Наукові та науково-популярні періодичні видання є вагомою складовою інформаційних ресурсів України, джерелом оперативної наукової інформації та фундаментального знання. Тому завдання національної програми інформатизації спрямовані й на застосування новітніх інформаційних технологій для популяризації та багатоаспектного використання наукової періодики у процесі формування єдиного інформаційного простору країни.
Загальноприйнятими в світі засобами інтеграції документальних джерел, поширення наукової інформації та глобального інформаційного обміну виступають бібліографічні покажчики та реферативні видання у вигляді друкованих видань та електронних інформаційних баз даних. Сьогодні в світовій практиці розповсюдження інформації перевага надається електронним засобам представлення та розповсюдження наукових публікацій.
Концепція популяризації наукових досягнень полягає у створенні та відбитті в національній та світовій інформаційних інфраструктурах загальнодержавних електронних ресурсів бібліотечного та науково-інформаційного секторів: бібліографічних, реферативних, аналітичних баз даних та повнотекстових електронних бібліотек.
Проблема популяризації вітчизняних наукових публікацій має два аспекти:
Провідна роль у популяризації наукових публікацій відводиться реферативним базам даних. Саме реферативна інформація є найпривабливішою для науковців завдяки ефективності пошуку та високій релевантності результатів. Враховуючи зручність контекстного пошуку за текстом реферату та елементами бібліографічного опису, реферативні бази доцільно застосовувати також у якості основи пошукових апаратів електронних бібліотек — відносно нового виду електронних ресурсів, який наряду з популярними у світі повнотекстовими базами даних забезпечує зручне використання наукових електронних документів — першоджерел та електронних копій друкованих публікацій.
Отже, вітчизняна наукова періодика повинна максимально відбитися саме в загальнодержавних реферативних виданнях (друкованих та електронних) та через електронні бібліотеки бути представленою в електронному середовищі. Слід додати, що до національних електронних ресурсів мають бути інтегровані й електронні наукові документи, що розташовані на багатьох серверах та сторінках національної складової мережі Іnternet. Це забезпечить науковцям ефективний (централізований) пошук та оперативне отримання найповнішої наукової інформації за темою дослідження з усіх вітчизняних джерел.
Запропоновано в межах концепції популяризації наукової інформації через національні електронні інформаційні ресурси реалізувати єдину технологічну схему створення, обробки та використання наукової електронної інформації:
"автор — видавництво — бібліотека (або орган інформації) — інформаційні мережі".
Схема базується на технології конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів, в основу якої покладено принцип послідовної обробки один раз створеної електронної інформації про першоджерело та її нарощування на всіх етапах шляху від авторського електронного тексту з вихідними даними, наступної редакційної обробки в науковому видавництві, аналітико-синтетичному опрацюванні в бібліотеці або органі інформації до представлення в загальнодержавних інформаційних ресурсах (бібліографічних, реферативних, повнотекстових).
Програмно-технічною основою, що дозволяє реалізувати усі технологічні етапи, є поширене програмне забезпечення для підготовки та редагування електронних текстів, спеціалізоване програмне забезпечення для видавництв, автоматизовані бібліотечно-інформаційні програмні комплекси, Web-технології та комп'ютерні мережі.
Умовою реалізації даної технологічної схеми є організація мережевої взаємодії вітчизняних виробників наукової інформації (авторів публікацій, редакційних колективів наукових видань, органів інформації та провідних наукових бібліотек) за уніфікованими технологіями та єдиними форматами технологічного представлення інформації з врахуванням особливостей видавничих, бібліотечних, Іnternet-технологій. Слід наголосити на необхідності представлення інформації про публікації мовами міжнародного спілкування для входження в світовий інформаційний простір.
Для впровадження конвеєрної технології розроблено технологічні формати представлення інформації про наукові публікації, які орієнтовані на програмно-технологічні можливості різних інформаційних інституцій та розраховані на певній спосіб завантажування інформації до баз даних.
Повнотекстові наукові електронні документи необхідно представляти в одному з форматів файлів, які застосовуються в Іnternet.
Детальна інформація стосовно пропонованих форматів представлена на сайті НБУВ (www.nbuv.gov.ua/library/form.html).
Конвеєрна технологія забезпечує широке територіальне та галузеве охоплення першоджерел, оперативність надання інформації в інформаційну мережу, економію усіх видів виробничих ресурсів. Провідним науковим бібліотекам та органам інформації доцільно розподілити функції галузевих або регіональних центрів формування наукових ресурсів з подальшою інтеграцією інформації в загальнодержавні електронні ресурси та забезпечити умови для їх наступного багатоаспектного використання.
Треба зазначити, що питання програмно-технічної підтримки співпраці не викликають особливих труднощів. Основної уваги потребують питання нормативно-організаційного забезпечення робіт за такими напрямками:
Успішна апробація конвеєрної технології формування наукових електронних ресурсів здійснена в Центрі комп'ютерних технологій НБУВ під час формування інформаційних ресурсів наукової електронної бібліотеки: загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова" та Фонду повнотекстових електронних документів НБУВ.