Бродський Олександр Ілліч
6(19) серпня 1895 р., Катеринослав (Дніпропетровськ) — 21 липня 1969 р.

Бродський Олександр Ілліч  
Вчений у галузі фізичної хімії, академік Академії наук УРСР (1939), член-кореспондент АН СРСР (1943), професор (1925), лауреат Сталінської премії (1946), Герой Соціалістичної праці (1969).

Закінчив Московський університет у 1922 р. У 1922-1934 роках працював в Інституті народної освіти у Дніпропетровську (професор з 1925 р.), водночас в Інституті фізичної хімії АН УРСР (1927-1969), директор інституту з 1939 року, а також у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті (1930-1941).

Основні наукові роботи відносяться до хімічної термодинаміки, електрохімії розчинів та хімії ізотопів. У 1929 році Олександр Ілліч встановив кількісну залежність електродного потенціалу від діелектричної проникності розчину. Під його керівництвом вперше в СРСР була створена установка з одержання важкої води (1934), концентратів важкого кисню (1937) та важкого азоту (1949). Вперше він застосував стабільні ізотопи для дослідження механізмів хімічних реакцій, дослідив ізотопний обмін водню, кисню, сірки та азоту.

О.І. Бродський є автором підручника для вищої школи «Физическая химия» та низки монографій, серед яких «Химия изотопов» (1952) – перша в світовій науці монографія в цій галузі. Серед інших праць: «Исследования по термодинамике и электрохимии растворов» (1930), «Современная теория электролитов» (1934) тощо.

Завдяки його науковим працям було започатковано широке застосування різноманітних ізотопів у народному господарстві, науці, техніці. В подальшому досягнення з хімії ізотопів були використані школою академіка О.І. Бродського при вивченні фундаментальних праць хімічної науки – побудови теорії реакційної здатності, і, зокрема, вивчення механізмів хімічних реакцій.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua