Зайченко Н.Я. Електронний реферативний журнал: яким йому бути? // Наук. пр. НБУВ. — 2002. — Вип. 8. — С. 379-383.


Зайченко Надія Яківна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Електронний реферативний журнал: яким йому бути?

Сьогодні електронні журнали стають досить важливим явищем для всіх — користувачів, видавців, бібліотекарів, щоб ігнорувати їх чи не вчитися працювати з ними. Коли мова йде про електронні журнали, мають на увазі як мінімум три поняття: паралельні електронні журнали, оригінальні та інтегровані.

Оригінальні — ті журнали, які створюються тільки в електронному вигляді. Необхідно зазначити, що вони часто організовані краще, ніж друковані (більший обсяг, форма представлення, оперативність видання, пошук, можливість демонстрації кольорових карт, фото, схем, таблиць тощо).

Паралельні — електронні версії традиційних друкованих. Це найбільш розповсюджена на сьогодні форма, яка не потребує великих додаткових трудозатрат, оскільки є лише електронною копією друкованого видання.

Інтегровані — видаються в двох видах, що доповнюють один одного. Такі журнали надають, як правило, тільки зміст своїх друкованих випусків або огляди статей, рецензій тощо.

Мотивація для розповсюдження електронних журналів залежить від перспектив трьох головних груп: видавців, бібліотекарів і користувачів журналів. Основні мотиви для розвитку електронних журналів: для видавців — підвищення споживацької цінності, для бібліотекарів — удосконалення процесу пошуку інформації, для користувачів — оперативний і безпосередній доступ до інформації.

Розглянемо ряд проблем, пов'язаних з виданням, розповсюдженням і використанням електронних журналів.

Використання електронних журналів.

В ідеалі електронний журнал, з точки зору бібліотечних спеціалістів, — це відповідь на більшість традиційних проблем, пов'язаних з оперативною доставкою інформації, доступністю (у тім числі з точки зору фінансів); економія місця на полицях, відсутність необхідності здавати в оправу, розставляти, відновлювати втрачені сторінки та ін. А ще - можливість використання одного випуску декількома користувачами одночасно, тобто багатоекземплярність. Більшість бібліотек займають ще консервативну позицію, не поспішючи замінити друковані журнали їх електронними версіями. По-перше, це пов'язано с фінансовим станом бібліотек, і відповідно, з рівнем технічного забезпечення. По-друге, з неготовністю бібліотекарів працювати з новим носієм інформації та навчати користувачів (які дуже часто вміють працювати з електронними продуктами краще, ніж бібліотекар). До цього необхідно додати невелику кількість вітчизняних електронних журналів.

Точка зору користувача. Переваги електронних журналів (за данними досліджень, проведених у Великобританії, США та інших країнах):

Точка зору видавництва. Електронна публікація виключає витрати на друк, папір, оправу, зберігання та поштову розсилку (якщо журнал знаходиться на Web-сайті). Однак, замість одних проблем з'являються інші, пов'язані з вартістю технічного забезпечення, електронної обробки та досліджень. Окрім цього, порівнюючи вартість обох методів публікації, необхідно враховувати високу вартість комп'ютерів, планову заміну обладнання та навчання усього персоналу. Ці витрати враховуються під час визначення цін на електронну продукцію.

Необхідно пам'ятати, щоб електронні журнали були визнані як авторитетний носій наукової інформації, видавництва повинні дуже серйозно підходити до питань їх видання.

По-перше, необхідно забезпечити актуальність, оперативність та своєчасність інформації (тобто електронный журнал повинен бути доступним для користувача до виходу друкованого варіанта, незалежно представлений він на Web-сайті чи на CD-ROM). [За рубежем цей термін складає, в середньому, 4 — 8 тижнів].

По-друге, видавництво повинно нести відповідальність за якість наданої інформації (мається на увазі точність термінології, правильність написання формул, в електронних реферативних журналах — відповідність рефератів та аннотацій повним текстам статей та ін., тобто, інформація повинна бути якісно обробленою та відредагованою).

По-третє, електронні журнали повинні бути забезпечені потужним пошуковим апаратом, що гарантує швидкість, повноту та точність пошуку; надавати можливість копіювати або роздруковувати необхідні джерела, тобто, видавництво повинно забезпечити ті властивості, яких не мають традиційні друковані журнали (інакше не має сенсу створювати електронну версію — вона буде не цікавою і не потрібною для користувача).

По-четверте, видавництво повинно подбати про захист даних (інформації) (тобто, вжити необхідних заходів для попередження несанкціонованого доступу до інформації [мається на увазі режим онлайн]), а також про архівування (архівне електронне збереження), яке передбачає не просте зберігання копій усіх опублікованих матеріалів, а регулярне звертання до них, оновлення, що гарантує можливість їх використання у майбутньому.

Стосовно електронних реферативних журналів необхідно зазначити, що реферативна служба може допустити орфографічну, термінологічну помилки та ін. У такому випадку автор повинен звернутися в службу реферування з зауваженням, але не намагатися несанкціоновано виправити цю помилку в базі даних.

Необхідно також розглянути питання про авторське право та про копіювання електронної інформації. Закони про авторське право, які діють в Америці та Європі, значно відрізняються. Якщо виходити з того, що обмін науковими матеріалами повинен бути вільним, а доступ до них онлайновим, то необхідно враховувати міжнародні аспекти процесів обміну та доступу. У цьому питанні ще не до кінця досягнуто згоди, оскільки деякі країни допускають вільний експорт матеріалів, в інших країнах подібні закони носять обмежувальний характер.

Що стосується реферативних видань, то за рубежем (Великобританія, Нідерланди та ряд інших країн Європи) авторське право на бази даних (реферативні) розглядається як "компіляція" (тобто підмножина літературних праць, які захищаються авторським правом) і триває, як правило, 15 років з дня, коли база даних була законно запропонована публіці.

Якщо користувачі електронної інформації хочуть отримувати електронні видання не просто як текстові файли, а з потужним пошуковим апаратом, тобто як бази даних, то для збереження авторського права доцільно заключати з такими користувачами контракт на поставку електронної продукції, у якому необхідно обговорити усі умови імпортування, використання і подальшого разповсюдження даних. Контрактні умови превалюють над будь-якими умовами законів про авторське право.

Що стосується електронного варіанту Українського реферативного журналу "Джерело", то у даному напрямі зроблено перші кроки.

Протягом 1999 — 2000 рр. було випущено кумулятивні компакт-диски — за 1999 р. (містить 10 тис записів) та за 1999 — 2000 рр. (містить 30 тис записів) як додаток до традиційного друкованого журналу, безкоштовно для передплатників. Це електронна копія друкованого видання УРЖ, тобто паралельний електронний журнал. На компакт-диски було записано усі три серії УРЖ "Джерело". Пошук в електронному УРЖ можна здійснювати за автором, за будь-якими термінами з тексту (крім службових слів) та тематичний (за змістом випусків).

Сподіваємося, що у майбутньому зможемо забезпечити вихід не тільки кумулятивних випусків, але й поточних (відповідно до друкованого варіанту) і надавати користувачам вибір: передплачувати УРЖ в традиційній (друкованій) чи електронній формі.

Список использованной литературы:

  1. Евстигнеева Г.А. Печатное издание или электронный доступ к нему? Поиски золотой середины // Науч. и техн. б-ки. — 1999. — № 10. — С. 44-49.
  2. Оппенхайм Ч. Некоторые правовые вопросы электронной информа-ции // Междунар. форум по информ. и документации. — 1996. — Т. 21, № 1. — С. 8-14.
  3. Торн К. Сериальные издания в электронный век // Науч. и техн. б-ки. — 1999. — № 4. — С. 4-19.
  4. Эшкрофт Л., Лэнгдон К. Изучение использования электронных журналов // Науч. и техн. б-ки. — 2000. — № 5. — С. 88-94.
  5. Ярошенко Т.А. Электронные журналы — проблема или панацея? // Науч. и техн. б-ки. — 2001. — № 2. — С. 91-96.


© Зайченко Надія Яківна, 2002
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua