Архипчук Ю.В. Модель обігу фондів на основі закону Бредфорда // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2001. — № 4.

---

Архипчук Юлія Вікторівна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Модель обігу фондів на основі закону Бредфорда

В статті запропонований підхід до аналізу обігу документів в бібліотечному фонді, що базується на розробці математичної моделі розподілення обертання документів в бібліотечному фонді і визначенні параметрів цієї моделі за допомогою існуючих даних бібліотечної статистики. Для оцінки розподілу обігу документів в бібліотечному фонді пропонується використовувати модель на основі однієї з форм аналітичного виразу закону Бредфорда. Запропонована методика визначення кількісних параметрів розподілу обігу документів в бібліотечному фонді.

* * *

Розвиток науково-технічного прогресу у ХХ столітті привів до того, що у 90-ті роки вчені заговорили про зміну характеру суспільства – перетворення його з індустріального на інформаційне. Тобто, не тільки виробничий, але дедалі більшою мірою інформаційний обмін між державами, підприємствами, господарствами та іншими структурами почав визначати темпи розвитку. Цей факт означає, що інформація набула ознак товару з усіма його ринковими атрибутами, її можна вимірювати, оцінювати, продавати.

Структури, що забезпечують інформаційний обмін, починають перетворюватись на установи, які суттєво впливають на суспільний розвиток. До таких закладів відносяться і бібліотеки. І вони матимуть значно вищий статус, якщо правильно зорієнтуються в інформаційних потребах читачів, зможуть оперативно задовольняти їх, залучати найсучаснішу техніку та технології. Впровадження новітніх комп’ютерних технологій є обов’язковою і ключовою умовою успішного функціонування бібліотек в інформаційному суспільстві.

Більшість бібліотек починали свій шлях у світі комп’ютерних технологій з вирішення завдання, першочерговість якого видно неозброєним оком – зі створення електронного каталогу. Але сьогодні такий підхід до проблеми комп’ютеризації бібліотеки вже недостатній. Тепер ми маємо виходити з принципу комплексності автоматизації бібліотечних процесів, який означає вирішення всіх питань у їхньому взаємозв’язку.

Для удосконалення системи обслуговування читачів необхідно мати інформацію про обіг документів в бібліотечному фонді. Показник, що звичайно застосовується, вимірюється кількістю книговидач на одиницю обліку фонду на протязі певного часу і не дає уяви про інтенсивність використання окремих документів.

Одним з можливих підходів до визначення конкретних показників інтенсивності використання окремих документів базується на обробці статистичних даних. Але отримання таких даних традиційними методами пов’язане з великими додатковими трудовитратами. Більш оптимальним є підхід, що базується на розробці математичної моделі розподілення обертання документів в бібліотечному фонді і визначенні параметрів цієї моделі за допомогою існуючих даних бібліотечної статистики.

Для такої моделі можливо використання однієї з форм аналітичного виразу закону Бредфорда, який вперше був запропонований С. Бредфордом в 1934 р. для опису розсіювання статей в упорядкованій тематичній сукупності наукових журналів [1]. В подальшому було доведено, що його дія поширюється не тільки на періодику, але й на інші види видань [2,3]. Він застосовний також і до бібліотечного фонду в цілому.

В сучасному трактуванні закону Бредфорда розподіл обігу документів в бібліотечному фонді виражається залежністю, що має вигляд:

,

(1)

де - параметр, який характеризує нерівномірність обігу документів в нормованому діапазоні .

Для практичного застосування представленого співвідношення потрібно з'ясувати бібліотечне значення параметра . З цією метою визначимо частку від ділення максимального і мінімального значень функції , які досягаються відповідно при х=0 і х=1.

,

(2)

Як видно з отриманого виразу, з точністю до постійного складового 1 являє собою відношення інтенсивності використання видань даного бібліотечного фонду, що 0найбільш і найменше запитуються.

Цей висновок дозволяє досить просто оцінити величину параметра, що розглядається, оскільки наближені значення і у конкретній бібліотеці звичайно відомі. Крім того їх можна отримати на основі спеціальних досліджень або методом експертних оцінок. Як правило, >1000. Для великих бібліотек з об'ємом фонду більше за I млн. одиниць зберігання значення цього параметра більше в десятки разів.

Більш достовірну оцінку параметра можна отримати розрахунковим шляхом на основі таких показників бібліотечної статистики як середній обіг фондів і питома вага відповідей книгосховища про зайнятість документів іншими абонентами (потрібно зазначити, що велика частина цих відповідей не трансформується у відмови, оскільки матеріали, потрібні читачам, можуть бути надані з бронеполиць. Поява таких відповідей відбувається в тих випадках, коли протягом прийнятого в даній бібліотеці часу бронювання документів за абонентами кількість читацьких вимог на які-небудь видання перевищує їх дублетність, тобто

(3)

де K - коефіцієнт перевищення середньої кількості вимог Nср., що надходять у фонд об'ємом F протягом часу бронювання видань за читачами, fср - середній обіг фонду за вказаний інтервал, а d - дублетність матеріалів, що найчастіше запитуються. З (3) слідує, що

(4)

Оскільки кількісні значення d і fcp звичайно відомі, визначення Кmax не викликає ускладнень. Щоб отримати уявлення про порядок величини До зазначимо, що для фонду основного книгосховища Центральної наукової бібліотеки ім.В.І.Вернадського цей параметр є, приблизно, 600. Якби обіг всіх документів в даній бібліотеці був однаковим, відмови про видачу видань, що запитуються в зв'язку з їх зайнятістю могли з'явитися тільки у разі підвищення інтенсивності потоку читацьких вимог в 600 раз. Однак, як свідчать статистичні дані, для того ж фонду ЦНБ питома вага відповідей книгосховища про знаходження матеріалів на бронеполицях досягає 7 %.

Така ситуація зумовлена тим, що попит на ряд документів f(х) перевищує середню інтенсивність використання фонду більш, ніж в Кmax разів, тобто

(5)

Останній нерівності можна дати наочну геометричну інтерпретацію. Для цього відмітимо на мал.1 ординату Kmax. Оскільки середнє значення нормованої функції, що описується рівнянням (1), дорівнює одиниці (в цьому можна переконатися шляхом інтегрування даної функції), величина Kmax буде відповідати максимальному обігу фонду fmax(x).

(6)

Відмічена ордината розділяє площу фігури, обмеженої осями координат, кривою f(х) і абсцисою, що має значення 1, на дві частини. При цьому питома вага площі верхньої (заштрихованої) частини фігури буде дорівнювати питомій вазі відповідей книгосховища про зайнятість запитаних матеріалів іншими абонентами (Z).

Маючи чисельні значення z і К_max, можна обчислити величину параметру , характерну для конкретного фонду. Для цього скористуємося відомими виразами інтегрального обчислення [4] , відповідно до яких

,

(7)

Знаменник правої частини в (7) дорівнює площі фігури, обмеженої осями координат і кривою f(x) в нормованому діапазоні зміни її аргументу, а чисельник – площі заштрихованої частини фігури. Після інтегрування рівняння приймає такий вигляд:

.

(8)

Визначимо значення величини x₀ через параметр . З виразу

(9)

маємо

.

(10)

Підставляючи (10) в (8) отримаємо рівняння, рішення якого дозволяє визначити значення шукомого параметру :

(11)

Для фонду головного книгосховища ЦНБ ім.Вернадського (z = 0.07, Kmax = 600) величина параметру дорівнює, приблизно, 30.000. Слід відмітити, що отриманий вираз можна розглядати лише як перше наближення до точної величини , оскільки при її визначенні була використана модель однорідного фонду з однаковою дублетністю видань, яка є дуже спрощеною. Крім того, реальний розподіл обігу фонду дещо відрізняється від теоретичного на початковій ділянці функції f(x) [5]. Разом з тим для отримання першої уяви про розподіл обігу документів можна вважати виправданим, оскільки він не потребує детального вивчення структури фонду і проведення складних обчислень.

Маючи , можна без особливих ускладнень визначити розподіл обігу документів в бібліотечному фонді, використовуючи для цього вираз (1). Крім того, за відомим співвідношенням [3,5]:

,

(12)

нескладно обчислити питому вагу читацьких вимог , що задовольняються х-ю частиною фонду. Результати відповідних розрахунків для різних значень приведені в таблицях 1 і 2.

Потрібно зазначити, що дані таблиць достовірні лише в тій мірі, в якій обґрунтований і достовірний сам закон Бредфорда. За більш ніж 70-річній період з моменту його встановлення було показано, що, з одного боку, він досить точно апроксимує залежність, що спостерігається, а, з іншого, - не має суворого теоретичного обґрунтування. Зокрема, існує розходження між обчисленими і емпіричними значеннями функцій і на їх початковій дільниці. У той же час для отримання першого наближення до оцінки розподілу обігу документів в бібліотечному фонді модель, що пропонується, є прийнятною.

Наявність таблиць 1 і 2 дозволяє запропонувати наступну методику визначення кількісних параметрів розподілу обігу документів в бібліотечному фонді. Спочатку одним з вищезгаданих способів визначаються значення максимальної і мінімальної інтенсивності використання документів в даному фонді. Потім з виразу ( 2) визначається величина параметра , що характеризує нерівномірність обігу видань в даному фонді. Використовуючи параметр як ключовий елемент заздалегідь отриманих таблиць знаходимо

з табл. 1 - відносні частини видань щотижневого, щомісячного, щоквартального, річного, 5-ти і десятирічного попиту;

з табл. 2 - питомі ваги читацьких запитів, що задовольняються документами щотижневого, щомісячного і т.д. попиту.

Аналіз отриманих таблиць дозволяє зробити наступні висновки:

– обмежене число документів, питома вага яких не перевищує декількох процентів від загального об'єму фонду, задовольняє велику частину читацьких вимог (навіть 1 % фонду при вельми широких припущеннях відносно діапазону можливих змін значення параметра в забезпечує задоволення 35% - 60 % запитів читачів);

– питома вага видань що запитуються читачами не менше за один раз в тиждень у великих бібліотеках становить, приблизно, 0,03% - 0,3 % від загального об'єму фонду, що відповідає декільком тисячам найменувань. У той же час вони забезпечують задоволення до 30 % читацьких запитів. Тому для раціональної організації системи бібліотечного обслуговування їх необхідно виділити і передати в підсобні фонди, відповідно організувавши довідковий апарат;

– питома вага документів з обігом не рідше за один раз в квартал у великих бібліотеках становить 0,3 % - 3 % (декілька десятків тисяч найменувань документів). При цьому вони задовольняють біля половини всіх запитів читачів;

– документи, що запитуються частіше за один раз в рік, можуть задовольнити 2/3 запитів читачів.

 

Література.

1. Тараканов К.В. Информатика. – М.: Книга. – 1986. – 304 с.
2. Мотылев В.М. Основы количественных исследований в библиотечной теории и практике /АН СССР. Б-ка. – Л.: Наука. ЛО, 1988. – 197 с.
3. Столяров Ю.Н. Критерий эффективности библиотечного обслуживания: Учеб. пособие / Моск. Гос.ин-т культуры. – М.: 1982. – 80 с.
4. Корн Г., Корн Т. Справочик по математике для научных работников и инженеров. – М.: Наука, 1970.- 720 с.
5. Солтон, Дж. Динамические библиографические системы: Пер. с англ. /Под ред. В.Р.Хисамутдинова. – М.: Мир, 1979. – 557с.

Таблиця 1.

Питома вага документів з періодом обігу Т при різних (%).

Т
	1000	3000	10000	30000	100000
Тиждень	0,7	0,25	0,07	0,025	0,007
Місяць	3	1	0,3	0,1	0,03
Квартал	9	3	0,9	0,3	0,09
Рік	36	12	3,6	1,2	0,36
5 років	100	60	18	6	1,8
10 років		100	36	12	3,6

Таблиця 2.

Питома вага читацьких вимог на видання з періодом обігу Т при різних (%).

Т
	1000	3000	10000	30000	100000
Тиждень	26	22	20	17	15
Місяць	49	42	37	33	30
Квартал	65	56	48	43	39
Рік	85	74	64	57	51
5 років	100	93	81	72	65
10 років		100	89	80	71

---

© Архипчук Юлія Вікторівна, 2001
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua