Фролов Аркадій Федорович

  Аркадій Фролов
Вчений у галузі вірусології та епідеміології, організатор медичної науки, член-кореспондент Національної академії наук України (1992) та Академії медичних наук України (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1990).

Народився 26 листопада 1931 року в м. Актюбінську Казахської РСР. Після закінчення в 1948 р. середньої школи на Житомирщині поступив на санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця. Ще у студентські роки проявив себе ініціативною, творчою особистістю, займаючись у наукових гуртках та захоплюючись альпінізмом. Серйозний вплив на формування майбутнього вченого-медика справили академіки Л. В. Громашевський, Б. М. Маньківський, О. М. Марзєєв, Ю. В. Фольборт, В. М. Іванов, професори В. М. Зюков, М. С. Спіров, С. С. Дяченко, П. І. Баранник, Р. Г. Габович, які особистим прикладом і блискучими лекціями виховували у студентів любов до обраної професії та потяг до наукової діяльності.

Після закінчення з відзнакою інституту А. Ф. Фролов був зарахований до клінічної ординатури Київського НДІ інфекційних хвороб АМН СРСР. У перші роки наукової діяльності інтереси молодого вченого зосередились на клінічних аспектах кишкових інфекцій, передусім гострої дизентерії. Проблемам її лікування була присвячена його кандидатська дисертація, яку він з успіхом захистив у Київському медичному інституті.

Подальша наукова діяльність А. Ф. Фролова пов'язана з Київським НДІ епідеміології, мікробіології та паразитології МОЗ УРСР. Спочатку його обирають за конкурсом на посаду старшого наукового співробітника (1963), потім — завідувача лабораторії вірусної етіології пухлин (1963—1971). У цей період А. Ф. Фролов зосереджується на дослідженнях у галузі вірусного канцерогенезу. На величезному експериментальному матеріалі, зокрема спостереженнях за хворими на грип і за поширенням епідемій грипу, вчений довів, що вірус грипу може тривалий час зберігатися в організмі і брати участь у розвитку хронічних захворювань, у тому числі неопластичного процесу. Наслідком цієї роботи явилась успішно захищена дисертація "Роль деяких інфекційних вірусів у процесах канцерогенезу" на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук (1971), її результати опубліковані у монографії "Віруси і канцерогенез" (1975).

А. Ф. Фролов разом з колективом послідовників відкрив і обґрунтував нове для вірусології явище — здатність вірусів грипу тривалий час перебувати в організмі людини і в людській популяції. Було розкрито пріоритетні механізми формування нових епідемічних штамів вірусу, що пролило світло на еволюційні процеси у популяції вірусу грипу. Стали зрозумілішими рушійні сили епідемічного процесу при цій інфекції. Результати багаторічних досліджень покладені в основу докторської дисертації вченого і узагальнені в монографії «Віруси і канцерогенез» (1972).

у 1974 р. його призначено директором спочатку Київського НДІ інфекційних хвороб МОЗ України, а в 1981 р. — директором Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського МОЗ України. Основний напрям пошуку тут — розкриття механізмів, які сприяють або перешкоджають переходу гострого інфекційного процесу в хронічний. Проведені дослідження засвідчують, що можливість такого переходу безпосередньо пов'язана з імунодефіцитним станом інфікованого та розвитком персистенції збудника хвороби.

Глибокі механізми взаємодії збудника і організму «хазяїна» вчений простежує на моделі бактеріальних, вірусних та паразитарних хвороб людини. Це дає змогу розробити нові методи діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб. Вагомий вклад вніс А. Ф. Фролов у розв'язання проблеми захисту організму від вірусного гепатиту А. На основі новітніх розробок створено високотитражний імуноглобулін, інтерферон, нові антивірусні препарати. Багатопланові дослідження А. Ф. Фролова знайшли відображення у монографіях із співавторами «Вірусний гепатит» (1980), «Грип» (1983), «Вірусні гепатити А і Е в дітей» (1996), «Жирнокислотные профили бактерий, патогенных для человека и животных» (1992). Автори останньої праці, в тому числі А. Ф. Фролов, були відзначені в 1996 р. академічною премією ім. О. В. Палладіна.

Вагомим досягненням стало формулювання гіпотези про клінічне та епідеміологічне значення персистенції, основні положення якої викладені в монографії «Персистенція вірусів» (1995).

А. Ф. Фролов започаткував в Україні науково-організаційні заходи для боротьби зі СНІДом. У 1987 р. він разом із співробітниками лабораторії загальної вірусології розпочав наукові дослідження та велику діагностичну роботу в цій сфері. Згодом за безпосередньою участю Аркадія Федоровича організовано Український центр боротьби зі СНІДом на базі Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського. Завдяки проведеним дослідженням виявлено гетерогенність популяції циркулюючого в Україні штаму ВІЛ-1, створено національну колекцію регіональних штамів цього вірусу.

Аркадій Федорович опублікував близько 600 наукових праць, з них 12 монографій та книг, одержав 35 авторських свідоцтв СРСР та України на винаходи. Велику увагу приділяє вчений підготовці кадрів лікарів та науковців. Протягом багатьох років він працює завідувачем кафедри епідеміології Київського інституту вдосконалення лікарів (нині Національна медична академія післядимпломної освіти ім. П. Л. Шупіка), передаючи свій багатий професійний досвід широкому загалу лікарів-практиків. Він заснував наукову школу з питань вірусної персистенції, підготував понад 50 фахівців вищої категорії, в тому числі 10 докторів і 30 кандидатів наук, має 12 аспірантів.

А. Ф. Фролов член редколегій і редакційних рад низки наукових часописів, серед яких: "Аннали Мечниковського інституту",  "Інфекційні хвороби",  "Лікарська справа",  "Мікробіологічний журнал",  "Профілактична медицина".

Сьогодні вчений розмірковує над новими проблемами, які хвилюють людство. В центрі його уваги — пріонові хвороби. Ці пошуки професора А. Ф. Фролова підтримала президія АМН України, що дало йому змогу створити нову лабораторію, започаткувавши в Україні нову галузь інфектології.

А. Ф. Фролов проводить велику громадську роботу: він незмінний голова Українського медичного товариства епідеміологів, мікробіологів і паразитологів ім. Д. К. Заболотного, член ВАКу України, член редколегії багатьох вітчизняних та зарубіжних періодичних видань, голова проблемної комісії «Епідеміологія і специфічна профілактика інфекційних хвороб» МОЗ та АМН України. Діяльність вченого відзначена низкою урядових нагород і грамот.

Бібліографія публікацій   А. Ф. Фролова
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua