Костенко Л.Й. Міжнародна наукова конференція "Автоматизовані системи інформаційно-бібліографічного обслуговування" // Бібл. вісн. — 1994. — N 5-6. — С. 53-54.
Костенко Леонід Йосипович
Центральна наукова бібліотека ім. В.І. Вернадського, КиївМіжнародна наукова конференція
"Автоматизовані системи інформаційно-бібліографічного обслуговування"11-13 жовтня 1994 р. в м.Києві Центральною науковою бібліотекою ім.В.І.Вернадського НАН України була проведена Міжнародна наукова конференція "Автоматизовані системи інформаційно-бібліотечного обслуговування", в якій взяли участь 215 спеціалістів, з них 12 зарубіжних. Україна була представлена вченими і фахівцями в галузі інформатики і бібліотечної справи, які працюють у бібліотеках всіх систем і відомств, державних інститутах культури і науково-дослідних установах Національної академії наук.
Конференцію відкрив головуючий на пленарному засіданні директор ЦНБ ім.В.І.Вернадського, член-кореспондент НАН України О.С.Онищенко. Він охарактеризував сучасний стан інформатизації бібліотек України, відзначив певні успіхи в цій галузі і окреслив коло проблем, що потребують свого розв'язання. Зокрема, необхідно налагодити дієві механізми координації робіт з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів між бібліотеками різних систем і відомств, організувати централізовану підготовку на машинних носіях бібліографічної інформації про нові твори друку, посилити увагу до питань стандартизації в бібліотечно-інформаційній сфері, підвищити рівень теоретичної бази для створення в бібліотеках автоматизованих інформаційних систем нового покоління і, накінець, надати роботам з інформатизації бібліотек державного статусу, включивши їх до Національної програми інформатизації.
На завершення свого виступу О.С.Онищенко побажав учасникам конференції плідної праці, яка б сприяла вирішенню цих проблем.
Другою на пленарному засіданні була доповідь директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України член-кореспондента НАН України В.В.Петрова "Від електронної комп'ютерної газети до електронної бібліотеки". В ній він розповів про використання вищезгаданої газети, яка не має світових аналогів, для передачі наукової та комерційної інформації по телевізійній мережі. Після його виступу багато учасників конференції виявили бажання стати абонентами цієї газети.
Три наступні доповіді зробили гості з близького зарубіжжя: зав.відділом системних досліджень і автоматизованих технологій Бібліотеки з природничих наук РАН (м.Москва), д-р техн. наук М.Є.Каленов; ст. наук. співробітник відділу автоматизації Державної бібліотеки Росії (м.Москва), канд. філ. наук О.А.Лавренова; зав.відділом автоматизації Центральної наукової бібліотеки АН Білорусі (м.Мінськ) П.М.Лапо. М.Є.Каленов проінформував про інформаційно-бібліотечне забезпечення природничо-наукових досліджень в РАН, а два інші доповідачі охарактеризували сучасний стан і перспективи автоматизації своїх бібліотек.
Великий інтерес у учасників пленарного засідання викликали взаємодоповнюючі виступи зав.відділом автоматизації Національної парламентської бібліотеки України В.О.Александрова "Хід розробки та створення автоматизованої системи бібліотек Міністерства культури України" і Головного конструктора інформаційних мереж О.Й.Баранова "Проблеми створення національного електронного каталога обласних бібліотек України". Ці виступи засвідчили про наявність у нашій країні проектів державного значення, які сприятимуть створенню нової інформаційної інфраструктури суспільства.
Взаємодоповнюючими були і виступи консультата з інформаційних технологій фірми Digital О.Д.Бобовникова та керівника Національного центру ЮНЕСКО по розповсюдженню програмної системи CDS/ISIS в Україні, канд. фіз.-мат. наук В.А.Резниченко. Вони проінформували про ліцензійні програмні системи для автоматизації бібліотек ALEPH і CDS/ISIS, які супроводжуються в Україні відповідно фірмою Digital і Кібернетичним центром НАН України. Перша з них має дещо ширші функціональні можливості (зокрема, є багатошрифтовою), позитивна ж риса другої — некомерційні умови отримання.
Заключними на пленарному засіданні були доповіді директора Українського мовно-інформаційного фонду, канд. фіз.-мат. наук В.А.Широкова про проблеми сучасної комп'ютерної лексикографії та зав.кафедрою інформатики і автоматизованих технологій КДІК, канд.пед.наук В.О.Яковлева про підготовку бібліотекарів-технологів, які поряд із традиційними бібліотечними знаннями отримують і грунтовні знання в галузі інформатики.
Другого дня на конференції проходили чотири секційних засідання. На них було заслухано біля 50 доповідей та повідомлень, значна частина яких супроводжувалась демонстраціями інформаційних і програмних продуктів.
На першій секції "Формати, лінгвістичне і програмне забезпечення автоматизованих бібліотечних систем" (керівник — зав.відділом автоматизованої обробки інформації ЦНБ ім.В.І.Вернадського, канд. техн. наук Л.Й.Костенко) найбільший інтерес викликала доповідь наук.співробітника відділу каталогізації ЦНБ ім.В.І.Вернадського О.В.Ісаєвої "Використання UNIMARC в універсальній науковій бібліотеці". Присутні на секції відзначили необхідність доведення такої роботи до Державного стандарту України. Широке обговорення викликали також повідомлення співробітників Українського мовно-інформаційного фонду про створення автоматизованих словникових систем та інформація фахівців Кібернетичного центру НАН України про подальший розвиток програмної системи CDS/ISIS, що розроблена ЮНЕСКО спеціально для автоматизації бібліотек і архівів.
Тематикою другої секції були "Електронні каталоги і бази даних бібліотек" (керівник — зав.відділом автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів ЦНБ ім.В.І.Вернадського, канд. техн. наук А.С.Лозниця). Учасників цієї секції найбільш зацікавили розробки Українського мовно-інформаційного фонду по створенню електронної бібліотеки, автоматизовані робочі місця клавіатурного вводу бібліографічної інформації, продемонстровані співробітниками відділу автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів ЦНБ ім.В.І.Вернадського, а також інформація про роботи по автоматизації Черкаської обласної бібліотеки, особливістю яких є використання вітчизняної комп'ютерної техніки.
Учасники третьої секції "Автоматизовані технології обслуговування читачів" (керівник — заст. директора з бібліотечної роботи ЦНБ ім.В.І.Вернадського А.Г.Бровкін) спочатку заслухали доповіді теоретичного плану, а потім приєдналися до секції "Електронні каталоги і бази даних бібліотек", де і продемонстрували АРМи, призначені для обслуговування читачів. В цілому робота даної секції показала, що, з одного боку, бібліотеки вже мають певні інформаційні ресурси на машинних носіях, а, з другого, — ці ресурси ще недостатньо використовуються в практиці інформаційного обслуговування читачів.
Вже сама наявність четвертої секції "Комп'ютеризація інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек" (керівник — зав.відділом інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади ЦНБ ім.В.І.Вернадського, канд.філос.наук В.М.Горовий) засвідчила, що вітчизняні бібліотеки успішно освоюють нову для себе сферу — підготовку огядово-аналітичних і прогностичних матеріалів для управлінських структур. Хоч серед доповідачів переважали представники ЦНБ ім.В.І.Вернадського, обговорення їх виступів показало, що аналогічні роботи проводяться і в ряді регіонів, зокрема, в Херсонській, Дніпропетровській та інших обласних універсальних бібліотеках.
В першій половині третього дня учасники конференції знайомилися з практичними роботами ЦНБ ім.В.І.Вернадського в галузі інформатизації. Гостям, зокрема, було продемонстровано гіпертекстові бази даних "SCI" (покажчики наукового цитування) на компактних оптичних дисках, що вже більше 5 років використовуються в практиці роботи відділу довідково-бібліографічного обслуговування, бази даних національної бібліографії України та рефератів газетних статей, а також автоматизовані робочі місця у відділі каталогізації.
У другій половині цього дня під головуванням член-кореспондента НАН України О.С.Онищенко відбулося заключне пленарне засідання, на якому керівники секцій проінформували про їх роботу. Після короткого обговорення повідомлень керівників секцій учасники конференції одноголосно прийняли такі рекомендації:
- Для координації робіт по створенню автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем організувати Міжвідомчу раду з питань інформатизації бібліотек.
- Вважати першочерговим завданням Ради підготовку документів для включення робіт по створенню автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем до Національної програми інформатизації.
- Просити Книжкову палату ім.І.Федорова, Національну парламентську бібліотеку України і Центральну наукову бібліотеку ім.В.І.Вернадського забезпечити впровадження організаційних та інших заходів для централізованої підготовки на машинних носіях бібліографічних описів творів друку, що виходять в Україні.
- Просити Державний комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації передбачити на 1995 і подальші роки фінансування розробки стандартів у галузі бібліотечної справи, передусім, для автоматизованої обробки інформації.
- Вважати пріоритетним науковим напрямом при створенні автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем їх інтелектуалізацію.
- Наступну конференцію присвятити темі "Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи".
© Костенко Леонід Йосипович, 1994
Центральна наукова бібліотека ім. В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua