Сорока М.Б. Система реферування українських наукових видань (основні концептуальні положення) // Бібл. вісн. — 1999. — N 3. — С. 5-7


Сорока Марина Борисівна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Система реферування українських наукових видань
(основні концептуальні положення)

У світі вже існує достатньо розгалужена система інформування про нові напрями розвитку науки. Світовий потік наукової літератури майже в повному обсязі відображений у реферативних журналах інформаційних служб INSPEC, BIOSIS, CAS та ін. Крім цих видань, великим попитом серед вітчизняних науковців користуються видання російських інформаційних інститутів — ВІНІТІ й ІНІОН. Українську наукову літературу на сучасному етапі майже не віддзеркалено в цьому інформаційному потоці. Заповнення вказаної лакуни має стати одним з пріоритетних завдань українських інформаційних установ. При цьому особливого значення набуває комплексність інформаційних послуг. Поряд з наданням інформації у вигляді друкованих РЖ треба розробити сервіс для її кумуляції, збереження і доведення до споживачів по глобальних комп’ютерних мережах.

Враховуючи безперервне й швидке зростання кількості друкованої та неопублікованої інформації в сучасному світі й підвищення цін на передплату журналів, одним з найреальніших і дійсних засобів її повного охоплення при формуванні інформаційних баз даних є тісна співпраця бібліотек та інформаційних центрів й розробка в найближчому майбутньому розподілених і взаємно використовуваних інформаційних ресурсів.

Створення єдиного загальнодержавного реферативного банку даних наукової інформації можливе лише за умов розробки системи реферування української наукової літератури, в основу якої покладене поєднання принципів галузевої спеціалізації провідних наукових бібліотек та органів НТІ при опрацюванні документального потоку і централізації технологічної обробки інформації. Нагальною потребою стає розробка методичних засад оптимізації розподілу обробки документів у типо-видовому і галузевому аспектах між науковими бібліотеками й інформаційними центрами України та методики аналітико-синтетичної переробки інформації, що забезпечить підготовку до випуску друкованих видань і формування реферативного банку даних.

Головна мета розроблюваної концепції — започаткування та впровадження в наукову практику реферативного банку даних, який би кумулював увесь потік української наукової літератури з аналітико-синтетичною переробкою поданих матеріалів і на базі якого здійснювався б випуск комплексу галузевих реферативних видань.

I. Основні принципи побудови
серії українських реферативних видань

II. Джерела інформації

III. Технологія виробництва

IV. Організація виробництва

На першому етапі роботи з розробки та наповнення єдиного загальнодержавного реферативного Банку даних наукової інформації проводяться Національною бібліотекою України імені В.І.Вернадського та Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України.

У НБУВ було здійснено попередню роботу з розробки методичних засад аналітико-синтетичної обробки реферованих документів, створення єдиного формату виводу даних, згідно з практикою випуску інформаційних видань та останніми редакціями державних стандартів, рубрикації матеріалів у рамках трьох серій єдиного УРЖ та коригування програмних засобів CDS/ISIS для умов ведення інформаційної БД.

З листопада 1998 р. почалося наповнення єдиної технологічної БД. А в першому кварталі 1999 р. вже вийшли в світ перші номери трьох серій РЖ “Джерело”.

Роботу організовано так: у НБУВ опрацьовується книжковий потік наукової інформації та автореферати дисертацій — це приблизно шість тисяч видань щорічно. ІПРІ реферує близько 80 періодичних наукових видань (здебільшого — журнали та деякі серіальні видання НАН України). Залишаються не включеними в цей процес ще майже 100-150 періодичних видань, тих, що продовжуються (це ще кілька сот тисяч записів), збірники праць, матеріали конференцій, симпозіумів, постатейний розпис яких мав би дуже велике значення. Розв’язанням цієї проблеми має стати поступове підключення до справи великих інформаційних центрів та галузевих бібліотек України. Аналіз досвіду реферування української наукової літератури показав, що на цьому шляху багато не використаних резервів. Досі реферування здійснювалося в багатьох випадках окремими реферативними службами та референтами, діяльність яких була спрямована на виконання вузькоспеціальних завдань. Спеціалізовані реферативні видання теж поки що спроможні були охопити лише деякі розділи окремих галузей науки. Тому можна зробити висновок про відсутність системи в цій роботі.

Пропонується єдина модель підготовки системи реферативних видань України, яка має максимально повно охопити потік української наукової інформації. В основу системно-структурної моделі покладено поєднання принципів галузевої спеціалізації провідних бібліотек та органів НТІ при аналітико-синтетичній переробці документального потоку і централізації технологічної обробки інформації у процесі формування загальнодержавного реферативного банку даних та виданні реферативних журналів.

Скориставшися відпрацьованими в НБУВ програмними засобами, які вона має намір надати всім зацікавленим у співробітництві, послуговуючися методичними напрацюваннями щодо обробки реферованих видань, провідні бібліотеки та інформаційні установи, реферуючи галузеві видання (це, насамперед, стосується серіальних видань), матимуть змогу не тільки пропагувати свої фонди перед читачами, що вони роблять уже зараз, а й поповнювати загальнодержавну інформаційну базу, створюючи тим самим інформаційний ресурс, яким зможуть користуватися громадяни нашої держави, а також іноземні споживачі по каналах комп’ютерної мережі. Адже, якщо ми маємо намір вийти у світовий інформаційний простір і користуватися його надбаннями, нам потрібно зробити і свій внесок у світові інформаційні ресурси. І робити це потрібно так, щоб нашу інформацію було легко й зручно одержувати й використовувати споживачам будь-якої країни.

На сучасному етапі формування та практичного використання інформаційного потенціалу України особливо важливо сконцентрувати зусилля вітчизняних інформаційних установ на впровадженні нових технологій створення інформаційних масивів, їх збереження і передачі. Майже по всіх перелічених напрямах у НБУВ проводяться роботи, але без координування і кооперації досліджень з нашими колегами навряд чи можливо очікувати на значні результати.

Ознайомитися з досвідом роботи з реферування української наукової інформації і попрацювати з Банком даних “Реферати наукових видань України” можливо на Internet-сервері НБУВ за адресою:

http://www.nbuv.gov.ua/

Ваші побажання та зауваження із зацікавленістю вислухають за телефоном реферативної служби НБУВ: 264-31-16.


© Сорока Марина Борисівна, 1999
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua