В.М.Пономаренко Інформаційні ресурси бібліотеки, як складова глобальної мережі // Наук. пр. НБУВ. Випуск 8. / НАН України. Нац. б-ка України імені В.І.Вернадського. АБУ; Редкол.: О.С.Онищенко (гол.) та ін. — К.: НБУВ, 2002. — С. 371.

Пономаренко Віктор Миколайович
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Інформаційні ресурси бібліотеки, як складова глобальної мережі

Сучасне суспільство визнає інформацію як необхідну умову для будь-якої доцільної діяльності. Вона стає найважливішим стратегічним ресурсом. Найбільший економічний і соціальний успіх сьогодні мають держави, що активно використовують сучасні засоби комунікацій, інформаційних технологій і їхні мережеві додатки: електронну пошту, дистанційне навчання, мультимедіа, телебачення, телеконференції, візуалізацію, моделювання, комп'ютерну графіку, телемедицину і багато чого іншого. Всі ці додатки і пов'язані з ними прикладні завдання потребують створення нового класу телекомунікаційних мереж і систем керування інформаційними ресурсами. Перенесені на електронні носії інформаційні ресурси набувають якісно нових властивостей, стають активними, тому що стають доступними за допомогою комп'ютерних засобів і систем, мереж зв'язку загального користування, у тому числі і дистанційних. Доступна для оперативного відтворення засобами комп'ютерного опрацювання інформація перетворюється в найважливіший чинник соціального розвитку суспільства.

Ситуація в глобальному інформаційному середовищі. У Internet нараховується понад 6,5 млн. Web-серверів (дані компанії Inktomi за станом на липень 2000 року) і понад двох мільярди сторінок, із котрих 85% розміщені в США (звіт компанії Cyveillance). За заявою цієї компанії (http://www.cyveillance.com), якщо темпи зростання (7 млн. нових сторінок у день) збережуться, то до 2001 року кількість Web-сторінок подвоїться. За прогнозами, "центр зростання" Internet зараз знаходиться у США. Темпи збільшення обсягів інформаційних ресурсів у Мережі настільки великі (для порівняння, можна відзначити — кількість Web-серверів у 1998 році було ще близько 1 млн.), що завдання забезпечення навігації в ресурсах Internet виявляється далеко не простим. Сьогодні кожний користувач на власному досвіді відчуває в дії один із найбільших парадоксів Internet — "корисної інформації в WWW стає усе більше, але знайти щось необхідне все складніше". Традиційні універсальні засоби реєстрації інформаційних ресурсів Мережі — каталоги й інформаційно-пошукові системи вже сьогодні не справляються із своїм завданням. Ефективними є лише вузькотематичні (або ж регіональні) каталоги і пошукові системи. Як говорить опубліковане в часописі Nature дослідження, максимальне охоплення адрес в Інтернеті — 16% — сьогодні забезпечує пошукова система Nothern Light, за нею — 15,5% — припадає на AltaVista, а на третьому місці — 11,3% — Hotbot. Таким чином, самі значні інформаційно-пошукові системи у світі охоплюють у своїх індексах не більш 20% існуючих ресурсів. Існують вдалі спроби побудови інтегрованих "метапошукових систем", наприклад, система Alltheweb (http://www. ussc. alltheweb. com/), за прогнозами її авторів, вона повинна охоплювати 100% інформаційних ресурсів Internet (на сьогодні вона проіндексувала за допомогою механізму Lycos вже понад 1 млрд. сторінок), проте не опубліковано принципи його реалізації і якісні характеристики пошуку (повнота, релевантность).

Портали. Традиційні засоби навігації в Web-просторі — це каталоги і пошукові системи. Першими з'явилися Web-каталоги, як психологічно найбільше наближені до західного способу мислення. Каталоги найчастіше не вимагають від користувача введення інформації з клавіатури — досить скористатися гіперпосиланнями, щоб знайти необхідну інформацію. Важко уявити традиційний "паперовий" каталог, що містить декілька мільйонів посилань (не говорячи вже про мільярд). Точно так само важко орієнтуватися в електронному Web-каталозі, не використовуючи додаткових можливостей, головної серед який є можливість формулювання "свого" запиту з клавіатури. Зростання обсягів Web-ресурсів і ускладнення синтаксису мов запитів призвели до появи значної кількості інформаційно-пошукових серверів у Мережі. Сьогодні найбільше розвинуті системи навігації в Internet мають властивості як Web-каталогів, так і інформаційно-пошукових серверів. Серед таких систем — уже світові лідери Yahoo (http://www.yahoo.com), AltaVista (http://www.altavista.com/), Nothern Light (http://www.nlsearch.com/), Hotbot (http://www.hotbot.com/). У Росії лідери: системи Яndex (http://www.yandex.ru/), Rambler (http://www.rambler.ru/), Aport (http://www.aport.ru/). В Україні перші Web-каталоги з'явилися в 1995 році, а пошукові системи — у 1997. Сьогодні відомо понад десяток українських інформаційно-пошукових серверів і біля п'ятидесятьох Web-каталогів. Серед лідируючих систем можна назвати InfoRe (http://el.visti.net/), META (http://meta-ukraine.com/), NSearch (http://www.search.kiev.ua/).

Саме Web-каталоги й інформаційно-пошукові сервери (і їхній симбіоз) стали пращурами нового типу Web-сервісу — порталів — "воріт до Internet". Сьогодні прослідковується еволюція порталів від пошукових машин і каталогів до самостійних, насичених інформацією і самодостатніх сайтів. Портали, як нові об'єкти WWW, виникли в 1998 році. Основна ідея їхнього створення полягала в прагненні, поряд із можливостями навігації в Мережі, надати користувачеві максимальний рівень сервісу, зробити так, щоб кожний сеанс своєї роботи в Internet він починав саме з даного ресурсу. При цьому типовий портал намагається не тільки залучити користувачів зручними засобами навігації в Internet, але і "утримати" їх, надаючи на своєму ресурсі максимум необхідної і корисної інформації.

Портал являє собою сайт, організований як системне багаторівневе по'єднання різних ресурсів і сервісів. Як правило, такий сайт сполучає в собі різноманітні функції, пропонує разнопланові інформаційні ресурси і різноманітні послуги (пошук, рубрикатори, фінансові індекси, інформація про погоду і т.д.). З моменту появи перших порталів, їхні основні функції не зазнали істотних змін — це засоби реалізації навігації в Мережі, спілкування, новини, торгівля і служби додатків. Портал можна розглядати як сайт (або сукупність сайтів), що забезпечує задоволення основних потреб користувачів шляхом реалізації послуг (сервісів) у таких областях: інформація, бізнес, спілкування, а також надання инструментарія, необхідного користувачу для просування власного контенту в рамках порталу. Відповідно до даного визначення потрал повинний включати чотири основні типи сервісів:

Технологические циклы формирования отмеченной системы информационных ресурсов имеют следующую естественную последовательность: вначале в процессе обработки входного документального потока создаются записи электронного каталога, затем они дополняются реферативной информацией (для украинских изданий), а в дальнейшем осуществляется полнотекстовое расширение реферативной базы данных путем установления гипертекстовых ссылок на поступившие в фонд электронных документов материалы.

Портали зароджувалися як путівники в безкрайньому світі Internet. Потреба в них виникла відразу ж після того, як кількість сайтів у Мережі перевищила декілька десятків і для одержання необхідної інформації знадобився пошуковий механізм. Саме пошукові засоби найчастіше ставали фундаментом порталу. Наявності каталога посилань і якісного пошуку було достатньо для того, щоб користувачі приходили сюди щораз, коли було потрібно знайти якусь інформацію, про месцезнаходження якої вони не знали.

Із зростанням рекламних бюджетів зростає і кількість порталів — бажаючих заволодіти значної часткою рекламного ринку предосить, і вже незабаром між відповідними Web-проектами виникла конкуренція. Портали почали "обростати" котуваннями акцій, прогнозами погоди, аукціонами, безкоштовними поштовими службами, серверами листівок, системами замовлення авіаквитків, безкоштовними оголошеннями — усього, мабуть, і не перерахуєш. Поступово портали з "дверей до Internet-у" перетворювалися у величезні мережеві імперії, що намагаються надати своєму користувачеві всі можливі види послуг, що можуть йому знадобитися в Мережі.

Бібліотека — інформаційний портал. Cаме бібліотека (у вигляді універсального інформаційного порталу) найбільше близька користувачу, який прийшов за науковою та бібліографічною інформацією. Це — зібрання відкритих інформаційних ресурсів, які систематично поповнюються.

Мережеві ресурси НБУВ включають:

У складі електронних текстів:

Усі вищенаведені матеріали знаходяться у відкритому доступі за адресою http://www.nbuv.gov.ua/db/.

Послуги інформаційного транзиту в телекомунікаційній мережі і послуги користування інформаційними ресурсами на основі можливостей, наданих інформаційними системами, складають основу обслуговування користувачів інформації. Воно може бути, організоване у формі обміну і надання інформаційної послуги.

Користувачі — громадяни, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, організації і суспільні об'єднання — мають рівні права на доступ до інформаційних ресурсів і не зобов'язані обгрунтовувати перед власником цих ресурсів необхідність одержання запитуваної ними інформації. Виняток складає інформація з обмеженим доступом.

Література

  1. Ландэ Д. Навигаторы Internet: каталоги, поисковики, порталы. Информационный центр "ЭЛВИСТИ".
  2. Костенко Л.И., Чекмарев А.А. Мережеві інформаційні ресурси Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського // НТІ. — 2000. — N 3. — С. 41-44.
  3. Москалюк А. Порталы в повседневной жизни пользователя // Компьютерное Обозрение. — 2001. — N21 ( 30 мая — 5 июня)
  4. Орлов С. InfoArt News Agency

© Пономаренко Віктор Миколайович, 2002
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua