Георгієвський Віктор Петрович
Вчений у галузі аналітичної хімії та фармацевтичного аналізу, стандартизації і контролю якості лікарських засобів, член-кореспондент Національної академії наук України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1991).
Народився 23 червня 1937 року. Закінчив фармацевтичний факультет 1-го Московського медичного інституту і від 1958 року працює на Державному підприємстві «Державний науковий центр лікарських засобів» Міністерства охорони здоров'я України («ДНЦЛЗ»). Тут він здолав шлях від лаборанта до завідувача відділу вивчення якості лікарських препаратів. У 1964 р. Віктор Петрович захистив кандидатську, а в 1981-му — докторську дисертації. 1989 року його обирають директором «ДНЦЛЗ».
Науково-практична діяльність В. П. Георгієвського доволі багатогранна — це знаний учений, блискучий організатор науки, громадський діяч. Віктор Петрович — фундатор школи стандартизації та контролю якості лікарських засобів, що є найбільшою в Україні і в СНД. Він заснував школу фармацевтичного аналізу, де під керівництвом ученого розв’язують фундаментальні питання практично в усіх напрямах цієї галузі.
Науковці школи В. П. Георгієвського ведуть дослідження, спрямовані на вивчення впливу неводних розчинників на силу кислот, лугів і їхніх солей з метою обґрунтування створення оптимальних умов кількісного кислотно-основного титрування. Розраховано показники констант титрування, що дало змогу доповнити теорію впливу неводних розчинників Бренстеда—Ізмайлова на кислотні й основні властивості досліджуваних класів сполук та обрати оптимальні умови їхнього аналізу. Ці розробки мають велике наукове і практичне значення, вони стали основою загальних статей Державної Фармакопеї СРСР IX, X та XI видань, а також першого видання Державної Фармакопеї України (2001 р.) та Доповнення 1 до неї (2004 р.), автором яких є В. П. Георгієвський особисто чи разом із колегами.
Відомі дослідження вченого в галузі хроматографії. Віктор Петрович вивчив хроматографічні рухливості флавоноїдів, кумаринів, антрахінонів, алкалоїдів і карденолідів у тонких шарах сорбентів і з’ясував, що хроматографічна рухливість агліконів залежить від кількості, місця розташування і відносної кислотності оксигрупи, а глікозидів — від кількості і природи цукрових компонентів. Добута інформація сприяла вибору оптимальних умов проведення хроматографічного аналізу в тонкому шарі сорбенту.
Під керівництвом В. П. Георгієвського теоретично обґрунтовано і сформульовано оптимальну схему газохроматографічного кількісного аналізу лікарських засобів, яка характеризується найбільшою надійністю і найменшою похибкою. Здійснено дослідження з оптимізації умов хроматографування у рідинній хроматографії з багатокомпонентними рухливими фазами. Одержано нові лінійні залежності у рідинній хроматографії з бінарними рухливими фазами, запропоновані для оптимізації умов розділення. Особливо цінним є розвиток моделі єдиного адсорбційного центру та концепції багатокомпонентних рухливих фаз, що дає змогу створити єдиний елюотропний ряд таких фаз і кількісно охарактеризувати хроматографічну гетерогенність сорбентів.
Ці роботи, виконані під керівництвом Віктора Петровича, допомогли «ДНЦЛЗ» посісти провідне місце в Україні і СНД з високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) лікарських засобів і широко застосувати її у фармацевтичному аналізі. Практично всі аналітичні нормативні документи (АНД) в Україні, що контролюють якість лікарських засобів методом ВЕРХ, розроблені в «ДНЦЛЗ» науковцями школи В. П. Георгієвського.
Важливим науковим напрямом, який безпосередньо очолює учений, є багатокомпонентна спектрофотометрія лікарських за собів. Під його керівництвом виконані фундаментальні дослідження. Їхнім результатом стало розв’язання основних теоретичних питань багатокомпонентної спек трофотометрії та розвиток модифікованого і відносного методів найменших квадратів.
Цікавим напрямом є також використання апріорної інформації під час контролю якості лікарських засобів.
Під керівництвом В. П. Георгієвського проведені значущі дослідження і з питань флуоресцентного та люмінесцентного аналізу лікарських засобів.
Усі перелічені методи широко застосовуються для контролю якості медикаментів. Практично всі засновані на цих методах методики використовуються в аналітично-нормативній документації на лікарські засоби України.
Віктор Петрович та його учні вперше у вітчизняному фармацевтичному аналізі сфор мулювали поняття «аналітичне забезпечення технологічних досліджень зі створення лікарського засобу», яке згодом розвинули у нову концепцію. У поєднанні з принципами стандартизації лікарських засобів це допомогло у 5—10 разів скоротити терміни створення препаратів-генериків. Саме завдяки цій концепції ДП «ДНЦЛЗ» МОЗ України впродовж 1992—2006 років розробило 178 таких препаратів. Окрім того, під керівництвом В. П. Георгієвського впроваджено 63 оригінальних медикаменти, які є конкурентоспроможними.
Один із найважливіших напрямів наукової діяльності вченого — контроль якості лікарських препаратів. Перша в СРСР лабораторія стандартизації лікарських засобів була створена у 1972 році і її очолив Віктор Петрович.
Розроблена В. П. Георгієвським вітчизняна система стандартизації лікарських препаратів враховує національні особливості України, вона допомогла істотно підвищити вимоги до якості вітчизняних медикаментів. Свідченням цього є досить високий авторитет українських лікарських засобів на фармацевтичному ринку СНД.
Після здобуття Україною незалежності Віктор Петрович був призначений головою Фармакопейного комітету МОЗ України. Очолюваний ним колектив надзвичайно оперативно розробив пакет нормативних документів, що регламентує практично всі вимоги до контролю якості лікарських засобів.
В. П. Георгієвський — талановитий організатор наукових досліджень. За його керівництва «ДНЦЛЗ» перетворився на найбільший центр фармацевтичної науки в СНД, з участю якого розробляється більшість вітчизняних лікарських засобів.
Широкоаспектна наукова діяльність Віктора Петровича знайшла відображення у 465 публікаціях (з-поміж них — 118 охоронних документів, 9 монографій) і 223 аналітичних нормативних документах на лікарські засоби. Під його науковим керівництвом захищені 4 докторських та 17 кандидатських дисертацій.
В. П. Георгієвський є членом Президії ДП «Державний Фармакологічний центр» МОЗ України, а також — правління Асоціації хроматографістів України, головним редактором журналу «Фармаком», заступником головного редактора «Фармацевтичного журналу», входить до редколегій багатьох інших наукових часописів («Вісник фармації», «Журнал органічної та фармацевтичної хімії», «Ліки України»). Віктор Петрович — Заслужений діяч науки і техніки України.
Яскраві наукові здобутки В. П. Георгієвського відзначені орденами України «За заслуги» II та III ступенів, медалями і почесними грамотами. Він визнаний кращим винахідником НАН України, кращим науковцем Фармацевтичної асоціації України (2000). У 2006 р. ученого обрали депутатом Харківської міської ради п’ятого скликання.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2007. — N 6
Бібліографія публікацій В. П. Георгієвського
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua