Сучасна наука в Україні як прикладна, так і фундаментальна, існує, розвивається, дає результати і, як ніколи, потребує інформаційної підтримки.
Для вчених та практиків інформаційне забезпечення традиційно здійснювали наукові бібліотеки й інформаційні центри. Розпад єдиної бібліотечної системи Радянського Союзу спричинив безліч проблем. Важливі джерела комплектування фондів бібліотек і інформаційні ресурси, створені ще загальносоюзними органами науково-технічної інформації, залишилися поза межами України. Розпалася система книгозабезпечення, зменшився випуск наукової, навчальної, фахової, галузевої літератури. Порушилася діяльність міжнародного міжбібліотечного абонементу. У важких умовах соціально-економічного розвитку країни скоротилося фінансування наукових закладів та бібліотек. До того ж зросли ціни на міжнародному ринку друкованих видань.
Усе це сильно відбилося на показниках комплектування фондів бібліотек зарубіжною періодикою — найважливішим джерелом отримання оперативної інформації про світові досягнення в галузі науки, техніки, культури. Протягом 90-х років до НБУВ та бібліотек НАН України зменшилися надходження зарубіжної літератури шляхом міжнародного книгообміну, припинилася централізована валютна передплата на високоінформативну світову періодику. Анульовано передплату багатьох назв журналів. Отже сьогодні вітчизняні бібліотеки не спроможні з належною повнотою комплектувати фонди та задовольняти інформаційні потреби користувачів. Тому в умовах загального збільшення світового інформаційного потоку українські вчені не одержують потрібного обсягу оперативної науково-технічної літератури.
Інформаційний дефіцит спонукає дослідників вдаватися до нетрадиційних шляхів з абезпечення необіднею науковою інформацією: використовувати автоматизовані міжнародні бази даних на компакт-дисках, шукати інформацію через Internet, одержувати закордонні наукові видання за сприяння міжнародних фондів та завдяки особистим с тосункам наших відомих учених із зарубіжними колегами й науковими організаціями та товариствами.
Вітчизняні бібліотеки теж використовують різні додаткові джерела отримання наукової інформації, дедалі розширюють контакти із зарубіжними партнерами, ініціюють нові ефективні форми й методи міжнародної співпраці, щоб заповнити інформаційний вакуум у країні.
В інформаційному забезпеченні пріоритетних напрямків науки українським бібліотекам значно допоміг проект Міжнародної асоціації сприяння співробітництву з науковцями країн СНД (INTAS), спрямований на підтримку вчених із незалежних держав колишнього Радянського Союзу.
Програма INTAS дала можливість ученим і практикам України одержати потрібну інформацію із закордонних джерел з мінімальними витратами часу. У її рамках у 1997—1999 рр. Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського і Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" (ННЦ ХФТІ) безкоштовно отримували з найбільших бібліотек Західної Європи ксерокопії наукових статей згідно із запитами представників науково-дослідних установ країни. Проблематика замовлень, за умовами INTAS, охоплювала галузі фізики та наук про землю й поширювалася на зарубіжні періодичні видання, що не надходять до наших бібліотек.
Науково-технічна бібліотека ННЦ ХФТІ забезпечувала виконання замовлень учених центру та інших науково-дослідних організацій Східного регіону. НБУВ, в основному, обслуговувала наукових працівників Києва (лише на першому етапі реалізації проекту INTAS були виконані замовлення деяких установ Львова та Одеси).
Відповідні роботи в нашій установі були розподілені між двома її підрозділами. У Центрі комп'ютерних технологій (ЦКТ) зібралися замовлення від абонентів та передавалися бібліотекам-виконавцям. На відділ комплектування іноземною літературою (ВКІЛ) поклалися операції з отримання пошти, обліку виконаних замовлень, видачі ксерокопій статей. Для роботи із замовниками розроблено інформаційний лист з умовами обслуговування за програмою INTAS та правилами подання заявок згідно з вимогами служб доставки документів західних партнерів. Фахівці ВКІЛ сформували "Положення" про порядок передачі науковцям ксерокопій статей. У ньому обумовлено процедуру реєстрації отриманих копій документів та встановлено порядок їх передачі замовникам з урахуванням зазначених постачальниками необхідних формальностей щодо дотримання законів про авторське право (деякі статті супроводжувалися декларацією про збереження авторських прав).
В 1997—1998 рр. обслуговування літературою виконували British Library, французький Інститут науково-технічної інформації (INIST), Royal Library (Нідерланди), Технічна інформаційна бібліотека (UB/TIB) й Центральна медична бібліотека (ZB Med) Німеччини.
Замовлення літератури здійснювалося в режимі On-line за допомогою інтерактивних форм Internet. НБУВ отримала паролі для доступу в он-лайнові каталоги (OPAC) та у форми замовлень документів (Order Form) бібліотек-постачальників. Співробітники ЦКТ заповнювали Order Form вихідними даними про необхідну наукову статтю, реквізитами НБУВ та надсилали цю інформацію через Internet виконавцям.
З метою зменшення відмов на замовлені матеріали перед оформленням заявки рекомендувалося уточнювати наявність та бібліографічні дані потрібних документів в OPAC зазначених бібліотек. Тоді в ЦКТ ще працював зал Internet, що був обладнаний завдяки спонсорської підтримки міжнародного фонду "Євразія". Це дало змогу о рганізувати роботу в такій послідовності, що науковці здійснювали бібліографічний або тематичний пошук інформації в он-лайновому режимі та відразу ж заповнювали Order Form. Після відсилання заявки через мережу приймаюча сторона повертала ідентифікаційний номер замовленої статті (ordernumber), ксерокопія якої зі вказівкою ordernumber надсилалася поштою до НБУВ і передавалася замовнику.
Процедура оформлення замовлень самими науковцями з попереднім пошуком у каталогах бібліотек виявилася дуже зручною для них і ефективнішою, ніж передача заявки оператором. Наприклад, науковець мав можливість здійснювати тематичний пошук інформації "з нуля", або за відсутності потрібних документів у бібліотеках, підібрати інші згідно з проблематикою своїх досліджень. При цьому зменшився процент відмов, зросла оперативність відправки замовлень.
Завдяки цій роботі фахівці ЦКТ набули досвід пошуку інформації та замовлення літератури в он-лайновому режимі, вивчили інформаційні потреби вчених-користувачів Internet, проаналізували організацію Web-сайтів і систем он-лайнового замовлення документів бібліотек-постачальників. Висновки першого етапу реалізації проекту INTAS були враховані у процесі створення структури Web-сайту НБУВ (www.nbuv.gov.ua) та визначення шляхів формування електронних інформаційних ресурсів.
Обслуговування літературою в 1998—1999, на початку 2000 р. виконували центральні спеціалізовані бібліотеки Німеччини UB/TIB і ZB Med.
На жаль, через відсутність коштів на підтримку стабільної роботи каналу Internet у Бібліотеці на другому етапі реалізації проекту INTAS виникла потреба щодо зміни організації процесу замовлень. Збір заявок від замовників і передача їх бібліотекам-постачальникам здійснювались електронною поштою (E-mail) з використанням безкоштовної системи "Freenet".
Для більшої ефективності було розроблено текстову форму подачі науковцями замовлень в електронному вигляді з урахуванням вимог виконавців. Отримані файли використовувалися як для передачі на виконання німецьким бібліотекам, так і для ведення реєстрації одержаних й переданих науковцям документів.
Напрацьовано позитивний досвід організації робіт з отримання інформації та замовлення літератури через E-mail, який був використаний при розробці й апробації інформаційної технології формування ресурсів електронної бібліотеки НБУВ (http://www.nbuv.gov.ua/eb/index.html).
Через НБУВ за період дії програми INTAS було відправлено постачальникам понад чотирьох тисяч замовлень на наукову літературу, приблизно 90% котрих задоволено. Ксерокопії статей з-понад 500 іноземних періодичних видань одержали дослідники і с пеціалісти 45 академічних установ України. Такий же обсяг робот виконала бібліотека ННЦ ХФТІ.
Виконавці замовлень користувалися не тільки фондами бібліотек, що брали участь у програмі, а й за необхідністю зверталися за літературою до бібліотек інших європейських країн, послуговуючися міжнародним міжбібліотечним абонементом.
Другий етап роботи за програмою INTAS відзначився плідною співпрацею із фахівцями служб доставки документів німецьких бібліотек. "Спілкування" через E-mail дозволило оперативно розв'язувати будь-які проблеми, стосовно замовлення та отримання наукових матеріалів.
У рамках проекту INTAS німецькі колеги із UB/TIB і ZB Med провели семінар для представників бібліотек-партнерів країн СНД (вересень 1999 р., Ганновер, Кельн). Його учасники познайомилися з організацією та фінансуванням діяльності бібліотек у Німеччині, формами обслуговування користувачів, веденням зведених електронних каталогів і роботами зі створення електронних бібліотек. Дуже цікавими були екскурсії по UB/TIB та ZB Med. Технічні спеціалісти розповіли про міжбібліотечні комп'ютерні мережі та використання засобів телекомунікаційного зв'язку для надання бібліотечних послуг.
Фахівці служб доставки документів ознайомили учасників семінару зі "шляхом" виконання замовлень й з технічними підрозділами, задіяними в прийомі та виконанні замовлень на літературу. На засіданнях зачитувалися доповіді, де йшлося про технології електронної доставки документів, демонструвалися пошукові системи, OPAC, бази даних і Web-ресурси бібліотек, проводилися практичні заняття з оформлення замовлень на літературу через Internet та E-mail.
Важливою подією було відвідання Німецького інституту медичної документації й інформації (DIMDI) та знайомство з його діяльністю.
Учасники семінару визначили, що проведення подібних заходів для обміну досвідом й організації взаємного інформаційного обміну є вельми корисним. Представники усіх бібліотек виказали зацікавленість в подальшому співробітництві.
Під час завершення робіт за програмою INTAS спільно з німецькими колегами були випробувані технології електронної доставки документів: з фахівцями UB/TIB відпрацьовано процедуру надання паролів і даних про електронний документ для доступу до FTP-серверу та отриманню файла документа в режимі "FTP-passiv", з колегами із ZB Med здійснено спробу передачі файлів документів різних об'ємів електронною поштою. Для результативності передачі було узгоджено формати та об'єми файлів, архіватори, кодування текстів тощо.
Придбані знання й накопичений практичний досвід організації мережевого пошуку та замовлення літератури під час дії проекту INTAS дозволяють говорити про готовність фахівців ЦКТ бути рівноправними партнерами світових бібліотек та служб доставки документів в інформаційному співробітництві.
Підсумовуючи зазначимо, що в умовах інтенсивних наукових пошуків і розвитку досліджень у найважливіших напрямах науки в країні підвищується попит на наукову інформацію, а бібліотеки мають забезпечити підтримку науковців у двох основних напрямках:
Отже, необхідно поширювати власні можливості на впровадження нових інформаційних технологій, активізувати існуючі та налагоджувати нові дієві зв'язки із зарубіжними установами для організації системи послуг по найповнішому та найоперативнішому задоволенню інформаційних потреб науковців у всіх регіонах України.
|
Copyright © Баркова Ольга Валентинівна, 2000 |