Антоненко І., Баркова О. Термінологічні аспекти каталогізації електронних ресурсів // Бібл. форум України. — 2004. — N 3 (5). — С. 17-24.

Ірина Антоненко,
Ольга Баркова
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КАТАЛОГІЗАЦІЇ
ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ

В результаті дослідження питань формування терміносистеми щодо електронних ресурсів як об'єктів каталогізації було розроблено Глосарій визначень електронних ресурсів та супутніх термінів, частина якого пропонується читачам журналу для обговорення.

Протягом останнього року в бібліотечних виданнях було опубліковано низку статей, присвячених поширенню бібліотечно-інформаційних технологій на такі нові об'єкти технологічного бібліотечного опрацювання, як електронні ресурси. Актуальність проблеми пов'язана, по-перше, зі збільшенням частки електронних ресурсів у сукупному документно-інформаційному ресурсі сучасної бібліотеки, по-друге, з новизною задач та нерозробленістю ряду ключових питань щодо бібліотечного опрацювання електронних ресурсів, а також відсутністю методик каталогізації, по-третє, із постійним розвитком електронних ресурсів, який динамічно відбивається у новій нормативній документації.

Серед головних аспектів нормативно-методичної підтримки технології опрацювання електронних ресурсів треба виділити питання уніфікації термінології та розробки типології як базових для розробки та розвитку методологічного та технологічного забезпечення процесів бібліотечного опрацювання електронних ресурсів і формування електронних бібліотек.

Поглиблене дослідження термінології та типології електронних ресурсів як об'єктів каталогізації здійснюється авторами цього матеріалу в процесі розробки науково-методичного посібника з використання Національного формату представлення бібліографічних даних (UKRMARC)1 для каталогізації електронних ресурсів. Посібник розробляється водночас зі створенням UKRMARC. В цьому форматі електронні ресурси розглядаються як один із специфічних об'єктів каталогізації. У базовому форматі UNIMARC для опису електронних ресурсів введено ряд полів та підполів, які призначені для опису їх специфічних характеристик. Ці поля забезпечують достатньо детальне подання відомостей про електронні ресурси і відповідають міжнародним стандартам бібліографічного опису ISBD (ER), ISBD (CR) і міждержавним стандартам ГОСТ 7.82-2001, ГОСТ 7.83-2001.

Методика бібліографічного опису потребує, перш за все, точної ідентифікації об'єкту опису, визначення типу та виду, а також наведення відомостей про носій, засоби доступу тощо. Перші спроби каталогізаційного опрацювання електронних ресурсів привели до висновку, що сталої термінології та типології щодо електронних ресурсів не існує. На сьогодні нема єдиного стандарту на різновиди електронних ресурсів. Визначення термінів щодо їх типів та видів розпорошені у зазначених вище стандартах, ряді наукових публікацій за даним напрямком, у форматі бібліографічного опису UNIMARC та в керівництвах з його використання. Набори термінів також містяться у довідниках, словниках і стандартах з інформаційних і комп'ютерних технологій. Терміни у цих джерелах подаються з різних ракурсів та з різною глибиною визначення. Тому було прийнято рішення звести усі терміни та визначення щодо електронних ресурсів та їх типологічних ознак у рамках Глосарію, який має стати додатком до посібника з використання UKRMARC для електронних ресурсів, і використовувати їх у подальшій розробці методики каталогізації різних типів та видів електронних ресурсів.

Було опрацьовано велику кількість нормативних джерел та наукових публікацій, перш за все російських фахівців, з інформаційних технологій, також матеріалів IFLA. Слід відзначити, що у ході формування глосарію вперше зроблено переклад українською мовою низки термінів із міжнародних стандартів бібліографічного опису, зведені або узгоджені деякі терміни, що подані у різних нормативних документах. Велику практичну користь цієї роботі має те, що автори працюють не лише з теоретичними розробками в рамках робіт над UKRMARC, але й з технологіями бібліотечного опрацювання електронних ресурсів у рамках основних робіт у підрозділах НБУВ: у ході каталогізації нових надходжень до бібліотеки та формування наукової електронної бібліотеки.

Основні результати дослідження термінології та типології електронних ресурсів викладені у публікації "Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, типологія, форматне забезпечення" 2, де також подано перелік використаних джерел. Автори зауважують на тому, що в цій публікації у процесі друку зроблено деякі помилки та технічна неточність у зведеній таблиці типологічних ознак електронних ресурсів (у рядку "статус"), тому рекомендують ознайомитися з електронною версією статті за адресою: www.nbuv.gov.ua/articles/2004/04aiptfz.html. У згаданому матеріалі залишилися неохопленими нові терміни, що стосуються так званих "інтегрованих ресурсів". Тому нижче пропонується додаткова інформація до термінологічних питань стосовно електронних ресурсів як об'єктів каталогізації.

Термін "інтегровані ресурси" ввійшов до обігу з прийняттям у 2002 р. нового міжнародного стандарту бібліографічного опису серіальних та інших продовжуваних ресурсів (ISBD(CR) - International Standard Bibliographic Description for Serials and other Continuing Resources), який з'явився у результаті переробки стандарту на серіальні видання (ISBD(S) - International standard bibliographic description for serials). Це було зумовлено тим, що на рубежі ХХ-ХХІ століть дійшли критичної точки свого розвитку регламентуючі документи щодо серіальних видань, а саме:

  1. The Anglo-American Cataloguing Rules, 2nd edition (AACR2);
  2. The International Standard Bibliographic Description for Serials (ISBD(S));
  3. The International Standard Serial Number (ISSN) Manual.

Основними напрямами подальшого розвитку цих документів стали:

Усе це призвело до необхідності суттєвої гармонізації трьох основних міжнародних нормативних документів, зазначених вище, для забезпечення: більш логічної та економічної каталогізації серіальних видань; удосконалення бібліографічного контролю серіальних видань; більш ефективного отримання та обміну записами на серіальні видання; досягнення якості записів оптимального розміру та скорочення витрат на їх створення. В результаті почала формуватися нова система уявлень про об'єкти каталогізації, яка охоплює, зокрема, електронні ресурси, з'явилася родова дефініція до серіальних видань — "продовжувані ресурси". У новому стандарті щодо продовжуваних ресурсів — ISBD(CR) — подано ряд нових термінів та визначень для них.

Передусім, для традиційних (паперових) та електронних об'єктів у ISBD(CR) використовується узагальнюючий термін "бібліографічний ресурс", який визначається як прояв або втілення твору або об'єкту матеріального світу, що є основою бібліографічного опису. За стандартом існує два види бібліографічних ресурсів: закінчені та продовжувані, до складу кожного з яких входять інтегровані ресурси, тобто інтегрований ресурс може бути як закінченим, так і продовжуваним. Інтегровані ресурси — це ресурси, які оновлюються, тобто до їх основного вмісту робляться зміни або додавання, що не є окремими частинами, а інтегруються до основного вмісту.

Основні типи інтегрованих електронних ресурсів:

  1. електронні ресурси типу "дані", що оновлюються у спосіб додавання (інтеграції) складових до основного вмісту;
  2. електронні ресурси типу "дані" або "програми", до основного вмісту яких робляться зміни або додавання, зокрема: електронні програми чи бази даних, що оновлюються (колекції взаємопов'язаних даних, які зазвичай створюються, зберігаються та керуються системою керування базами даних — СКБД);
  3. електронні ресурси комбінованого типу, що оновлюються у спосіб змін та/або додавання, зокрема, Web-сайти.

У стандарті подається низка "супутніх" термінів таких, як: ітерація, поглинання, продовження, об'єднання та розділення ресурсів, інтегрований запис, синхронне видання. Крім того, визначаються два способи доступу до електронних ресурсів: прямий та віддалений, що відповідають визначенням ресурсів локального та віддаленого доступу, поданим у ISBD(ER). Ці терміни перекладені та додані до Глосарію.

Отже, на розсуд бібліотечної спільноти пропонується частина проекту Глосарію, що стосується визначень електронних ресурсів та супутніх термінів. Автори будуть вдячні за будь-які зауваження, коментарі, додатки, та запитання щодо поданих матеріалів.

Література
  1. Дарлинг К. От сериальных изданий к продолжающимся ресурсам: аспекты терминологии // Библиотечное дело — ХХІ век: Приложение к журн. "Библиотековедение". — М., 2003. — Вып. 2(6). — С. 13-23.
  2. Еременко Т.В. Информатизация библиотечной деятельности в России и США (терминологический аспект) // Библиотековедение. — 1998. — № 1. — С. 40-45.
  3. Пеле Ф. ISSN: что нового // Библиотечное дело - ХХІ век: Приложение к журн. "Библиотековедение". — М., 2003. — Вып. 2(6). — С. 23-38.
  4. Про внесення змін до Закону України „Про авторське право і суміжні права": Закон України від 11 липня 2001 року N 2627-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2001. — N 43. — С. 214.
  5. Про електронну торгівлю: Закон України: Проект від 17.02.2003 N 3114 [Електрон. ресурс] // Законопроекти / Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України. — 2003. — Режим доступу: WWW. URL: http://www.rada.gov.ua/proza.htm.
  6. Bunn P.V. Bibliographic standards for serials: recent developments [Electronic resource] // 68th IFLA Council and General Conference, August 18-24, 2002: Proceedings. — Mode of access: WWW. URL: http://www.ifla.org/IV/ifla68/papers/151-162e.pdf.
  7. ISBD(CR): International Standard Bibliographic Description for Serials and Other Continuing Resources: Revised from the ISBD(S) /International Federation of Library Assotiations and Institutions. — Munchen: K.G.Saur, 2002. — VII, 114 p.
  8. Knutsen U. ISBD(CR) and title changes - applied in practice [Electronic resource] // 68th IFLA Council and General Conference, August 18-24, 2002: Proceedings. — Mode of access: WWW. URL: http://www.ifla.org/IV/ifla68/papers/152-162e.pdf
  9. Swanson E. Editing ISBD(CR): approach, scope, definitions [Electronic resource] // 68th IFLA Council and General Conference, August 18-24, 2002: Proceedings. — Mode of access: WWW. URL: http://www.ifla.org/IV/ifla68/papers/148-162e.pdf.

ГЛОСАРІЙ
(електронні ресурси: базові визначення та супутні терміни)

У Глосарії курсивом позначені терміни, до яких надаються визначення; у дужках англійською наведені терміни міжнародного застосування. Усі терміни подані в науковій редакції авторів. Для полегшення сприйняття термінів, вони подані за смисловим зв'язком.

Електронний (electronic, позначається префіксом "е-") — терміноелемент, який позначає засіб збереження, обробки, розповсюдження та представлення інформації користувачу за допомогою засобів обчислювальної техніки, тобто наявність таких ознак, як цифровий спосіб фіксації інформації, необхідність комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення для її подання у візуальній формі для сприйняття людиною, телекомунікаційних засобів (зокрема, комп'ютерних мереж) або носіїв (що вимагають застосування спеціальних пристроїв для зчитування) для збереження, доступу та розповсюдження.

Цифровий (digital) — терміноелемент, який позначає засіб фіксації інформації у вигляді дискретних величин, які приймають окремі значення з певного діапазону; зазвичай це величини, що приймають два значення (позначаються цифрами "0" та "1"). Послідовність з нулів та одиниць може представляти дані будь-яких типів, включаючи текст, звук, зображення статичне або те, що рухається за допомогою цифрових форматів.

Інформаційні ресурси (information resources) — це сукупність документів у бібліотеках, архівах, банках даних тощо або сукупність інформаційних продуктів певного призначення, які необхідні для забезпечення інформаційних потреб споживачів у визначеній сфері діяльності.

Інформаційна система — сукупність програмних або програмно-апаратних засобів, методів і процедур, що застосовуються для створення, відправлення, передавання, одержання, використання, зберігання, оброблення електронних ресурсів.

Електронні ресурси (electronic resources) — це сукупність електронних документів, видань, продуктів або їх комбінацій у комп'ютерних системах та мережах, призначених для оперативного та зручного задоволення інформаційних потреб користувачів, тобто це інформаційні ресурси, які створюються, керуються та використовуються за допомогою комп'ютера; містять дані та/або програми, зафіксовані в електронній (цифровій) формі на певних носіях, в тому числі тих, що вимагають застосування периферійного пристрою, безпосередньо приєднаного до комп'ютера (наприклад, CD-ROM пристій) або зв'язку з комп'ютерною мережею (наприклад, з Internet).

Документ (document) — матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації про факти, події, явища об'єктивної реальності та розумової діяльності людини, зафіксована різними способами на спеціальному носії, призначена для сприйняття людиною, зазвичай структурована певним чином і може бути одиницею обміну між користувачами та системами.

Електронний документ (electronic document) — документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, які однозначно його ідентифікують (відомості про автора, вихідні відомості тощо); може бути створений, переданий, оброблений, збережений на матеріальному носії та перетворений (трансформований) електронними засобами у візуальну форму.

Електронні засоби — будь-які програмно-апаратні засоби, що використовуються в інформаційній системі.

Візуальна форма електронного документа — це відображення інформації, яку він містить, у формі, прийнятній для сприймання його інформаційного вмісту людиною, зокрема, за допомогою операції показу на відеоекрані з застосуванням електронних засобів візуального відображення (браузери, редактори, спеціалізовані програми для перегляду та друкування тощо) або на папері (у спосіб переведення її у друковану форму).

Опублікування (publication)— випуск твору в обіг для задоволення потреб публіки, також надання доступу до твору через електронні системи інформації.

Видання (publication) — документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання і містить інформацію, призначену для поширення, самостійно оформлений відповідно до вимог стандартів та інших нормативних документів і має вихідні відомості.

Електронне видання (electronic publication) — самостійний (тобто може використовуватися незалежно від його виробника, в тому числі через телекомунікаційні мережі), закінчений електронний ресурс, що вміщує електронний документ або групу електронних документів, які пройшли редакційно-видавничу обробку і мають вихідні відомості, призначені для довготривалого зберігання, розповсюдження у незмінному вигляді, всі копії якого відповідають оригіналу.

Електронні продукти (information production) — це такі електронні ресурси, як електронні програми, бази даних, електронні видання або їх комбінації, підготовані та призначені для задоволення потреб користувачів; мають певний наклад, тобто усі копії продукту вважаються оригіналами, або онлайновий доступ до них регламентований певним чином, що забезпечує реалізацію комерційної функції.

Інформація (information) — відомості про об'єкти матеріального світу, факти, події, явища та процеси, незалежно від форми їх представлення.

Вміст (content) — інформація, що передається документом або електронним ресурсом, яка призначена для сприйняття людиною та яку можна подавати у двомірній формі, наприклад, друкувати на папері чи відображати на екрані дисплею (або відеоекрані).

Інформаційний вміст — інформація, що передається документом або електронним ресурсом, відмінна від структурної інформації і призначена для сприйняття людиною.

Тип електронного ресурсу (type of electronic resource) — категорія інформаційного вмісту електронного ресурсу, яка визначається типом вмісту або типом даних.

Тип вмісту (content type) — категорія типу інформації, яка призначена для сприйняття людиною: електронні дані, електронні програми або комбінація цих видів в одному ресурсі.

Дані (data) — інформація, представлена в формалізованому вигляді, придатному для автоматизованої обробки.

Електронні дані (electronic data) — інформація у формі абеткових та цифрових символів, графічних символів, відео, звукових даних або їх комбінацій, закодована у цифровій формі.

Електронні програми (electronic program) — система команд та інструкцій у вигляді набору операторів або підпрограм, які задають комп'ютеру послідовність виконання певних дій, зокрема, операції з обробки або передачі даних. Електронні програми поділяються на системні, прикладні та сервісні.

Програмне забезпечення (software) — комплекс електронних програм, які забезпечують обробку або передачу даних.

Електронні дані та програми — об'єднання (комбінація) типів вмісту в одному ресурсі.

Обмін (interchange) — процес передавання даних (електронних ресурсів) від передавальної системи до приймальної системи, або процес надання електронних ресурсів одержувачу (людини чи пристрою) шляхом пересилання даних мережею чи передачі на носії.

Обмінний формат, формат обміну (interchange format) — правила подавання даних (електронних ресурсів) з метою обміну.

Оброблення, обробка, опрацювання (processing) — виконання операцій над електронними ресурсами, у тому числі редагування, переформатування, показ (presentation — презентація, тобто відтворення у формі, прийнятній для людини), файлування (filing — занесення у файл, тобто зберігання документа відповідно до деякого означеного методу з метою сприяння відібраного документа) й відбирання.

Тип даних (data туре) — категорія елементів інформаційного вмісту, тобто набір різних значень, які характеризуються їх певними властивостями та виконуваними над цими значеннями операціями або типами знакової природи інформації (певної форми знаків, якими фіксується та передається інформація у ресурсі), інтерпретуються комп'ютером як числові дані, текстові дані, зображення, звукові дані.

Текстові дані (text) — інформація, яка надається головним чином у вигляді текстової інформації за допомогою абеткових та цифрових символів (літери та цифри), тобто у формі, яка припускає посимвольну обробку.

Символ (character) — член множини елементів інформації (знаків — позначень елементів інформації, носіїв смислу), що використовуються для організації, керування й подання інформації: літера, ієрогліф, цифра, математичний символ, графічний символ тощо.

Графічний символ (graphic character) — член множини графічних позначок, що використовується для подання інформації.

Зображення (image) — дані, які надаються у формі, що припускає перегляд але не припускає посимвольної обробки; включає графічну інформацію (нерухомі зображення такі, як малюнки, фотографії, креслення тощо) та відео інформацію (рухомі зображення такі, як відеоматеріали, анімація тощо)3.

Числові дані (numeric data) — інформація подана головним чином числами, над якими можна здійснювати математичні операції (статистичні дані, електронні таблиці тощо), тобто дані, в яких значення визначаються кількісно (у певній системі нумерації).

Нечислові дані (non numeric) — дані, які не мають властивостей числових даних.

Звукові дані (sound data) — цифрове відтворення звукової інформації.

Мультимедіа (multimedia) — комбінація декількох типів даних в одному електронному ресурсі, тобто будь-які сполучення тексту, звуку, графіки, відео та анімації, також організація гіперпосилань.

Інтерактивні мультимедіа (interactive multimedia) — системи, що дозволяють одночасне використання різноманітних засобів відображення та передачі інформації під керуванням інтерактивного програмного забезпечення.

Інтерактивність (interactive) — обмін інформацією в діалоговому режимі.

Інтерактивні системи або системи оперативного доступу (interactive information system) — засоби віддаленого доступу такі, як комп'ютерні мережі з відповідним програмно-технічним обладнанням для збереження електронної інформації та засобами візуального відображення (браузери, редактори, спеціалізовані програми для перегляду та друкування).

Онлайнові служби (online service) — системно-орієнтована діяльність, яка підтримує доступ до інформації та її використання в Internet, забезпечуючи синхронний обмін інформацією в реальному часі.

Детерміновані електронні ресурси — параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені виробником і не можуть змінюватися користувачем.

Недетерміновані (інтерактивні) ресурси — параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким прямо або побічно встановлює користувач відповідно до його мети, інтересів, рівня підготовки тощо на основі інформації та алгоритмів, визначених виробником.

Метадані (metadata) — дані про інші дані, тобто вторинна інформація, призначена для пошуку та ідентифікації електронних ресурсів в інформаційних системах; зазвичай поділяються на описові метадані (бібліографічна інформація), структурні метадані (формати та структури) та адміністративні метадані (дані для керування інформацією).

Описові метадані — бібліографічна, реферативна інформація, індексні дані тощо, використовуються для ідентифікації та пошуку електронних ресурсів.

Структурні метадані — відомості про структуру інформаційних об'єктів та застосовані цифрові формати, використовуються для зв'язку електронних ресурсів та їх частин.

Адміністративні метадані — відомості про права, дозвіл, та інші відомості щодо керування доступом, використовуються для керування колекціями електронних ресурсів та доступом.

Машиночитаний (machine-readable) — терміноелемент, що позначає такий формат інформації, який може бути розпізнаним, прийнятим і використаним безпосередньо машиною, такою як комп'ютер або інший засіб обробки інформації4.

Носій інформації — це фізичне середовище, на якому чи у середині якого можна зафіксувати інформацію (дані); пристрої для запам'ятовування (накопичувачі).

Носії електронних ресурсів:

Прямий доступ (direct access) або локальне використання — режим використання електронних ресурсів, зафіксованих на носіях, що вимагають застосування периферійного пристрою, безпосередньо приєднаного до комп'ютера або допоміжного обладнання.

Віддалений доступ (remote access) або мережевий доступ — режим використання електронних ресурсів через телекомунікаційні мережі.

Ресурси віддаленого доступу (мережеві ресурси) — електронних ресурсів, розміщені на вінчестері або інших пристроях для запам'ятовування; призначені для надання в інформаційних мережах (зокрема, ресурси, що розміщені на Internet-серверах), доступні потенційно безобмеженій кількості користувачів.

Ресурси локального доступу або локальні електронні ресурси — електронних ресурсів, вміст яких зафіксований на носіях, призначених для використання в режимі прямого доступу.

Електронні ресурси комбінованого розповсюдження — електронних ресурсів, які можуть використовуватися як у режимі прямого доступу (локально), так і в режимі віддаленого доступу через комп'ютерні мережі.

Статус електронного ресурсу (від лат. status — положення, стан) — положення у системі ресурсів, яке визначається певними ознаками і встановлює співвідношення з іншими ресурсами або об'єктами матеріального світу.

Оригінал — самостійний документ на будь-якому носії, зокрема, самостійний електронний ресурс, тобто кожний примірник самостійного електронного ресурсу локального доступу (наприклад, електронне видання на компакт-диску), також самостійний мережевий ресурс (наприклад, онлайновий ресурс, Інтернет-публікація тощо).

Копія — візуальне представлення вмісту документа, перевірене на відповідність структурі (див. структурні метадані) та інформаційному вмісту оригінала.

Паперова копія електронного документу — візуальне представлення вмісту електронногодокумента на папері, перевірене на відповідність структурі та вмісту його візуального представлення електронними засобами.

Електронна копія — візуальне представлення документа або будь-якого інформаційного об'єкта електронними засобами, перевірене на відповідність структурі та інформаційному вмісту оригінала.

Електронний аналог — електронний ресурс, який в основному відтворює відповідний оригінал (зберігаючи розташування тексту на сторінці, ілюстрації, посилання, примітки тощо).

Електронна версія — такий електронний аналог, який має рівний з оригіналом правовий статус і який створювався практично одночасно з цим оригіналом (на іншому носії) у відповідному форматі з метою надання в іншому режимі доступу (див. прямий доступ, віддалений доступ).

Додаток (supplement) — фізична одиниця, яка зазвичай видається окремо, але є доповненням до вже виданого документа для його актуалізації, продовження оригіналу або вміщення специфічних матеріалів, не включених до оригіналу; має формальний зв'язок з оригіналом, що полягає у загальному авторстві, загальній назві тощо, та/або має призначення продовжити або доповнити оригінал.

Бібліографічний ресурс — прояв або втілення твору або об'єкту матеріального світу, який є основою бібліографічного опису. Бібліографічний ресурс може бути представленим на будь-якому носії або комбінації носіїв5.

Види ресурсів — це групи електронних ресурсів, які мають спільні характеристики інформації, що в них міститься, зокрема, такі ознаки, як цільове призначення, структура багаточастинних документів, періодичність тощо. За цими ознаками типологія електронних ресурсів практично відповідає типології структурі традиційних документів (типам або видам видань).

Закінчені ресурси (finit resources) — це ресурси, які випускаються одноразово або протягом деякого періоду часу з заздалегідь визначеною кількістю частин або ітерацій; включають монографічні ресурси та закінчені інтегровані ресурси.

Продовжувані ресурси (continuing resources) — це ресурси, які виходять протягом деякого періоду часу, термін якого заздалегідь не визначено; включають серіальні ресурси та продовжувані інтегровані ресурси.

Монографічний ресурс (monographic resource) — закінчений ресурс, що складається з однієї частини або із заздалегідь визначеної кількості частин.

Серіальні ресурси (serial resources) — продовжувані ресурси, що виходять у вигляді послідовності окремих частин (які не змінюють вміст попередніх частин), як правило, нумерованих, для яких не визначено термін припинення випуску.

Інтегровані ресурси (integrating resources) — ресурси, які оновлюються, тобто до їх основного вмісту робляться зміни або додавання, що не залишаються окремими частинами, а інтегруються до основного вмісту; можуть бути закінченими або продовжуваними (наприклад, оновлені документи з окремими змінними аркушами, оновлені веб-сайти тощо).

Продовжувані інтегровані ресурси (continuing integrating resources) — ресурси, для яких здійснюються послідовні ітерації, термін закінчення яких заздалегідь не визначено.

Закінчені інтегровані ресурси (finite integrating resources) — ресурси, для яких здійснюються заздалегідь визначена кількість послідовних ітерації.

Інтегрований запис (integrated entry) — метод опису, при якому існуючий бібліографічний запис змінюється для опису поточної ітерації ресурсу.

Ітерація (iteration) — 1) чергове оновлення інтегрованого ресурсу, у ході якого робляться зміни або додавання до основного вмісту; 2) примірник інтегрованого ресурсу, як первинне опублікування, також ресурс після оновлення.

Поглинання (absorption) — ресурс, який є поглинутим іншим ресурсом.

Продовження (continuation) — ресурс, який продовжує попередньо опубліковані або видані ресурси.

Об'єднання (merger) — ресурс, який є результатом об'єднання двох або більше інших ресурсів.

Синхронне видання (simultaneous edition) — ресурс, який є одним з двох або більше видань, які відрізняються частинами змісту та/або мовою.

Розділення (split) — ресурс, який є результатом розділення попереднього ресурсу на два або більше ресурсів.

Оновлювані бази даних (updating database) — бази даних, які оновлюються у спосіб ітерації.

Оновлюваний веб-сайт (updating Web site) — веб-сайт, який оновлюється у спосіб ітерації, але не відповідає іншим типам продовжуваних ресурсів.

Оновлювані документи з окремими змінними аркушами (updating loose-leaf) — інтегрований ресурс, який складається з одного чи більше базових томів, який оновлюється окремими аркушами, що додаються або замінюються.

Документи з окремими змінними аркушами (loose-leaf) — публікація, яка випускається у декількох частинах, часто у комбінації оновлюваних документів з окремими змінними аркушами та томів з обмеженою кількістю, яка містить як первинний, так і вторинний матеріал джерела.

Інформаційні продукти — це інформаційні ресурси всіх видів, програмні продукти, бази та банки даних та інша інформація, представлені у формі товару.

Знак — позначення елементу інформації, носій смислу.

1. УКРМАРК: Національний формат представлення бібліографічних даних (проект) [Електрон. ресурс] / Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (www.nbuv.gov.ua). — 2002-2003. Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua /library/ukrmarc.html.

2. Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, типологія, форматне забезпечення // Бібл. вісн. — 2004. — N 2. — С.11-22.

3. В UNIMARK електронні ресурси, що містять зображувальну інформацію, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, кодуються як предметно-зображувальні (representational).

4. Оскільки йдеться лише про застосування електронних засобів, термін "машиночитаний" не використовуватиметься та вважається застарілим.

5. Оскільки йдеться про складання бібліографічного опису на такі об'єкти, як електронні ресурси, відносно яких термін "бібліографічний ресурс" є більш загальним, в тексті використовуються терміни "електронний ресурс" або "ресурс".

Copyright © Ірина Антоненко, Ольга Баркова, 2004
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua