Костенко Л. Нові технології та нові форми співробітництва / Л. Костенко, В. Навроцька // Бібл. вісн. — 1995. — N 6. — С. 16-19.

Нові технології та нові форми співробітництва

Костенко Леонід Йосипович
Центральна наукова бібліотека ім. В.І.Вернадського, Київ;
Навроцька Валентина Дмитрівна
Міністерство культури України, Київ

Шрайберг
Я. Шрайберг
З 12 по 16 червня 1995 р. у м.Євпаторія (Крим, Україна) відбулася 2-а міжнародна конференція "Бібліотеки і асоціації в мінливому світі: нові технології і нові форми співробітництва". В роботі конференції взяли участь понад 600 фахівців з 30 країн (340 з Росії, 130 з України, 20 з США, 10 з Великобританії). Головний організатор конференції — Державна публічна науково-технічна бібліотека (ДПНТБ) Росії, серед співорганізаторів — Міністерства культури України і Російської Федерації. Голова оргкомітету — Президент Міжнародної Асоціації користувачів CDS/ISIS, перший заступник директора ДПНТБ Росії Я.Л.Шрайберг.

На відкритті конференції начальник відділу бібліотек і інформаційних систем Міністерства культури України В.Д.Навроцька зачитала вітального листа, який надіслав учасникам конференції Президент України Л.Д.Кучма. З побажаннями плідної праці виступили віце-прем'єр уряду Республіки Крим І.В.Іванченко та голова Євпаторійської міської ради народних депутатів О.П.Даниленко.

Євпаторія
Євпаторія —
місце проведення конференції:
вид з моря
Під час пленарного засідання, яке відбулося 12 червня, учасники конференції заслухали і обговорили доповіді начальника відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури України В.Д.Навроцької і начальника управління бібліотек Міністерства культури Російської Федерації Є.І.Кузьміна про основні напрями розвитку бібліотечної справи в нашій державі й Росії. Доповідачі наголосили, що попри всі негаразди сьогодення має місце феномен зростання відвідувань бібліотек і збільшення книговидачі. Це свідчить про їх соціальну необхідність і зростання ролі в суспільстві. В той же час приріст асигнувань у бібліотечну сферу неадекватний інфляційним процесам, що негативно впливає, насамперед, на повноту комплектування. При цьому в більш скрутному становищі опинилися центральні бібліотеки, фінансування яких здійснюється з державного (федерального) бюджету. Як магістральні напрями розвитку бібліотечної справи в мінливому світі В.Д.Навроцька і Є.І.Кузьмін визначили впровадження нових інформаційних технологій і нових форм взаємодії бібліотек, які сприяють досягненню якісно нового рівня реалізації ними своїх соціальних функцій і включенню інформаційної інфраструктури наших держав у світовий інформаційний простір.

13-16 червня учасники конференції приймали участь у засіданнях 7 секцій і 8 семінарів та круглих столів. Як правило одночасно проходили 3 заходи і кожний стояв перед нелегкою проблемою вибору — в яку аудиторію йти і яку доповідь слухати.

Кузьмін
Є. Кузьмін
На 1-й секції "Міжбібліотечне співробітництво: плани, перспективи, соціо-культурний аспект, інформаційна взаємодія і ресурси" відзначалось, що бібліотеки країн СНД відмовившись від адміністративних методів координації своєї діяльності поки що не знайшли нових ефективних форм співробітництва. Втім, в Росії є кілька виключень. Так, перший заступник директора ДПНТБ Росії Я.Л.Шрайберг проінформував про хід робіт по формуванню і використанню інформаційних ресурсів Російського зведеного електронного каталогу науково-технічної літератури, начальник управління бібліотек Міністерства культури Російської Федерації Є.І.Кузьмін повідомив про проект організації загальнодоступного центру кооперативної каталогізації та теледоступу для російських бібліотек, а завідуюча відділом Російської державної бібліотеки (Москва) О.О.Лавренова запропонувала створити Російську службу ведення авторитетних (нормативних) записів. На жаль, подібних міжвідомчих проектів державного рівня в Україні поки що немає. Однак і доповіді українських фахівців, зокрема, заступника директора ХДНБ ім.В.Г.Короленка Т.Л.Гладкової та директора Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" Т.О.Ярошенко з питань міжбібліотечного співробітництва викликали значний інтерес.

На 2-й секції "Комплектування і збереження бібліотечних фондів. Проблеми підписки та книгообміну" жваво обговорювалось повідомлення заступника генерального директора Російської книжкової палати Г.А.Попова "Про створення Російського "Books in print", який, у першому наближенні, можна вважати електронним аналогом тематичних планів видавництв. Українські фахівці в цей час згадували "незлим, тихим словом" Книжкову палату ім.І.Федорова, яка de-facto усунулася від виконання своїх функцій. Ніякі посилання на економічні негаразди не можуть бути виправданням бездіяльності цієї організації. Адже в 1924 р., коли її створили, економічна ситуація була набагато гіршою ніж тепер, а покладені на Книжкову палату завдання успішно виконувалися. Учасники конференції, відзначаючи необхідність вітчизняних "Books in print", в той же час наголошували, що сьогодні для всіх бібліотек проблема комплектування — це, насамперед, фінансова проблема. З великою увагою була заслухана доповідь директора Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург) В.М.Зайцева "Національний бібліотечний фонд", у якій він розглянув проблеми його формування в сучасних умовах. Тема доповіді директора Бібліотеки РАН В.П.Леонова "Збереження фондів як проблема бібліотекознавства" мала наче б то суто теоретичний характер. Однак недарма говорять, що немає нічого більш практичного, ніж хороша теорія. В.П.Леонов обгрунтував, що для збереження бібліотечних фондів у нинішніх умовах потрібно орієнтуватися, передусім, на так звану превентивну консервацію (підтримку нормальних умов зберігання), а реалізацію масштабних проектів слід відкласти до поліпшення загального економічного становища в країні. З повідомлень українських фахівців запам'яталися спільна доповідь декана факультету бібліотечно-інформаційних систем Київського державного інституту культури В.С.Бабича і доцента В.В.Загуменної "Національна бібліографія як основа національної системи інформаційно-бібліографічних ресурсів України".

На 2-й секції були також заслухані грунтовні доповіді про можливості підписних агенств EBSCO та "Мартінус Найхофф" (Нідерланди) і "Lange & Springer" та "Swets Internatiоnal" (Німеччина). Останнє, зокрема, займається підпискою на журнали та інші видання для тисяч бібліотек у всьому світі. В банку даних цього агенства (доступ до нього здійснюється в он-лайновому режимі) зберігається інформація про 105 тис. назв журналів, 40 тис. видавництв і тисячах замовників зі всього світу. На основі інформаційних ресурсів банку даних служба доставки документів "Swets International" здійснює всі операції по комплектуванню бібліотек періодичними виданнями. З 1993 р. агенство пропонує своїм замовникам новий вид послуг — інформацію на машинних носіях про назви статей в журналах. При цьому для кожної статті наводиться: ISSN, том, номер періодичного видання, прізвища авторів і номери сторінок. Бібліотека за додаткову плату може замовити повний текст потрібної їй статті і отримати його по електронній пошті чи за допомогою факсимільних апаратів. Поєднання старих традицій з сучасною комп'ютерною технікою характерне і для роботи агенств EBSCO, "Мартінус Найхофф" та "Lange & Springer", які займають провідні позиції в галузі книгорозповсюдження. Вони допомагають бібліотекам виявити потрібні їм видання, оформлюють замовлення, контролюють хід їх виконання і постійно інформують своїх клієнтів про всі проведені операції.

В рамках 2-ї секції директор Міжнародного агенства ISBN Хартмут Валравенс і заступник директора Міжнародного центру ISSN П'єр Годефрой провели семінар з Міжнародних реєстраційних систем ISBN та ISSN. На семінарі відзначалося підвищення ролі і функцій нумераційних систем в глобальних комп'ютерних мережах.

Найбільш представницькою на конференції була 3-я секція "Автоматизовані бібліотечні системи та інформаційні технології". З численних доповідей і повідомлень можна було зробити висновок про інтенсивне розгортання робіт по автоматизації обласних бібліотек. Воно обумовлене їх підпорядкуванням місцевим адміністраціям, які майже повсюди в країнах СНД приділили цим бібліотекам належну увагу і надали їм кошти на впровадження нових інформаційних технологій. На жаль, обласні бібліотеки повторюють ті ж помилки, які раніш зробили центральні бібліотеки (роботи по створенню автоматизованих систем розпочинаються при відсутності затвердженої проектної документації, досить часто обираються програмні засоби, які на професійному жаргоні програмістів мають назву "самопалів" і т.д.). Аналізу цих помилок була присвячена доповідь старшого наукового співробітника ДПНТБ Росії, професора Ф.С.Воройського, яка викликала жваву дискусію.

Висловили свої погляди щодо подальшого розвитку автоматизованих систем і представники найкрупніших бібліотек Росії й України. Всі вони заявили про намір забезпечити комплексну автоматизацію процесів бібліотечної технології і надати читачам та абонентам можливість виходу в глобальні інформаційні мережі. При цьому:

Широков
А. Широков
Учасники конференції виявили підвищений інтерес і до доповідей українських фахівців: головного конструктора автоматизованих систем з Херсону О.Й.Баранова, завідуючого відділом Національної Парламентської бібліотеки України В.О.Александрова і директора Українського мовно-інформаційного фонду В.А.Широкова. Перший з них проінформував про роботи по створення зведеного електронного каталогу обласних бібліотек України, другий — про формування Автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи бібліотек Міністерства культури України, а третій — про електронну бібліотеку і лексикографічний процесор Українського мовно-інформаційного фонду.

Жваве обговорення на 3-й секції викликала доповідь головного бібліотекаря Російської державної бібліотеки Т.О.Бахтуріної "Основні положення перегляду ГОСТ 7.1-84 "Библиографичемкое описание документа. Общие требования и правила составления".
Костенко
Л. Костенко
Т.О.Бахтуріна повідомила, що перед конференцією відбулося засідання Міжрегіонального комітету з каталогізації, на якому було прийнято рішення призупинити розробку нового стандарту на бібліографічний опис документу до отримання (орієнтовно в 1996 р.) нових рекомендацій ІФЛА, що враховуватимуть вимоги сучасних інформаційних технологій. З даного повідомлення випливає, що на певний період затримується і розробка та прийняття стандарту на формат бібліографічного запису. Однак фахівці знайшли рішення, яке дозволяє трансформувати цей "мінус" на "плюс". Оскільки конче необхідний стандарт може з'явитись лише через кілька років, завідуючий відділом Центральної наукової бібліотеки ім.В.І.Вернадського Л.Й.Костенко запропонував прийняти на цей період тимчасові міжвідомчі методичні рекомендації щодо формату бібліографічного запису. Їх розробка на основі MARC-сумісних форматів і погодження на рівні бібліотек — методичних центрів бібліотечних мереж можуть бути проведені в стислі строки.

Гончаров
М. Гончаров
На 4-й секції "Он-лайнові технології і бази даних на CD-ROM в бібліотеках" розгорнулася дискусія відносно переваг і недоліків цих технологій. Одні фахівці наголошували на економічності роботи з базами даних на оптичних компакт-дисках (CD-ROM), інші — на можливості оперативного отримання найновішої інформації за допомогою телекомунікаційних систем. Втім учасники конференції, що не мали упереджених поглядів, прийшли до висновку, що ці технології не є альтернативними. Бібліотеки мають і комплектуватися базами даних на CD-ROM, і надавати читачам та абонентам можливість проводити інформаційний пошук у віддалених банках даних. Доповідей українських фахівців на 4-й секції не було, що свідчить про певне відставання вітчизняних бібліотек у впровадженні цих найновіших технологій. Наші ж колеги з Росії мали що сказати. Так, головний бібліограф Російської державної бібліотеки Є.Ю.Єласіна розповіли про досвід використання оптичних компакт-дисків у довідково-бібліографічному обслуговуванні, а завідуючий відділом ДПНТБ Росії М.В.Гончаров доповів про телекомунікаційну систему своєї бібліотеки, яка забезпечує вихід і на бази даних провідних московських бібліотек, і в глобальні інформаційні мережі.

5-а секція "Обслуговування користувачів бібліотек, МБА та служба доставки документів" була однією з нечисельних. Це обумовлено незначними обсягами інформаційних ресурсів в автоматизованих системах бібліотек країн СНД. Запам'яталися доповіді завідуючої сектором ДПНТБ Росії І.Ю.Образцової про систему автоматизованого пошуку і замовлення документів, завідуючої відділом Бібліотеки з природничих наук РАН Т.С.Колерової про нові форми обслуговування абонентів по МБА і заступника директора ДПНТБ Росії О.О.Єроніної про перспективи розвитку електронної доставки документів.

Нечисельною була і 6-а секція "Біомедична, фармацевтична і екологічна інформація: проблеми збору, обробки, використання". Основними доповідачами на ній були фахівці Державної центральної наукової медичної бібліотеки Росії. Вони розповіли про створення і використання електронного каталогу для медичних бібліотек (завідуюча лабораторією М.М.Старкова), методичне керівництво мережею наукових медичних бібліотек в Росії (головний методист М.Ю.Циганова), інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів медичною інформацією (заступник директора О.Г.Петровська).

В роботі 7-ї секції "Бізнес-інформація та інформаційний менеджент" приймали участь і бібліотечні фахівці, і співробітники інформаційних центрів, і представники різних фірм. Доповідь завідуючої кабінетом ділової інформації ДПНТБ Росії О.М.Путіліної "Забезпечення бізнес-інформацією в ДПНТБ Росії" показала, що бібліотеки можуть успішно працювати в цій новій для них сфері діяльності. При цьому вони навіть мають переваги перед рядом інформаційних органів, так як забезпечують користувачів не лише спеціалізованою довідковою інформацією, а й відповідними першоджерелами з бібліотечних фондів. Відсутність останніх стала однією з причин краху чисельних органів інформації, які створювались в попередні роки "на рівному місці". Аналіз спектру доповідей, представлених на 7-й секції показує, що перевірку часом витримали лише ті інформаційні центри, які базувалися на документальних фондах зі значною ретроспективою (ВІНІТІ, Інститут наукової інформації з суспільних наук).

В програмі конференції було передбачено проведення семінару "UNIMARC, USMARC та інші MARC-формати в бібліотеках". Центральними на семінарі були доповіді координатора програми ІФЛА Марі-Франс Плассар "Універсальний бібліографічний облік і Міжнародна програма MARC (UBCIM)" і віце-голови постійного Комітету по UNIMARC Мірни Віллер "Формат UNIMARC/Authorities: структура та використання". Марі-Франс Плассар розповіла про мету і завдання програми UBCIM та стан її реалізації. Основна ідея цієї програми — кожна країна має проводити бібліографічний облік своєї інформаційної продукції і обмінюватися даними реєстраційної бібліографії з іншими державами в MARC-сумісних форматах. Мірна Віллер обгрунтувала принципову необхідність організації системи авторитетного (нормативного) контролю заголовків бібліографічних записів для врахування розбіжностей у їх представленні і пояснила особливості структури формату UNIMARC/Authorities. На семінарі виступили також член Постійного Комітету по UNIMARC Брайан Холт, який проінформував про перевидання в 1994 р. документації по цьому формату, і завідуюча відділом ДПНТБ Росії С.А.Беляніна, яка повідомила про діяльність робочої групи при ДПНТБ Росії по організації перекладу і видання матеріалів по UNIMARC та USMARC на російській мові.

На семінарі "Універсальна система класифікації Дьюі: сучасний стан і перспективи" центральною була доповідь головного редактора системи класифікації Дьюі Джоана Мітчела (США). Він розповів про 20-е (!) видання цієї найбільш поширеної в світі системи, яка підтримується в актуальному стані Бібліотекою Конгресу США. Завідуюча відділом ДПНТБ Росії Л.С.Соловйова повідомила про можливість використання десятичної класифікації Дьюі в складі лінгвістичного забезпечення електронного каталогу бібліотеки. Більшість же присутніх на семінарі позитивно оцінюючи представлену класифікаційну систему і, зокрема, сучасність термінологічного апарату, не схвалювали наміри її використання, так як з цим пов'язані суттєві додаткові витрати.

Значний інтерес викликав семінар "Онлайновий Комп'ютерний Бібліотечний Центр (OCLC) — електронний доступ до бібліотечних та інформаційних ресурсів". На ньому віце-президент OCLC Філліс Спіс (США) і директор європейського офісу OCLC Девід Бакл (Великобританія) розповіли про історію і сучасний стан OCLC. Він надає 20.000 бібліотек з 61 країни можливість користуватися ресурсами 50 бібліографічних, фактографічних і повнотексових баз даних. Інформаційним ядром OCLC є зведений електронний каталог 6.700 бібліотек-членів OCLC, в якому накопичено понад 29 млн. записів, що розкривають їх сукупний фонд обсягом 524 млн. одиниць зберігання. Інформаційний експерт компанії Info Technology Supply Ltd Ліліана Берет (Великобританія) продемонструвала учасникам конференції можливості двох систем OCLC - PRISM, яка забезпечує каталогізацію та колективне використання ресурсів (зокрема, МБА), і FirstSearch, що являє собою просту довідково-пошукову систему, розроблену для кінцевих користувачів, які працюють без допомоги бібліотекарів. Дещо несподіваним для наших фахівців виявився інферфейс OCLC. Він не мав розвинутої системи "вікон" та "меню" і, на перший погляд, поступався інтерфейсам вітчизняних програмних комплексів. Та більш детальний аналіз засвідчив, що саме мінімально необхідна кількість інформації на екрані дисплея і є однією з основних позитивних рис інтерфейсу OCLC. Нашим програмістам слід врахувати цей досвід найбільшої інформаційної системи світу і не захоплюватися псевдодизайном на екранах дисплеїв, а більше уваги приділяти їх оптимальному функціональному наповненню.

В числі заходів конференції було ряд круглих столів. Один з них - "Діяльність і досвід ІФЛА" — вели координатор професіональної діяльності ІФЛА Вінстон Робертс і член виконкому ІФЛА, генеральний директор Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури ім.М.І.Рудоміно К.Ю.Генієва. Вони проінформували присутніх про основні програми ІФЛА, та участь в них бібліотек колишнього СРСР, про залучення до роботи в ІФЛА бібліотек обласної ланки, про візит президента ІФЛА Р.Веджворта і генерального секретаря ІФЛА Л.Фогта в Україну й Росію в лютому 1995 р. та ін. Слід відзначити, що сьогодні участь бібліотек України в діяльності ІФЛА неадекватна їх потенціалу. Однак ситуація вже найближчим часом має поліпшитися. Як повідомила президент Української бібліотечної асоціації В.С.Пашкова, членами ІФЛА в цьому році стали Національна Парламентська бібліотека, Харківська державна наукова бібліотека ім.В.Г.Короленка і Державна бібліотека для дітей (з 1991 р. членом цієї організації є Центральна наукова бібліотека ім.В.І.Вернадського НАН України).

Відбувся також круглий стіл "Дитячі та юнацькі бібліотеки: проблеми і нові рішення", на якому обговорювалися дві основні теми: "Організація роботи і проблеми дитячих та юнацьких бібліотек" і "Нові рішення та нові технології в дитячих та юнацьких бібліотеках". Серед виступающих на цьому столі був і наш земляк, завідуючий відділом Державної бібліотеки для дітей І.Г.Торлін, який розповів про досвід побудови тезауруса для дитячих бібліотек.

Маршак
Б. Маршак
У формі круглого столу на конференції пройшло засідання Міжнародної асоціації користувачів CDS/ISIS. Популярність цієї програмної системи, яка поширюється ЮНЕСКО, обумовлена безкоштовністю отримання її версій у світовій мережі дистриб'ютерських центрів (в Україні дистриб'ютером CDS/ISIS є Інститут програмних систем НАН України). Після звіту виконавчого директора Асоціації Б.І.Маршака завідуючий відділом ДПНТБ Росії О.Й.Бродовський проінформував присутніх про створену на основі інструментальних засобів CDS/ISIS інтегровану бібліотечно-інформаційну систему ДПНТБ-ІБІС, а також про отриману з ЮНЕСКО останню версію CDS/ISIS, яка функціонує в середовищі Windows (багатозадачної операційної системи з графічним інтерфейсом) і підтримує довільну кількості абеток (латиницю, кирилицю, готику, арабіку тощо). Було заслухано також повідомлення віце-президента Асоціації, заступника генерального директора Російської книжкової палати Г.А.Попова про випуск оптичного компакт-диску з базою даних поточної реєстраційної бібліографії під управлінням CDS/ISIS (ємність цього диску — 500 тис. записів). Аналогічні диски створили також ДПНТБ Росії і Державна центральна наукова медична бібліотека Росії.

Мали що сказати про використання цього пакету прикладних програм і українські фахівці. Віце-президент Асоціації, завідуючий відділом Інституту програмних систем НАН України В.А.Різниченко повідомив, що в нашій державі понад 100 зареєстрованих користувачів CDS/ISIS (серед них бібліотеки всіх систем і відомств, архіви, музеї, інформаційні служби органів державної влади і управління), а доцент Харківського державного інституту культури І.М.Фоменко поділився досвідом використання CDS/ISIS в навчальному процесі.

Президент Асоціації користувачів CDS/ISIS Великобританії Алан Хопкінсон продемонстрував програмно-технологічний комплекс UNIBASE, що використовує міжнародний комунікативний формат UNIMARC в якості внутрісистемного формату. Він повідомив також про підготований членами Асоціації посібник "The CDS/ISIS Handbook" (ДПНТБ Росії в наступному році має видати цю книгу на російській мові).

Відбулися вибори керівних органів Асоціації. ЇЇ президентом знову обрано першого заступника директора ДПНТБ Росії Я.Л.Шрайберга. Це визнання його заслуг як керівника цієї дієвої міжнародної організації.

Під час роботи конференції працювала постійно діюча виставка "Бібліотечні системи, інформаційна і видавнича продукція". На ній були представлені програмні системи VTLS (США), Aleph (Ізраїль), TinLib (Великобританія), Liber (Франція), CDS/ISIS (Юнеско), "Бібліотека" (Московський державний університет), "Марк" (Інформсистема, Москва) і "Бібліофіл" (Головний інформаційно-обчислювальний центр Міністерства культури Російської Федерації), що орієнтовані на створення автоматизованих бібліотечних систем.

Фахівці дали високу оцінку VTLS і Aleph, які підтримують багато абеток, графічні зображення, повні тексти, MARC-сумісні формати, ISO-стандарти, інформаційно-пошукові мови класифікаційного та дескрипторного типу і крім того забезпечують роботу в глобальних інформаційних мережах на основі он-лайнової системи World-Wide Web. VTLS до того ж підтримує технологію "мультимедіа", що дозволяє працювати з документами, в яких зафіксовано текст, кольорові ілюстрації, анімації і "живе" відео зі звуком. Представники фірм, які демонстрували VTLS і Aleph, ухилялися від прямих відповідей на запитання — скільки коштує їх програмний продукт. З певною похибкою можна стверджувати, що вартість базового комплекту поставки цих систем, який включає 10 робочих місць, складає відповідно 40 і 30 тис. доларів США. Навіть для наших найкрупніших бібліотек це великі кошти, та все ж вони мають їх дістати, якщо ставлять перед собою завдання інтеграції зі світовим інформаційним товариством. Дещо менші функціональні можливості у TinLib: ця програмна система сьогодні не підтримує он-лайнових протоколів World-Wide Web, тобто не може ефективно працювати в глобальних мережах. Однак і базовий комплект її поставки має меншу вартість — 20 тис. доларів США (знову ж слід підкреслити — ця цифра орієнтовна). Представники фірми Liber наводили прейскурант цін на свій програмний продукт — 5 тис. доларів США за базовий комплект поставки. Втім це більш простий пакет прикладних програм, ніж вищерозглянуті комплекси. В ньому не підтримується багато абеток та графічні зображення і відсутня он-лайнова система World-Wide Web для роботи в глобальних мережах. Однак збалансоване співвідношення між вартістю і функціональними можливостями дозволили Liber вийти на ринок Росії — цей пакет прикладних програм встановлено в Державній публічній історичній бібліотеці Росії, Московському енергетичному інституті, Красноярському державному університеті та кількох обласних бібліотеках. В першому наближенні, на один щабель з Liber можна поставити і пакет прикладних програм CDS/ISIS, який сьогодні використовують Російська книжкова палата і більшість найкрупніших бібліотек Москви.

Національна інформаційна корпорація Росії представила на виставці свою нову розробку — документально-фактографічну інформаційно-пошукову систему "Артефакт". Хоч остання не є бібліотечною системою, закладені в ній лінгвістичні алгоритми і, зокрема, алгоритми нормалізації лексики, заслуговують на вивчення та використання в автоматизованих бібліотечних системах.

Учасниками конференції були, в основному, представники центральних і обласних бібліотек. Очевидно цим можна пояснити незначний інтерес до програмних систем "Бібліотека", "Марк" і "Бібліофіл", які орієнтовані на автоматизацію малих бібліотек.

Видавницьку продукцію на виставці представляли найбільші компанії Європи, серед яких слід відзначити "Springer Verlag" і "K.G.Saur Verlag GmbH & Co" (Німеччина). Новою для наших фахівців була інформаційна продукція на оптичних компакт-дисках, яку продемонструвала американська компанія "Interloc Systems Group Inc.". Ця продукція включала і бази даних з різних галузей знань, і електронні книги та журнали.

Шрайберг
В. Леонов
На конференції відбулося кілька презентацій нових книг у галузі бібліотечної справи. Перш за все, це монографія директора Бібліотеки РАН В.П.Леонова "Библиотечно-библиографические процессы в системе научных коммуникаций" (вартість 4 тис. російських рублів) і книга, авторами якої є перший заступник директора ДПНТБ Росії Я.Л.Шрайберг та професор Ф.С.Воройський, — "Автоматизированные библиотечно-информационные системы России: состояние, выбор, внедрение, развитие" (вартість 10 доларів США). Крім того учасники конференції мали змогу познайомитися з російськими перекладами матеріалів ІФЛА по UNIMARC і UNIMARC/Authorities, які раніш видала ДПНТБ Росії. Безперечно, що нашим бібліотекам доцільно придбати ці видання.

Всі учасники конференції відзначили високій рівень її проведення. Ні запізнення потягів, ні переноси рейсів літаків, ні поломки автобусів, ні тимчасове відключення електроенергії під час сеансу теледоступу до Онлайнового Комп'ютерного Бібліотечного Центру (OCLC), ні інші так добре знайомі нам негаразди сьогодення не змогли погіршити святкову атмосферу на цьому форумі бібліотечних та інформаційних працівників. Від значної кількості відомчих та регіональних нарад конференція в Криму вигідно відрізнялась системністю в розгляді всіх аспектів освоєння нових інформаційних технологій і організації нових форм взаємодії бібліотек. Тому одностайною була думка про доцільність її регулярного проведення.

© Костенко Леонід Йосипович, 1995,
© Навроцька Валентина Дмитрівна, 1995
www.nbuv.gov.ua