наведено на Рисунку. Пошук об'єкта здійснюється у системі пошуку за даними бібліографічного опису та контекстному пошуку в рефераті. Зв'язок бібліографічного опису з файлами документа здійснюється за допомогою URL. Візуальний образ об'єкта в інтерфейсі користувача формується за допомогою системи інтерпретації, в якої застосовані програмні засоби АБІС та Internet-навігаторів [11, 19].

Рис. Структурна схема доступу до цифрового об'єкта.

Подальший розвиток наукової електронної бібліотеки передбачає створення колекцій нетекстових цифрових об'єктів, також мультимедійних додатків до текстових ресурсів, що вимагає розробку таких структур, моделей та механізмів інтерпретації в інтерфейсі користувача, в яких має бути ураховано специфіку усіх видів об'єктів електронної бібліотеки.

Отже, при застосуванні означеної моделі цифрового об'єкта в функціональній структурі електронної бібліотеки виокремлюються наступні основні системні компоненти, які дозволяють організовувати електронні бібліотеки з розподіленими у мережі інформаційно-ресурсними складовими [5,19]:

Модель об'єкта з розподіленням даних і метаданих дозволяє:

1) об'єднати в універсальної електронній бібліотеці різні типи та види електронних ресурсів;

2) забезпечити технологічну підтримку актуалізації ресурсів з даними, що динамічно змінюються;

3) забезпечити для користувачів універсальних електронних бібліотек ефективний пошук (з урахуванням специфіки пошуку наукової інформації) та доступ до різнорідних цифрових об'єктів;

4) використовувати для формування пошукового апарата електронної бібліотеки автоматизовані бібліотечні технології в яких застосовується інтелектуальна обробка інформаційних ресурсів.

Уніфіковане надання об'єктів у складі електронної бібліотеки, використання єдиного набору форматів і застосування певних стандартів представлення інформації для формування пошукового й візуального образів цифрових об'єктів забезпечить зручність формування та керування цифровими колекціями та дозволить досягнути повної інтероперабільності електронних бібліотек.

Література
  1. Когаловский М.Р., Новиков Б.А. Электронные библиотеки — новый класс информационных систем // Программирование. — 2000. — № 3. — С. 3-8.
  2. Армс В. Электронные библиотеки. (Перевод с английского) — ПИК ВИНИТИ, 2001. — 274 с.
  3. Про національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР. — Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998. — N 27-28. — С.181.
  4. ДСТУ 3719-2-98 Інформаційні технології. Електронний документообіг. Архітектура службових документів (ОДА) та обмінний формат. Ч. 2: Структура документа. — К.: Держстандарт України, 1999. — 187 с.
  5. Баркова О.В. Модельний підхід у дослідженні технологічного забезпечення електронної бібліотеки // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2003. — Т. 5, N 3 — С. 81-90.
  6. Watstein S.B., Calarco P.V., Ghaphery F.S. Digital library: keywords // Reference Services Review. — 1999. — V. 27, № 4. — Р. 344-352.
  7. Сукиасян Э.Р. Дискуссионный клуб "Термин" // Науч. и техн. б-ки. — 2000. — № 6. — С. 113-119.
  8. ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронних ресурсов. Общие требования и правила составления: Межгосударственный стандарт / СИБИД. — Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2001. — 23 с.
  9. ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания: Основные виды и выходные сведения: Межгосударственный стандарт / СИБИД. — Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2002. — 13 с.
  10. ISBD(ER): International Standard Bibliographic Description for Electronic Resources: Rev. for the ISBD(CF). — Frankfurt at Main, 1996. — 109 p.
  11. Баркова О.В. Досвід створення наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2001. — Т.3, N4 — С. 51-62.
  12. Баркова О.В. Информационная технология формирования электронной библиотеки НБУВ // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Междунар. наук.-практ. конф., 13-16 червня 2000 р., м. Київ. — Київ, 2000. — С. 123-129.
  13. Антопольский А.Б. Системы метаданных в электронных библиотеках // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 8-я Междунар. конф. "Крым 2001": Материалы конф. — М., 2001. — Т. 1. — С. 287-298.
  14. Баркова О.В. Перший досвід оцифровування раритетів у НБУВ // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ. — К., 2000. — Вип. 5. — С. 337-345.
  15. Столяров Ю.Н. Библиотека — двухконтурная система / Ю.Н. Столяров // Науч. и техн. б-ки. — 2002. — № 11. — С. 5-24.
  16. Баркова О.В. Путь онлайнового документа в библиотечном технологическом процессе // Б-ки нац. акад. наук: пробл. функционирования, тенденции развития. — К.: НБУВ, 2003. — Вып. 2. — С. 209-216.
  17. Баркова О.В. Питання організації фонду онлайнових документів електронної бібліотеки // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2002. — Т.4, N2 — С. 85-95.
  18. Широков В.А. Інформаційна теорія лексикографічних систем. — К.: Довіра, 1998. — 331 с.
  19. Баркова О.В. Использование технологических возможностей АБИС для создания распределенной электронной библиотеки (на примере ИРБИС) // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 10-я Междунар. конф. "Крым 2003": Материалы конф., 7-17 июня 2003 г., г. Судак. — М., 2003. — Т. 1. — С. 177-180.

Copyright © Баркова Ольга, 2004
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua