Костенко Л.Й. 3-тя міжнародна конференція "Бібліотеки й асоціації в мінливому світі: нові технології та нові форми співробітництва" / Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов // Бібл. вісн. — 1996. — N 5. — С. 27-29.
3-тя міжнародна конференція
"Бібліотеки й асоціації в мінливому світі:
нові технології та нові форми співробітництва"
Костенко Леонід Йосипович,
Чекмарьов Анатолій Олексійович
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ
 |
| Я. Шрайберг |
|---|
 |
| Санаторний комплекс Форос — місце проведення конференції |
|---|
Яків Шрайберг на пленарному засіданні повідомив про проект створення мережі російських інформаційно-бібліотечних і аналітичних центрів за кордоном. Такі центри мають стати універсальними інформаційними представниками Росії для широкого кола зарубіжних користувачів і вузлами ММБА та доставки документів для російських бібліотек. Першим етапом створення такої мережі стане відкриття центру з он-лайновим хостом Internet в США, який, крім своєї професійної діяльності дозволить відпрацювати технологію і організаційно-правові аспекти функціонування, потрібні для відкриття інших представництв в країнах Європи, Азії, СНД.
Конференція включала до 40 заходів (секцій, семінарів, круглих столів, презентацій). Навіть ознайомлення з їх переліком потребує значного часу. Тому нижче висвітлюватимуться найбільш важливі групи доповідей.
Серед них, перш за все, слід відзначити доповіді керівників 4-х взаємодоповнюючих федеральних проектів Росії, спрямованих на інтеграцію інформаційних ресурсів найкрупніших бібліотек і включення їх в Internet. Це проекти: "Створення Російського комунікативного формату представлення елементів бібліографічного запису в машиночитаній формі" (заступник директора Російської національної бібліотеки Ірина Цвєткова, Санкт-Петербург), "Створення Російського центру кооперативної каталогізації" (перший заступник директора ДПНТБ Росії Яків Шрайберг), "Створення комп'ютерної мережі бібліотек Росії LIBWEB" (заступник директора Російської державної бібліотеки Юрій Хохлов, Москва) і "Російські бібліотеки в Internet" (директор ВДБІЛ ім.М.І.Рудоміно Катерина Генієва).
Перший з них має забезпечити розробку на основі UNIMARC єдиного для всіх бібліографічних установ Росії комунікативного формату представлення елементів бібліографічного запису, що визначає загальні вимоги до структури і змісту даних при обміні бібліографічними записами в межах Росії, забезпечує можливість опису всіх видів документів у відповідності з діючими стандартами і узгоджується з міжнародними нормативними матеріалами, що регламентують представлення даних при обміні бібліографічною інформацією. Очікується, що до кінця 1996 р. будуть прийняті міжвідомчі методичні рекомендації по цьому (наголосимо, комунікативному) формату. Потім на його основі буде створено Національний формат каталогізації RUSMARC.
Другий проект спрямований на розробку і впровадження інформаційної технології каталогізації першоджерел (включаючи ретроспективні фонди бібліотек) сукупними зусиллями провідних федеральних та регіональних книгозбірень Росії на основі єдиного формату, узгоджених методичних рішень по опису документів і загальних словникових засобів. Централізована кооперативна каталогізація — важлива, але не єдина мета проекту. Не менш суттєвим його аспектом є забезпечення он-лайнового доступу до формуємих інформаційних ресурсів для всіх юридичних і фізичних осіб. Для цього в рамках проекту буде організовано потужний телекомунікаційний центр, який має стати важливою бібліографічною компонентою Internet. Передбачається, що Російський центр кооперативної каталогізації (Російський OCLC) буде створено як окрему незалежну організацію, засновниками якої виступають найкрупніші бібліотеки та ряд відомств Росії. На першому ж етапі реалізації цього проекту (1995 р.) базовою організацією обрана ДПНТБ Росії, що має 10-річний досвід експлуатації автоматизованої кооперативної бібліотечної системи — Російського зведеного каталогу науково-технічної літератури.
Мета третього проекту — створення телекомунікаційної інфраструктури для інтеграції інформаційних ресурсів найкрупніших російських книгозбірень та інформаційних центрів. Принципова особливість проекту — відмова від створення відомчої мережі і вибір в якості транспортного середовища Internet, а основного інтерфейсу користувача — типових WWW-клієнтських програм (Mosaic, Netscape). На першому етапі реалізації LIBWEB (1996 р.) телекомунікаційні вузли організовуються в Бібліотеці з природницих наук РАН, ВІНІТІ, ДПНТБ Росії і Науковій бібліотеці МДУ. Другий етап (1997 р.) передбачає послідовне підключення всіх зацікавлених книгозбірень.
Реалізація четвертого проекту дозволить отримати швидкісні і надійні канали доступу до Internet для 16 найкрупніших бібліотек Москви, Санкт-Петербурга й Новосибірська. В рамках проекту будуть організовані оптоволоконні, виділені і радіорелейні канали передачі даних, а також створені телекомунікаційні центри на базі апаратних маршрутизаторів різних модифікацій. На першому етапі проекту передбачається лише доступ до світових (насамперед, американських) інформаційних ресурсів, на другому — організація взаємного обміну бібліографічною інформацією.
Фінансування 3-х перших проектів здійснюють Міністерство культури Російської Федерації, Міністерство науки і технічної політики Російської Федерації, а також Російський фонд фундаментальних досліджень; підтримка ж 4-го проводиться в рамках програми Open Society Institute, фінансуємої Фондом Дж.Сороса. При цьому загальний обсяг фінансування зі всіх джерел досягає кількох мільйонів доларів США. Українські бібліотеки, на жаль, не мають такої підтримки зі сторони владних структур та спонсорів.
 |
| Л. Костенко |
|---|
На конференціях будь-якого рівня підвищений інтерес викликають доповіді представників Російської державної бібліотеки (Москва) і Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург). Унікальність кожної з названих книгозбірень і суперечливість вимог до їх автоматизованих систем обумовили появу в цих бібліотеках широкого спектру баз даних (бібліографічних, фактографічних, повнотекстових), які підтримуються різними пакетами прикладних програм, і як правило є несумісними. З певною гіперболізацією сучасний стан інформатизації вказаних книгозбірень можна порівнювати з будівництвом Вавілонської башти. Очевидно, що така ситуація не влаштовує, передусім, фахівців, які займаються створенням новітніх інформаційих технологій. Тому вони висловили твердий намір трансформувати свої розробки в інтегровані бібліотечно-інформаційні системи. Враховуючи принцивову важливість вибору їх програмного забезпечення, в другій половині 1996 р. ці книгозбірні проведуть тендер, на який запрошуються постачальники таких потужних програмних систем для автоматизації бібліотек як VTLS (США), DYNIX (США, Великобританія), ALEPH (Ізраїль) та ін. При виборі програмних систем враховуватиметься не лише їх функціональні можливості (можливість комплексної автоматизації бібліотечної технології, підтримка 16-бітних наборів символів, MARC-форматів, повних текстів документів з графічними зображеннями, мультимедійних засобів, ISO-стандартів, WWW-серверів Internet тощо), а й згода фірми включити в контракт пункт про відкриття в Росії її представництва для супроводження свого програмного продукту.
Якщо національні бібліотеки і книгозбірні, що є методичними центрами бібліотечних мереж, спрямовують свої погляди в Internet і розвивають он-лайнові технології, то бібліотеки регіонального рівня, як засвідчили доповіді їх фахівців, сьогодні зосереджують свої зусилля на впровадження локальних баз даних на оптичних компакт-дисках (CD-ROM). Спектр останніх досить значний: це і бази даних національної (державної) бібліографії, і копії електронних каталогів великих книгозбірень, і бази даних з питань науки та техніки провідних інформаційних центрів світу. На запитання представників регіональних бібліотек Росії про можливість підключення до федеральних програм мережевої інтеграції і включення в світову інформаційну інфраструктуру була дана відповідь, що ці програми є відкритими для всіх, єдина ж умова для входження до них — дотримання відповідних стандартів і протоколів обміну даними. Але саме ця очевидна умова є "непереборною" перешкодою: знову доводиться констатувати про домінування в книгозбірнях країн СНД програмних продуктів, які на професійному жаргоні програмістів мають назву "самопалів".
Змістовною була також група доповідей, присвячений форматному забезпеченню автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем. Як вже відзначалось вище, до кінця 1996 р. в Росії на основі UNIMARC передбачається розробити національний комунікативний формат представлення бібліографічних записів на машинних носіях, а потім національний формат каталогізації RUSMARC. Зав.відділом Російської державної бібліотеки (Москва) Ольга Лавренова запропонувала Бібліотечній Асоціації Євразії міждержавну програму створення розподіленого банку даних нормативних/авторитетних записів. Мета програми — координація і кооперація робіт по формуванню та реєстрації національних файлів таких записів і обміну їх між національними бібліотеками. Значний інтерес викликала доповідь зав.відділом Бібліотеки Конгресу США, голови постійного комітету IFLA по UNIMARC Sally McCallum про формат представлення повних текстів документів SGML. Новою для наших фахівців була і інформація про UNICODE (16-бітні набори символів) та стандарт Z39.50, якого мають дотримуватися розробники інформаційно-пошукових систем, що встановлюються на WWW-серверах Internet (доповіді про UNICODE та стандарт Z39.50 зробив Rendall Barry з Бібліотеки Конгресу США). Головний каталогізатор цієї бібліотеки Natasha Montviloff повідомила про результати порівняльного аналізу англо-американських правил каталогізації з ГОСТ 7.1-84. З цього аналізу випливає, що відмінності між ними несуттєві, за виключенням одного аспекту: англо-американські правила каталогізації гармонізовані з нормативними/авторитетними записами, які взагалі відсутні в в ГОСТ 7.1-84.
Конференція дозволила фахівцям зорієнтуватися в питаннях форматного і програмного забезпечення автоматизованих систем бібліотек (основа національного формату — UNIMARC, а програмні засоби мають включати потужну програмну систему, що підтриує UNICODE, UNIMARC, SGML, Z39.50 й інші міжнародні стандарти, а також ліцензійний пакет прикладних програм, який може розповсюджуватися на некомерційних засадах). Однак цього не можна сказати відносно лінгвістичного забезпечення бібліотечно-інформаційних систем. УДК і ББК сьогодні не мають того супроводження, яке хотіли б бачити розробники автоматизованих систем. Система ж класифікації Дьюі, яку передбачається використовувати в Російському центрі кооперативної каталогізації при всіх її позитивних рисах є новою і неосвоєною для наших бібліотек. До того ж з переходом на систему Дьюі виникає проблема спадкоємності електронних і карткових каталогів.
Значний інтерес на конференції викликала група доповідей, присвячених комплектуванню бібліотечних фондів. Її можна було назвати "парадом підписних агентств". Про свої можливості комплексного обслуговання бібліотек розповіли представники EBSCO (Нідерланди), K.G.Saur і Springer (Німеччина), "Мартінус Найхофф Східна Європа" (Санкт-Петербург). А ці можливості досить значні. Вони дозволяють, наприклад, по телекомунікаційних мережах отримати вичерпну інформацію про наявні видання, здійснити замовлення і контролювати хід його виконання. На рівень іноземних підписних агентств виходить і російське акціоненрне товариство "Мир знаний", яке виконує функції бібліотечного колектора. До послуг книгозбірень і база даних "Books in Print", актуалізацію якої з двохмісячною періодичністю здійснює Російська книжкова палата на основі опрацювання обов'язкового примірника творів друку і наявних тематичних планів видавництв. Втім, як відзначалося на конференції, система обов'язкового примірника в Росії залишає бажати кращого: лакуни досягають 30%. З виступів українських фахівців по даній тематиці запам'яталася доповідь професора КДІК Василя Бабича про автоматизацію інформаційно-аналітичного забезпечення комплектування фондів наукових бібліотек.
Серед матеріалів, присвячених МБА і службі доставки документів, центральною була доповідь директора програми IFLA "Загальна доступність видань" Graham Kornish (Британська бібліотека), в якій він розповів про "британську модель" організації МБА і доставки документів. Вона передбачає створення при національній бібліотеці спеціального центру забезпечення документами, який за допомогою засобів електронних комунікацій надсилає віддаленим користувачам копії замовлених ними першоджерел. Наявність такого центру дозволяє задовольнити інформаційні потреби суспільства при менших обсягах фондів книгозбірень низової ланки, завдяки чому розв'язується завжди актуальна для них проблема "книгосховищної кризи", і досягається суттєва економія витрат в рамках системи бібліотек держави. Незважаючи на очевидну доцільність "британської моделі" загальнодоступності документальної інформації на терені СНД вона використовується явно недостатньо, про що свідчила і незначна кількість доповідей по цій тематиці. Пасивну роботу МБА пояснюють економічними чинниками. Але саме в умовах дефіциту коштів розвиток МБА і служби доставки документів дозволяє оптимально в економічному аспекті розв'язати проблему задоволення інформаційних потреб читачів бібліотек. Сьогодні ж можливості цієї служби на належному рівні використовується лише в практиці роботи Бібліотеки з природничих наук РАН (Москва) і ДПНТБ Росії.
Незначною була і кількість доповідей з питань розповсюдження і використання медичної, фармацевтичної й екологічної інформації. Основними з них були доповіді директора Державної центральної наукової медичної бібліотеки Росії Бориса Логінова і директора Державної наукової медичної бібліотеки України Раїси Павленко. Їх особливістю була спрямованість на організацію співпраці й інформаційного обміну між провідними медичними бібліотеками обох країн і наміри зробити цю співпрацю більш ефективною.
 |
Т. Павлуша |
|---|
Жваве обговорення на конференції викликала проблематика бізнес-інформації й інформаційного менеджменту. Безперечним лідером у цій галузі є ДПНТБ Росії, де на базі Кабінету ділової інформації передбачається створити мережу Центрів ділової інформації. Вони мають сприяти встановленню особистих контактів і забезпечити комфортні умови спілкування між бізнесменами, полегшити доступ іноземних користувачів до російської "бізнес-інформації", а російським виробникам товарів і послуг — вихід на зарубіжний ринок. В цілому ж мережа вказаних центрів стане основою інформаційно-консалтингової інфраструктури. Цікавим був і виступ представників ВІНІТІ, які повідомили про розширення інформаційних послуг цього інституту (надання реферативних журналів на дискетах, розповсюдження їх засобами електронної пошти, розширення можливостей теледоступу до баз даних ВІНІТІ по мережі Internet, надання цих баз даних на CD-ROM). Однак всі виступаючі наголошували, що платні послуги в книгозбірнях мають доповнювати, а не підміняти традиційні форми бібліотечного обслуговування.
 |
А. Чекмарьов |
|---|
Під час роботи конференції працювала постійно діюча виставка "Бібліотечні системи, інформаційна і видавнича продукція". На ній були представлені програмні системи VTLS (США), Liber (Франція), CDS/ISIS (Юнеско), "АС-Біблітека-96" (Головний інформаційно-обчислювальний центр Міністерства культури Російської Федерації), що орієнтовані на створення автоматизованих систем бібліотек.
Найбільш потужною з них є VTLS. Вона реалізована на основі системи керування базами даних ORACLE і включає спеціалізовані модулі комплектування, каталогізації, загальнодоступного електронного каталогу, контролю книговидачі, нормативного/авторитетного контролю, мультімедіа. VTLS підтримує 16-бітні набори символів, MARC- і SGML-формати, стандарт Z39.50, WWW-сервер Internet. В цілому за своїми функціональними можливостями VTLS дозволяє реалізувати інтегровану автоматизовану систему національної бібліотеки. Недолік VTLS випливає з її позитивних рис. Це — висока вартість, яка досягає 400 тис. доларів США у випадку придбання повної версії системи без обмежень на кількість ліцензій.
LIBER має суттєво менші функціональні можливості. Дана система забезпечує комплексну автоматизацію основних технологічних процесів (комплектування, каталогізації, інформаційного обслуговування), однак підтримує вузьке коло абеток (латиницю й кирилицю) і не має засобів для створення глобальних комп'ютерних бібліотечних мереж. Але й вартість Liber значноо менша — 5 тис. доларів США за комплект поставки, що включає 10 робочих місць.
CDS/ISIS (ЮНЕСКО) на відміну від VTLS і Liber є некомерційною програмною системою. Ця обставина обумовила поширенність CDS/ISIS у світі і, зокрема, в Росії, де її використовують головні галузеві бібліотеки (науково-технічна, медична, сільськогосподарська), Російська книжкова палата, ДПНТБ Сибірського відділення РАН та багато інших книгозбірень. "Батько" CDS/ISIS Giampaolo Del Bigio (він не лише висококваліфікований програміст, а й директор однієї з інформаційних програм ЮНЕСКО) представив на конференції її нову версію, яка функціонує під управлінням WINDOWS (багатозадачної операційної системи з графічним інтерфейсом), а також повідомив, що наступну версію CDS/ISIS можна буде встановлювати на WWW-серверах Internet. ДПНТБ Росії продемонструвала створену на основі CDS/ISIS інтегровану бібліотечно-інформаційну систему ІРБІС, що орієнтована на роботу в локальній комп'ютерній мережі і являє собою сукупність взаємозв'язаних автоматизованих робочих місць (комплектатора, каталогізатора, читача, контролю книговидачі і адміністратора).
"АС-Бібліотека-96" являє собою останню версію базового бібліотечного комплексу "АС-Бібліотека", орієнтованого на комплексну автоматизацію бібліотечних процесів в книгозбірнях регіональної та низової ланки. В ній враховані зауваження, отримані в процесі експлуатації (реалізована технологія штрихового кодування, підвищена швидкість контекстного пошуку, забезпечена можливість експорту інформації в текстові редактори). Слід відзначити, що в Росії під назвою "Бібліотека" існує ще одна бібліотечна система такого ж класу і призначення (її розробником є Наукова бібліотека МДУ).
Значний резонанс викликала нова версія інформаційно-пошукової системи АРТЕФАКТ'96 акціонерного товариства "Интегрум-Техно" (Москва). Вона проводить повний морфологічний аналіз і нормалізацію лексики на всіх етапах обробки документів без використання операторів усічення, має високу швидкість завантаження баз даних (до 30 Мбайт/годину) і забезпечує унікальні лінгвістичні можливості пошуку. Хоч АРТЕФАКТ'96 і не бібліотечна система, вона, безперечно, використовуватиметься в книгозбірнях при роботі з слабоструктурованою інформацією і комп'ютерними файлами первинних документів (електронними книгами, журналами і газетами).
Інформаційну і видавницьку продукцію на виставці представляли підписне агентство EBSCO і фірма Elsevier Science (Нідерланди), компанії Interloc System Group (США), "K.G.Saur Verlag GmbH & Co" (Німеччина), Teldan Informations System (Ізраїль).
Учасники конференції проявили інтерес до радіочастотної системи захисту фондів від несанкціонованого виносу французької фірми PGS-PARIS, яка має свої представництва в Москві й Санкт-Петербурзі. Система включає в себе антени-детектори, що встановлюються на виході з книгозбірні чи читального залу, і набір етикеток-датчиків, які наклеюються на документи. Вартість комплекту антен — 5 тис. доларів США, вартість однієї етикетки — 10 центів.
Непересічною подією на конференції стала презентація монографії відомих фахівців у галузі створення й експлуатації автоматизованих бібліотечних і інформаційних систем Якова Шрайберга і Фелікса Воройського "Автоматизированные библиотечно-информационные системы России: состояние, выбор, внедрение, развитие" (вартість 10 доларів США). До недавнього часу на терені СНД не було жодної книги: монографії, довідника, навіть посібника, де б аналізувалися автоматизовані системи наших бібліотек і розглядалися перспективи їх розвитку. Тому поява цієї роботи явище досить помітне і давно очікуване не лише бібліотечними фахівцями, а й спеціалістами в галузі інформатики. Книга цікава насамперед тим, що в ній переплелися два жанри: наукова монографія і довідник, причому переплелися так тісно, що важко однозначно визначити типологію книги. Однак по співвідношенню розділів вона, безперечно, ближче до монографії, ніж до довідника. В книзі міститься достатньо повний опис бібліотечно-інформаційної інфраструктури Росії і відомості про автоматизовані системи й інформаційні ресурси найкрупніших бібліотек. Наводяться також детальні дані про вітчизняні (а в короткій формі — і про зарубіжні) пакети прикладних програм для автоматизації бібліотек. І, накінець, книга містить комплекс обгрунтованих методичних рекомендацій для розробників бібліотечно-інформаційних систем і осіб, які приймають рішення в цій галузі. Останній аспект книги важко переоцінити, адже сьогодні впровадження новітніх інформаційних технологій в практику діяльності бібліотек йде методом "проб і помилок".
Одностайною була думка всіх учасників конференції про високий організаційний рівень її проведення. Значною мірою цьому сприяли і співробітники санаторного комплексу "Форос", де вона проходила. Тому висловлювалися погляди, щоб і наступну конференцію провести в цьому ж місці.
У цілому інформація, отримана на конференції, дозволяє зробити 3 такі висновки:
- Сьогодні завершився перший етап інформатизації книгозбіренеь країн СНД, який характеризувався створенням автономних автоматизованих систем. Визначальною рисою другого етапу, що розпочинається, є мережева інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек і їх вкючення в Internet.
- Поряд з "зовнішнім" аспектом розвитку автоматизованих систем книгозбірень актуальним є "внутрішній" аспект, який полягає в переході від формування розрізнених баз даних до інтегрованих бібліотечно-інформаційних систем.
- Збільшується відставання українських книгозбірень від російських в галузі інформатизації. В значній мірі це пояснюється тим, що владні структури в Україні надають бібліотека суттєво меншу підтримку, ніж в Росії.
Матеріали про попередню Кримську міжнародну конференцію
© Костенко Леонід Йосипович, 1996,
© Чекмарьов Анатолій Олексійович, 1996
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua